Сутність методів, прийомів і засобів навчання. Підходи до класифікації методів навчання.

6.за основними етапами процесу навч-я: форм-я знань, форм-я умінь і навичок, застосування знань, узагальнення і систематизації, закріплення, перевірки ЗУН, творчої дія-сті.

Існує так званий бінарний підхід до кл-ції м-ів навчня, що враховує одночасно навч-ну діяльність викладача і пізнавальну діяльність учнів, передбачає:  організації і здійснення навчально-пізн-ої діяль­ності;  стимулювання і мотивації навчально-пізна­вальної діяльності;  контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності. Засоби навчання -допоміжні матеріальні засоби школи з їх спе­цифічними дидактичними функц-ми: Слово вчителя —за до­помогою слова вчитель організовує засвоєння знань учня­ми, формування в них практ-х умінь і навичок. Вик­ладаючи новий матеріал, він спонукає учнів до роздумів над ним. Підручник - слугує учневі для відновлення в пам'яті, повторення та закріплення знань, здобутих на уроці, виконання дом.завд., повторення пройденого мат-лу. Ін. засоби: як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.); уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матер-л); об'єкти вивч-ня, (машини, прилади, хім. реч-ни, предмети живої природи); «посередники» між школярем і при­родою або виробництвом (препара­ти, моделі, колекції, гербарії тощо); для озброєння учнів уміннями та навичками (прилади, інструменти та ін.); символічні засоби (історичні та геогра­фічні карти, графіки, діаграми тощо). Спеціальні технічні засоби навчання (ТЗН): дидак­тична техніка (телевізори, відеомагнітофони,), аудіовізуальні засоби; екранні по­сібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви), компютер.

Вибір мет-ів і засобів навч-я залежить від: мета і завд-я уроку; об’єм і складність навч-го мат-лу; рівень підготовки і працездатності учнів, вік; мотивація навч-я; час навч-я; матеріально-технічна база; взаємини між вчителем і учнями; рівень підготовки, педаг-чна майст-сть вчителя

47. Хар-ка м-дів орг-ції навч-но-пізн-ої діяльності

За характером логіки пізнання та рівнем сам-ої розумової дія-сті виділяють наступні м-ди: ілюстративні, продуктивні, творчі, подаючі методи (дія-сть учнів в основному зводиться до сприймання словесної або наочної інф-ції), методи взаємодії викладача та учня, методи самостійної роботи учня.

Хар-ка мет-ів навч-я за джерелом знань: словесні – джерелом знань служить усне і письмове слово; наочні – образ; практичні – пр-чна дія. I. До словесних відносять: розповідь, пояснення, лекцію, бесіду, дискусію, роботу з підручником. II. До наочних – ілюстрацію, демонстрацію, спостереження. III. До практ-х – вправи, лаб-ні роботи, пр-чні роботи. I. Розповідь – послідовне розкриття змісту навч-го мат-лу. Виклад ведеться вчителем за планом, у чіткій послідовності, із застосуванням ілюстрацій, прикладів. Лекція  (вступна, інформаційна, проблемна) – виклад навч-го мат-лу великого обсягу і складного за логічною будовою, із значним рівнем узагальнення. Пояснення – словесне тлумачення окремих теоретичних положень, понять, явищ. Інструктаж – словесне пояснення дій. Бесіда (вступна, повідомлення, повторення, контрольна) – м-д навч-я, який передбачає постановку запитань і відповідь на них. Є репродуктивна (відтворення відомих знань) і евристична (введення учнів до нових знань через порівняння, аналогію, логічні судження, висновки). Дискусія – спосіб обговорення питань, обмін думками між вчителем і учнями. Робота з книгою – спосіб сам-ої роботи учня з друкованим словом. (читання і аналіз тексту, переказ, складання тез, конспекту і т.д.) II. Ілюстрація – показ ілюстративних (плоских) посібників. Демонстрації – показ об'ємних зображень, моделей, діа- і кінофільмів. Спостереження – тривале сприймання певних явищ з фіксацією їх змін. III. Вправи – повтор певних дій або операцій з метою засвоєння учнями умінь і навичок. Можуть бути: підготовчі – актуалізація; ввідні – проблемна ситуація; пробні, тренувальні, творчі, контрольні. Розв'язування задач – виконання завдань, результат яких невідомий (проблемні, не проблемні, стандартні, творчі). Лаб-на р. – самостійне проведення учнями дослідів під керівництвом вчителя. Пр-чна р. – застосування комплексу знань і умінь в ситуаціях наближених до життєвих.

Інші методи: репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький, аналізу, порівняння, узагальнення, виокремлення головного.

Репродуктивний метод. Репродукція — відтворення готових зразків. Має такі ознаки: 1) знання учням пропонуються в «готовому» вигляді; 2) учитель не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; 3) учні свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; критерієм засвоєння є правильне відтво­рення (репродукція) знань; 4) міцність засвоєння забез-ся шляхом багаторазового повторення знань. М-д проблемного викладу знань є перехідним від вико­навчої до творчої дія-сті. має ознаки: Частково-пошуковий (евристичний) м-д має ознаки: Знання учням не пропонуються в «готовому» вигляді, їх потрібно здобувати самостійно. Частину знань повідом­ляє учитель, частину учні здобувають самостійно, відповіда­ючи на поставлені питання чи вирішуючи проблемні завдан­ня. Дослідницький -зводиться до того, що: 1. Учитель разом з учнями формує проблему, вирішенню якої присвячується проміжок навч-го часу. 2. Знання учням не повідомляються. 3. Навч-ий процес характ-ся високою інтен­сивністю.

Достоїнство м-у - творче засвоєння знань. Недоліки - значні витрати часу та енергії учителів і учнів.

Метод сам-ої роботи застос-ся при роботі учнів з підручником, довідниковою літ-рою, посібником, при розв’язуванні задач виконанні вправ, при орг-ції спостережень, виконанні лаб-их і пр-их робіт творчих завдань. Сам-на робота буває під керівництвом вчителя – за інструкцією (в класі) і поза нею (вдома). Вдома – це дом. завд. усні і письмові вправи. За дид-ою метою сам-ні роботи бувають 1) підготовчі, 2) спрямовані на засвоєння нових знань, 3) тренувальні, 4) узагальнюючі, повторюючи, 5) контрольні роботи. Сам-на робота може бути усною, письмовою, практичною, репрудоктивною, творчою (за характером діяльності), за формою – фронтальні, групові. Дом. робота направлена формування навичок сам-ої роботи, вміння, застосування знання, і т. д. Вимоги до дом. роботи: чітке і правильне нормування