Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Критерії оцін-я навча-х досягнень учнів.12-бальна система оцін-я




За  призначенням і характе­ром усі форми і методи перевірки й оцінки рівня засвоєння учнями ЗУН діляються на попередні, поточні, контрольні (періодичні), підсумкові. За місцем у навч-му процесі: Попередній к-ль проводиться з діаг­ностичною метою перед вивч-м нової теми на початку уроку, чверті для ознайомлення із загальним рівнем підго­товленості учнів з предмета і планування подальшої ор­г-ції навч-о-пізн-ої дія-сті. Поточний к-ль здійснюється у ході по­всякденної навч-ї дія-ті шляхом спостережень за навч-ю дія-стю учнів на кожному уроці. Для отримання об'єктивних даних про рівень знань учнів і якість навч-ї роботи на уроці. Періодичний к-ль є плановим. полягає у визначенні рівня та обсягу набуття уч­нями ЗУН за певний період з метою виявлення рівня оволодіння ними. Темат-й к-ль -різновид періодичного.Підсумковий к-ль -це перевірка рівня засвоєння ЗУН учнями за більш тривалий період н-я: за семестр, рік або курс навч-я. Мета- встановити систему і структуру ЗУН. Основна форма— заліки та іспити. Форми орг-ії : Індивід-ну перевірку спрямовано до конкретного учня і рівень за­своєння ним ЗУН. Фронтальну -спрямовано на з'ясування рівня засвоєння учнями програмного мат-лу за порівняно короткий термін. 12-бальна система оцін-я. Система оцін-я покликана визначати на кожно­му етапі навч-я рівень успішності учнів відповідно до вимог Держ-го ст-рту ЗСО, рівень компетентності учнів, їх готовності до застосування засвоєних знань на практиці. Перевідними є всі оцінки 12-бальної шка­ли оцін-я, які виставляють у відповідний документ про освіту.

При визначенні навч-х досягнень учнів аналізу­ються: хар-ки відповіді учня (елементарна, фраг­ментарна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча); якість знань (правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міц­ність); ступінь сформованості загальнонавч-их та пред­метних У і Н; рівень оволодіння розумовими опе­раціями (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо); до­свід творчої дія-сті (вміння виявляти проблеми, фор­мулювати гіпотези, розв'язувати проблеми); самостійність оцінних суджень.Ці орієнтири покладено в основу 4-х рівнів на­вч-х досягнень учнів: початкового, середнього, до­статнього, високого, які визначаються за хар-ми: початковий – відповідь учня при відтворенні на­вч-го мат-лу елементарна, фрагментарна, зумов­люється поч-ми уявленнями про предмет вивч-я; середній – учень відтворює основний навч-й мат-л, здатний вирішувати завдання за зразком, воло­діє елементарними вміннями навч-ї дія-сті; достатній – учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, самостійно застосовує знання в станд-их ситуаціях, володіє ро­зумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, уза­гальненням тощо), робить висновки, виправляє допущені помилки; відповідь учня повна, правильна, логічна, об­ґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень; він здат­ний самостійно здійснювати основні види навч-ї ді­я-сті; високий – знання учня глибокі, міцні, узагальне­ні, системні; він уміє застосовувати їх творчо, навч-а дія-сть має дослідницький характер, позначена вмін­нями самостійно оцінювати життєві ситуації, явища, фак­ти, виявляти і обстоювати власну позицію. Зазначеним рівням відповідають розроблені критерії оц-ня навч-х досягнень учнів за 12 - бальною шкалою. Рівні навч-х досягнень оцінюються балами: початковий – 1-3; середній – 4-6; достатній – 7-9; високий -10-12 балами

49. Види навчання. Їх характеристика

Метод сократичної бесіди (найстаріший): постановка риторичних запитань.

Догматичний: заучування догматів (слухання, читання, мех.запом’ятов., досл.відтворення тексту)

Поясн-ілюстр.: учні сприймають і відтвор знання, викладені вчителем в обробленому готовому вигляді.

Проблемне: постановка проблеми. Учень – пошук. Розвиток заг.здібностей дитини.

Програмоване: учіння – чітко керований процес. Матеріал розбиваєтьсяч на дрібні легкозасв.дози Управління – команди вчителя.

Модульне: організація проц.н., за якою учні праз над інформ., згрупованою у модулі (цільовий модуль, інформаційний, операційний – перелік завд, вправ)

 

56. Нові технології навчання (ТН)

 Прагнення постійно оптимізувати на­вч-й процес з урахуванням особливостей постіндустріального (інформаційного) сусп-ва зумовлює потре­бу в нових техн-іях навч-я. Реалізація цього праг­нення збагатила педагогічну теорію і практику навч-я такими технологіями:

Особистісно орієнтована ТН. Цен­тром особистісно орієнтованого навч-я є особистість ди­тини, її самобутність, самоцінність. У процесі його спочат­ку розкривається суб'єктивний досвід кожного, а потім уз­годжується зі змістом освіти. Метою особ-сно орієнт-го навч-я є процес психолого-педаг-ої допомоги дитині в становленні її суб'єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні. Техн-ія групової навч-ої діяльності школярів. Важливість – створення співпраці, налагодження стосунків, спільне пізнання навкол-го світу. Учитель має змогу керувати навч-ю роботою кожного учня опосередковано, через завд-я, які він пропонує та які регулюють дія-сть учнів.Стосунки між ним та учнем – співпраця. Також, учні під час праці спілкуються, допомагають, співпрацюють.Т-я розвивального навч-я. Головна мета – забезпечення розвитку дитини, форм-я активного, сам-го, творчого мислення учня, поступового переходу до сам-го навч-я. Компонент – навчальне завд-я, працюючи над яким учень має знати, для чого він виконує його, які дії необхідні для розв’язання, за яких умов можна виконувати, які засоби використовувати. Т-я форм-ня творчої ос-сті. Оволодіння високим рівнем знань, потяг до нового, оригінального, відкидання шаблонів. Т-я навч-я як дослідження. Використання у навч-і дослідницьких прийомів та мет-ів сприяє глибокому засвоєнню учнями знань, формуванню умінь, вих-ю інтересу то діяльності. Сутність – забезпечення освітньої підготовки учнів у процесі систематичних навч-их досліджень. Мета – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнав-ій дія-сті, об’єднання розвитку їх інтелект-их здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу, форм-я на цій основі активної, творчої особ-сті.

Нові інформаційні технології (НІТ) навч-я. Інформатизація – один із головних напрямів суч. н.-т. революції. На її основі відбувається перехід до інформативного розвитку с-сва. Вона охоплює створення, впровадження і розвиток комп’ютерно орієнтованого навч-го середовища. Метою є підготовка підростаючого покоління до повноцінного життя в інформатизованій державі, підвищення якості освіти. Для впровадження потрібно комп’ютерне оснащення класів, комп’ютерна мережа, документація, плани. засобом навч-я є комп’ютер.Модульно-рейтингове навч-я. Технологія дає змогу сконцентрувати пізнавальну, розвиваючу діяльність учня на певних логічно-завершених частинах теоретичного знання і практ-их умінь. Модуль – логічно завершена частина теор.знань і практ-х умінь з певної навч.дисципліни. Рейтинг – позиція учня в класі за результатами навч-я з певного предмета, яка визначається рейтинговим показником, тобто величиною, яка є % співвідношенням суми опорних оцінок з усіх модулів до суми макс-но можливих.

У межах навч-ї дисципліни кожний модуль пов'язаний своїм змістом з попереднім і наступним. Ма­т-л кожного модуля можна поділити на дрібніші структурні частини -навч-і елементи. У межах кож­ного модуля вказують конкретну мету вивч-я навч-их елементів, дають відповідні методичні рекомендації. Модулі найчастіше збігаються з розділами навч-ї програми чи підручника. Кожен з них є відносно само­стійною й автономною частиною навч-го процесу, яка розпочинається з оглядово-установчого заняття. За­лежно від навч-го предмета модуль передбачає пев­ний обсяг ЗУН, якими повинен оволоді­ти учень, перелік теоретичних і практ-х завдань, які він має виконати. Учень обирає доступний йому варіант запропонованих завдань відповідно до своїх можливостей. Він повинен зна­ти вимоги до змісту кожного навч-го елемента на кон­кретному рівні. Виконуючи завд-я найвищого рівня, учень опрацьовує додаткову літер-ру, пише творчу робо­ту, реферат, резюме-роздум, виготовляє прилади тощо. Зміст модуля за домовленістю з учителем можна здати достроково, використавши вільний час на задоволення ін­ших своїх навч-их інтересів. Кожен модуль передбачає такі види контролю, як тес­тування, семінар, навч-а практика, реферат тощо. Результати кожного виду контролю виражають певною кількістю балів — залежно від значущості навч-го мат-лу, який він охоплює, і особливостей виду кон­тролю. Модульно-рейтингова оцінка складається із суми показників успішності (оцінок) за передбачені цим моду­лем види контролю. По закінченні певного модуля виво­дять у балах рейтинг кожного учня, а згодом його перево­дять у 12-бальну систему оцінювання ЗУН учнів. Модульно-рейтингова система спонукає учнів здобува­ти знання самостійно, користуючись методичними порада­ми педагога. Однак вона вимагає значних затрат часу на розроблення її технології, перевірку виконання завдань модуля, рівня ЗУН учня. Уміння педагога застосовувати різні технології навч-я дає йому змогу творчо підходити до орг.-ції навч-но-пізнав-ї дія-сті учнів, обираючи в конкретних умовах технологію навч-я, яка найкраще забезпечує зас­воєння знань, форм-ня У і Н за мінім-х затрат зусиль і часу.

 

57. Предмет школознавства. Принципи управління освітою

Важливим розділом педагогіки є школознавство, яке охоплює принципи управління та керівництва школою, ді­яльність органів народної освіти, організацію обліку, звіт­ності та ін. Школознавство -галузь педаг-ї науки, що має своєю ме­тою дослідження змісту і мет-ів управління шкільною справою, розкриття особливостей системи керівництва школою, орг-ції її роботи. Управління є дія-стю, спрямованою на розроблення й реалізацію рішень, орг-цію к-лю та аналізу ре­з-тів. Принципи управління: а)науковості. Передбачає врахування під час орг-ії навч-о-вих-го процесу в навч-их закладах досягнень педагогіки, психології, методик ви­кладання навч-х предметів, фізіології, гігієни, кібернетики та ін. наук, які дають змогу здійснювати цей процес на наукових засадах; б)демократизації. При розв'язанні проблем дія-сті навч-го закладу керівник має зважати на думку пед-го колективу, батьківської громадськості, учнів, систематично звітувати про свою роботу перед працівниками школи; в)гуманізації. Потребує налагодження гуман­них стосунків у ланках відносин: дирекція -учителі, учні, батьки; учителі -учні, батьки; учителі -учителі; учні-учні; учнівське самоврядування -рядові вихованці; батьки -діти; передбачає форм-я гуманної особ-с­ті гуманними засобами. Якщо керівник -гуманна людина, уважний, доброзичливий, справедливий і тактовний, то педаг-ий колектив йде за ним і вірить йому; г) цілеспрямованості. Передбачає визначення пед-му, учнівському колективам близької, середньої й далекої перспектив, розв'язання конкретних зав­дань для їх досягнення; ґ)плановості. Потребує чіткого перспектив­ного і щоденного планування усіх напрямів навч-о-ви­х-ї, організаційно-господарської дія-сті закладу освіти з урахуванням його умов та можливостей; д)компетентності. Згідно з ним усі пед-ні та ін. працівники закладу освіти повинні мати високий рі­вень професійної підготовки, сумлінно виконувати службові обов'язки. є) оптимізації. Полягає у створенні в навч-му закладі належних умов для ефективної дія-сті його працівників; є)ініціативи й активності. Передбачає наяв­ність цих якостей у керівництва навч-го закладу та створення умов для творчих пошуків усіма педагогами; ж) об'єктивності в оцінці виконання працівни­ками закладу освіти своїх обов'язків. Мається на увазі сис­тематичний контроль за дія-стю працівників закладу, об'єктивне оцінювання її рез-тів, гласність і врахуван­ня думки пед-го колективу; з)поєднання колегіональності з персональною відповідальністю. Директор школи несе повну відповід-сть за навч-о-вих-у діяльність перед державними органами, але під час прийняття важливих рішень з питань дія-сті школи зобов'язаний ураховувати думку колек­тиву, якщо вона не суперечить законам У.

Для сучасної вітчизняної школи актуальним є пр-п державотворення, який полягає у спрямуванні всіх освіт­ніх ланок на утвердження і розвиток укр-ої держав­ності, піднесення їх дія-сті до міжнародних стандартів.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 208.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...