Три періоди навчання грамоти.

Процес навчання грамоти за звуковим аналітико-син-тетичним методом ділиться на три періоди — добуквар-ний, букварний та післябукварний. Кожен із них реалізує відповідні програмні вимоги.У добукварний період навчання грамоти реалізуються важливі навчально-виховні завдання з рідної мови., які носять підготовчий характер. Протягом першого місяця навчан­ня, який відповідає добукварному періодові, у шестирічних першо­класників необхідно виробляти найважливіші уміння й навички загальнонавчального ха­рактеру. Це передусім такі організаційні та загальномов-леннєві уміння й навички, як: а) зосереджено слухати вчителя і товаришів по класу; б) відповідати на запитан­ня педагога; в) вчасно і правильно виконувати його зав­дання і розпорядження, висловлені не тільки в інди­відуальному звертанні, а й ті, що мають фронтальний характер — спрямовані до всіх учнів класу; г) дотриму­ватись правильної постави за партою під час виконання різних робіт, особливо під час письма; д) уміння віді­брати навчальне приладдя до уроку, розкласти його в належному порядку; є) тримати правильно ручку, олі­вець і зошит під час письма; є) дотримуватись єдиних вимог до оформлення письмових завдань.У цей період учитель підтримує і розвиває у дітей ін­терес до шкільного навчання.Добукварна частина підручника з навчання грамоти (ілюстративний матеріал) дає значні можливості для ви­роблення у першокласників таких важливих загальнопіз- навальних умінь, як виділяти в предметах певні ознаки, розрізняти їх за розміром, формою, кольором, знаходити між двома об'єктами однакові, схожі й різні ознаки зов­нішнього характеру; зіставляти групи предметів за пев­ною ознакою; уміння робити з допомогою учителя посиль­ні висновки, узагальнення після виконаної роботи.Вправи на звуковий, складовий аналіз слів із застосу­ванням роздаткових навчальних посібників (фішок, кар­ток), графічні вправи дають можливість для вироблення в учнів початкових контрольно-оцінних умінь: знайти по­милку або недолік у виконаному завданні шляхом зістав­лення його із зразком; словесно оцінювати свою роботу за орієнтирами, даними вчителем, вказуючи на позитивні її риси і недоліки; робити висновки про те, чого треба уни­кати при виконанні наступних завдань.Традиційно букварний періоднавчання грамоти ділився на три етапи. Кожен із них визначався певними особливостями опрацювання звуків і букв рід­ної мови. Зокрема, на першому етапі учням пропонува­лося читати слова з буквами м, с, ш, н, р, л, що познача­ли тільки тверді приголосні перед буквами а, о, у. На дру­гому етапі вивчалася буква і, що вимагало читання скла­дів і слів паралельно з твердими і м'якими приголосними. Завершувався другий етап ознайомлення з буквою ь. Уч­ням, таким чином, розкривався ще один спосіб позначен­ня м'якості приголосних звуків на письмі. На третьому етапі вводились букви я, ю, є, якими в українському письмі також позначається м'якість приголосних звуків, опрацьовувались звуки  (африкати) [дж], [дз], [дз']_гапостроф. На першому етапі букварного     періоду учні спочатку вивчаютьряд букв, що позначають голосні звуки: а, о, у, и, і. Завдання цьо­го етапу — сформувати у першокласників уміння читати прямі склади — злиття «пг», «п'г». на першому етапі буквар­ного періоду, крім букв а, о, у, и, вводиться буква і. Якщо в добукварний період основною мовною одини­цею, з якою учні виконували аналітико-синтетичні дії, був звук, то в букварний період до нього додається і буква. Паралельно із звуковим аналізом учні здійсню­ють і звуко-буквений аналіз нескладних слів, написан­ня яких відповідає вимові. Порядок розміщення і вивчення літер у сучасних букварях здійснюється з урахуванням частотності їх в українському письмі. При побудові текстів на першому етапі букварного періоду у складі речень можуть бути предметні малюн­ки, які замінюють слово, якого учні ще не можуть про­читати. Усвідомлення прочитаного забезпечується також від­повідями на запитання за змістом тексту, причому від­повідь на запитання учень може давати, читаючи певне речення. Доцільно такйж на цьому етапі застосувати вибіркове читання як слів у колонках, так і речень за відповідними завданнями вчителя. У системі навчання грамоти післябукварний період є незначним за обсягом. Основне завдання цього періоду — систематизувати знання, уміння й навички з читання й письма, одержані першокласниками в добукварний і букварний періоди, забезпечити плавний перехід до нав­чання рідної мови в 2 класі за підручниками «Читанка» та «Українська мова».На цьому етапі навчання структура уроку з читання наближається до уроку за читанкою. Матеріалом для читання є зв'язні прозові і віршові тексти, на основі яких учитель формує вміння опрацьовувати їх: ділити на ло­гічно завершені частини, читати і переказувати частина ми, вибірково, в особах тощо. Значна увага приділяєть­ся виразності читання тексту. Післябукварний період використовується також для формування в учнів самостійності і читацької активнос­ті. З метою відпрацювання способів читання (цілими словами, зв'язно) та техніки (швидкості, виразності, правильності, усвідомленості) вчитель використовує в роботі як із сильнішими, так і з слабшими учнями різ­номанітні дидактичні матеріали з читання, періодичні дитячі видання, ілюстровані дитячі книжки. Уроки читання в післябукварний період тісно пов'я­зуються з уроками письма. Таким чином, у добукварний період необхідно розвивати усне мовл першокласників (уміння слухати, розуміти усні висловл, говорити); формувати елементарні аналітико-синтетичні вміння в роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення; готувати дитину до читання і письма. Протягом букварного періоду учні оволодівають початковими уміннями читати за букварем, азбукою; писати в зошитах з друкованою основою та з сіткою для першого класу(розліновка №1). Крім того, продовжується робота над розвитком усного мовл. Перший етап до «ь», другий – після «ь». після букварний період призначений для вдосконалення уміння читати, писати, робити елементарні аналітико-синтетичні операції з одиницями різних мовних рівнів, для розвитку усного мовлення, виконання завдань і вправ з читання і письма для підготовки вивчення в 2 кл окремих предметів (укр. мова і читання).