Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Пр-п систематичності і послідовності.
У школі сист-ть досягається послідовним викладом навч-го мат-лу, виділенням основного, логічним переходом від засвоєння попер-го до нового мат-лу. Внаслідок цього учні усвідомлюють структуру знань, з'ясовують логічні зв'язки між структ-ми частинами навч-го предмета. Дотримання цього п-пу забезпечує системність здобуття знань (відповідно і системність мислення) учнів. Навч-ий мат-л у більшості основних предметів (мова, математика, історія) вивчають двічі: у поч-ій школі (правила, оповідання), у середній -за системним принципом, завдяки чому досягається послідовність навч-я: від простого -до складного. З урахуванням вимог послідовності навч-я складають навч-ні програми, які передбачають розміщення мат-лу за пр-пом лінійності (вивч-я нового мат-лу з повторенням попереднього) та концентричності (без повторення, на більш високому рівні мислення учнів з кожним наступним уроком). П-п вимагає, щоб знання, уміння і навички форм-сь системно, в певному порядку, щоб кожний елемент навч-го мат-лу логічно пов'язувався з іншим, а нові знання спиралися на засвоєні раніше і створювали фундамент для засвоєння наступних знань. Реалізації пр-пу сист-сті і послід-сті сприяють сучасні програми з загальноосвітніх предметів, уяких передбачено розкриття внутрішньопредметних та міжпредметних зв'язків і форм-я системних знань про реальний світ. Пр-п науковості та доступності навч-я Пр-п науковості. Полягає в доборі мат-лу, який відповідав би структурі певної галузі знань і навч-го предмета, специфіці його розділів і тем. Учителя він зобов'язує викладати предмет на підставі перевірених наукових даних, розкривати причинно-наслідкові зв'язки явищ, процесів, подій, новітні досягнення науки, зв'язок з ін. науками. Пр-п вимагає відповідності їх сучасному розвиткові науки й техніки, що диктує введення до навч-их програм знань із різних галузей науки. Це висуває підвищені вимоги до змісту кожного заняття і, відповідно, створює сприятливі умови для всеб-го розвитку особ-сті учня. Вимоги науковості також стосуються орг-ї та проведення навч-их заходів, тобто метод-го боку дидак-го процесу. Реалізація цього пр-пу заб-ся дотриманням таких пед-их правил: добір навч-го мат-лу з урахуванням останніх досягнень науки; розкриття наукових причинно-наслідкових зв'язків явищ, що вивчаються, показ сьогоднішніх наукових здобутків; викладання навч-го мат-лу з позицій останніх досягнень науки й техніки; тісний зв'язок викладу навч-го мат-лу з життям; пропаганда досягнень вітчизняної науки й техніки, успіхів укр-их учених; наукова орг-ія та проведення навч-их заходів, використання наукових технологій; урахування останніх досягнень медичної, фізіологічної та психологічної наук під час визначення та обгрунтування основних складових дидактичного процесу; неухильне впровадження в навч-ий процес наказів, настанов, порадників та інструкцій Мін-ва освіти і науки У.; застосування наукових, методологічних і методичних основ для оцінки ефективності дидактичного процесу тощо. Пр-п доступності, дохідливості викладання. Виявляється в компенсуванні складнощів змісту навч-го мат-лу майстерним його викладанням учителем або вдалою подачею автором підручника. Чим складнішим є матеріал, тим простіше, дохідливіше слід його подавати. П-п залежить і від дотримання правила послідовності: від простого -до складного. Основна вимога цього пр-пу -не допустити непосильного навч-я для даної категорії учнів, проводити його таким чином, щоб учні могли свідомо засвоювати загальнонаукові та професійні знання, практичні навички й уміння, повністю використовуючи свої інтелектуальні й фізичні можливості. П-п залежить: від забезпечення добору, групування і вивчення навч-го мат-лу з урахуванням вимог навч-ої програми та специфіки майбутнього фаху; урахування розумових, емоційно-вольових і фізичних можливостей учнів та наукових вимог до орг-ії навч-го процесу; правил послідовності: від простого до складного, від нижчого до вищого, від відомого до невідомого, від легкого до важкого; урахування професійних знань, практичних навичок і вмінь учнів; урахування фактора часу; поступового нарощування складності теор-го і практ-го мат-лу; проведення занять з макс-ним напруженням як розумових, так і фізичних сил учнів; широкого застосування сучасної комп'ютерної та іншої тренувальної техніки для поглиблення розумових і фізичних здатностей учнів; надання індивід-ної допомоги учням, які мають певні проблеми в навч-і; широкої орг-ії змагань за досягнення високих результатів у навч-му процесі тощо. 39. Пр-п наочності навч-я Передбачає навч-я на основі живого сприймання конкр-их предметів і явищ дійсності або їх зображень. Нао-сть буває: натуральна (рослини, тварини, гірські породи, зоряне небо, прилади, машини, явища природи), образна (картини, таблиці, моделі, муляжі, математичні фігури), символічна (географічні карти, графіки, діаграми, схеми, формули). Вона сприяє розу-му розв-ку учнів, допомагає виявити зв'язок між наук-ми знаннями і житейською практикою, полегшує процес засвоєння знань, стимулює інтерес до них, допомагає сприймати об'єкт у розмаїтті його виявів і зв'язків. Використання нао-сті потрібно підпорядковувати конкретній меті, розвитку самостійності й активності учнів з урахуванням їх вікових особливостей. Вона має бути змістовною, естетично оформленою, відповідати псих-ним законам сприймання, не повинна містити нічого зайвого і не викликати додаткових асоціацій. Готуючи учнів до сприймання наоч-сті, її не слід переоцінювати або недооцінювати у процесі навч-я. Пр-п вимагає залучення до сприйманнявсіх органів чуття учня. У сучасній дид-ці наочність розуміють ширше, ніж безпосередні зорові сприймання. Вона включає також сприймання через моторні, тактильні чуття. Тому до наоч-х засобів належать і лаб-не обладнання, і статичні та динамічні навч-ні посібники. Використовувати наоч-сть слід розумно. Переоцінка ролі наоч-ті в навч-і може стримувати розвиток абстрактного мислення. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 240. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |