Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Критерії оцін-я навча-х досягнень учнів.12-бальна система оцін-я
За призначенням і характером усі форми і методи перевірки й оцінки рівня засвоєння учнями ЗУН діляються на попередні, поточні, контрольні (періодичні), підсумкові. За місцем у навч-му процесі: Попередній к-ль проводиться з діагностичною метою перед вивч-м нової теми на початку уроку, чверті для ознайомлення із загальним рівнем підготовленості учнів з предмета і планування подальшої орг-ції навч-о-пізн-ої дія-сті. Поточний к-ль здійснюється у ході повсякденної навч-ї дія-ті шляхом спостережень за навч-ю дія-стю учнів на кожному уроці. Для отримання об'єктивних даних про рівень знань учнів і якість навч-ї роботи на уроці. Періодичний к-ль є плановим. полягає у визначенні рівня та обсягу набуття учнями ЗУН за певний період з метою виявлення рівня оволодіння ними. Темат-й к-ль -різновид періодичного.Підсумковий к-ль -це перевірка рівня засвоєння ЗУН учнями за більш тривалий період н-я: за семестр, рік або курс навч-я. Мета- встановити систему і структуру ЗУН. Основна форма— заліки та іспити. Форми орг-ії : Індивід-ну перевірку спрямовано до конкретного учня і рівень засвоєння ним ЗУН. Фронтальну -спрямовано на з'ясування рівня засвоєння учнями програмного мат-лу за порівняно короткий термін. 12-бальна система оцін-я. Система оцін-я покликана визначати на кожному етапі навч-я рівень успішності учнів відповідно до вимог Держ-го ст-рту ЗСО, рівень компетентності учнів, їх готовності до застосування засвоєних знань на практиці. Перевідними є всі оцінки 12-бальної шкали оцін-я, які виставляють у відповідний документ про освіту. При визначенні навч-х досягнень учнів аналізуються: хар-ки відповіді учня (елементарна, фрагментарна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча); якість знань (правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність); ступінь сформованості загальнонавч-их та предметних У і Н; рівень оволодіння розумовими операціями (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо); досвід творчої дія-сті (вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми); самостійність оцінних суджень.Ці орієнтири покладено в основу 4-х рівнів навч-х досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого, які визначаються за хар-ми: початковий – відповідь учня при відтворенні навч-го мат-лу елементарна, фрагментарна, зумовлюється поч-ми уявленнями про предмет вивч-я; середній – учень відтворює основний навч-й мат-л, здатний вирішувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навч-ї дія-сті; достатній – учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, самостійно застосовує знання в станд-их ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), робить висновки, виправляє допущені помилки; відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень; він здатний самостійно здійснювати основні види навч-ї дія-сті; високий – знання учня глибокі, міцні, узагальнені, системні; він уміє застосовувати їх творчо, навч-а дія-сть має дослідницький характер, позначена вміннями самостійно оцінювати життєві ситуації, явища, факти, виявляти і обстоювати власну позицію. Зазначеним рівням відповідають розроблені критерії оц-ня навч-х досягнень учнів за 12 - бальною шкалою. Рівні навч-х досягнень оцінюються балами: початковий – 1-3; середній – 4-6; достатній – 7-9; високий -10-12 балами 49. Види навчання. Їх характеристика Метод сократичної бесіди (найстаріший): постановка риторичних запитань. Догматичний: заучування догматів (слухання, читання, мех.запом’ятов., досл.відтворення тексту) Поясн-ілюстр.: учні сприймають і відтвор знання, викладені вчителем в обробленому готовому вигляді. Проблемне: постановка проблеми. Учень – пошук. Розвиток заг.здібностей дитини. Програмоване: учіння – чітко керований процес. Матеріал розбиваєтьсяч на дрібні легкозасв.дози Управління – команди вчителя. Модульне: організація проц.н., за якою учні праз над інформ., згрупованою у модулі (цільовий модуль, інформаційний, операційний – перелік завд, вправ)
56. Нові технології навчання (ТН) Прагнення постійно оптимізувати навч-й процес з урахуванням особливостей постіндустріального (інформаційного) сусп-ва зумовлює потребу в нових техн-іях навч-я. Реалізація цього прагнення збагатила педагогічну теорію і практику навч-я такими технологіями: Особистісно орієнтована ТН. Центром особистісно орієнтованого навч-я є особистість дитини, її самобутність, самоцінність. У процесі його спочатку розкривається суб'єктивний досвід кожного, а потім узгоджується зі змістом освіти. Метою особ-сно орієнт-го навч-я є процес психолого-педаг-ої допомоги дитині в становленні її суб'єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні. Техн-ія групової навч-ої діяльності школярів. Важливість – створення співпраці, налагодження стосунків, спільне пізнання навкол-го світу. Учитель має змогу керувати навч-ю роботою кожного учня опосередковано, через завд-я, які він пропонує та які регулюють дія-сть учнів.Стосунки між ним та учнем – співпраця. Також, учні під час праці спілкуються, допомагають, співпрацюють.Т-я розвивального навч-я. Головна мета – забезпечення розвитку дитини, форм-я активного, сам-го, творчого мислення учня, поступового переходу до сам-го навч-я. Компонент – навчальне завд-я, працюючи над яким учень має знати, для чого він виконує його, які дії необхідні для розв’язання, за яких умов можна виконувати, які засоби використовувати. Т-я форм-ня творчої ос-сті. Оволодіння високим рівнем знань, потяг до нового, оригінального, відкидання шаблонів. Т-я навч-я як дослідження. Використання у навч-і дослідницьких прийомів та мет-ів сприяє глибокому засвоєнню учнями знань, формуванню умінь, вих-ю інтересу то діяльності. Сутність – забезпечення освітньої підготовки учнів у процесі систематичних навч-их досліджень. Мета – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнав-ій дія-сті, об’єднання розвитку їх інтелект-их здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу, форм-я на цій основі активної, творчої особ-сті. Нові інформаційні технології (НІТ) навч-я. Інформатизація – один із головних напрямів суч. н.-т. революції. На її основі відбувається перехід до інформативного розвитку с-сва. Вона охоплює створення, впровадження і розвиток комп’ютерно орієнтованого навч-го середовища. Метою є підготовка підростаючого покоління до повноцінного життя в інформатизованій державі, підвищення якості освіти. Для впровадження потрібно комп’ютерне оснащення класів, комп’ютерна мережа, документація, плани. засобом навч-я є комп’ютер.Модульно-рейтингове навч-я. Технологія дає змогу сконцентрувати пізнавальну, розвиваючу діяльність учня на певних логічно-завершених частинах теоретичного знання і практ-их умінь. Модуль – логічно завершена частина теор.знань і практ-х умінь з певної навч.дисципліни. Рейтинг – позиція учня в класі за результатами навч-я з певного предмета, яка визначається рейтинговим показником, тобто величиною, яка є % співвідношенням суми опорних оцінок з усіх модулів до суми макс-но можливих. У межах навч-ї дисципліни кожний модуль пов'язаний своїм змістом з попереднім і наступним. Мат-л кожного модуля можна поділити на дрібніші структурні частини -навч-і елементи. У межах кожного модуля вказують конкретну мету вивч-я навч-их елементів, дають відповідні методичні рекомендації. Модулі найчастіше збігаються з розділами навч-ї програми чи підручника. Кожен з них є відносно самостійною й автономною частиною навч-го процесу, яка розпочинається з оглядово-установчого заняття. Залежно від навч-го предмета модуль передбачає певний обсяг ЗУН, якими повинен оволодіти учень, перелік теоретичних і практ-х завдань, які він має виконати. Учень обирає доступний йому варіант запропонованих завдань відповідно до своїх можливостей. Він повинен знати вимоги до змісту кожного навч-го елемента на конкретному рівні. Виконуючи завд-я найвищого рівня, учень опрацьовує додаткову літер-ру, пише творчу роботу, реферат, резюме-роздум, виготовляє прилади тощо. Зміст модуля за домовленістю з учителем можна здати достроково, використавши вільний час на задоволення інших своїх навч-их інтересів. Кожен модуль передбачає такі види контролю, як тестування, семінар, навч-а практика, реферат тощо. Результати кожного виду контролю виражають певною кількістю балів — залежно від значущості навч-го мат-лу, який він охоплює, і особливостей виду контролю. Модульно-рейтингова оцінка складається із суми показників успішності (оцінок) за передбачені цим модулем види контролю. По закінченні певного модуля виводять у балах рейтинг кожного учня, а згодом його переводять у 12-бальну систему оцінювання ЗУН учнів. Модульно-рейтингова система спонукає учнів здобувати знання самостійно, користуючись методичними порадами педагога. Однак вона вимагає значних затрат часу на розроблення її технології, перевірку виконання завдань модуля, рівня ЗУН учня. Уміння педагога застосовувати різні технології навч-я дає йому змогу творчо підходити до орг.-ції навч-но-пізнав-ї дія-сті учнів, обираючи в конкретних умовах технологію навч-я, яка найкраще забезпечує засвоєння знань, форм-ня У і Н за мінім-х затрат зусиль і часу.
57. Предмет школознавства. Принципи управління освітою Важливим розділом педагогіки є школознавство, яке охоплює принципи управління та керівництва школою, діяльність органів народної освіти, організацію обліку, звітності та ін. Школознавство -галузь педаг-ї науки, що має своєю метою дослідження змісту і мет-ів управління шкільною справою, розкриття особливостей системи керівництва школою, орг-ції її роботи. Управління є дія-стю, спрямованою на розроблення й реалізацію рішень, орг-цію к-лю та аналізу рез-тів. Принципи управління: а)науковості. Передбачає врахування під час орг-ії навч-о-вих-го процесу в навч-их закладах досягнень педагогіки, психології, методик викладання навч-х предметів, фізіології, гігієни, кібернетики та ін. наук, які дають змогу здійснювати цей процес на наукових засадах; б)демократизації. При розв'язанні проблем дія-сті навч-го закладу керівник має зважати на думку пед-го колективу, батьківської громадськості, учнів, систематично звітувати про свою роботу перед працівниками школи; в)гуманізації. Потребує налагодження гуманних стосунків у ланках відносин: дирекція -учителі, учні, батьки; учителі -учні, батьки; учителі -учителі; учні-учні; учнівське самоврядування -рядові вихованці; батьки -діти; передбачає форм-я гуманної особ-сті гуманними засобами. Якщо керівник -гуманна людина, уважний, доброзичливий, справедливий і тактовний, то педаг-ий колектив йде за ним і вірить йому; г) цілеспрямованості. Передбачає визначення пед-му, учнівському колективам близької, середньої й далекої перспектив, розв'язання конкретних завдань для їх досягнення; ґ)плановості. Потребує чіткого перспективного і щоденного планування усіх напрямів навч-о-вих-ї, організаційно-господарської дія-сті закладу освіти з урахуванням його умов та можливостей; д)компетентності. Згідно з ним усі пед-ні та ін. працівники закладу освіти повинні мати високий рівень професійної підготовки, сумлінно виконувати службові обов'язки. є) оптимізації. Полягає у створенні в навч-му закладі належних умов для ефективної дія-сті його працівників; є)ініціативи й активності. Передбачає наявність цих якостей у керівництва навч-го закладу та створення умов для творчих пошуків усіма педагогами; ж) об'єктивності в оцінці виконання працівниками закладу освіти своїх обов'язків. Мається на увазі систематичний контроль за дія-стю працівників закладу, об'єктивне оцінювання її рез-тів, гласність і врахування думки пед-го колективу; з)поєднання колегіональності з персональною відповідальністю. Директор школи несе повну відповід-сть за навч-о-вих-у діяльність перед державними органами, але під час прийняття важливих рішень з питань дія-сті школи зобов'язаний ураховувати думку колективу, якщо вона не суперечить законам У. Для сучасної вітчизняної школи актуальним є пр-п державотворення, який полягає у спрямуванні всіх освітніх ланок на утвердження і розвиток укр-ої державності, піднесення їх дія-сті до міжнародних стандартів. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 239. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |