Завдання , шляхи та засоби трудового вих-я. Ідея трудового вих-я в історії розвитку педагогіки і шкільництва.

Трудове вих-ня — вих-ня свідомого ставлення до праці че­рез форм-ня звички та навиків активної трудової д-сті.

Основним завд-ям трудового вих.-я є форм-ня творчої особ-сті цивілізованого господаря, за­безпечити псих-ну готовність особ-сті до праці (ба­жання сумлінно та відповідально працювати); підготовка до праці ( вироблення умінь і навичок, необхідних для т-ої діяльності, підготовка до свідомого вибору професії).В процесі т-го вих-ня і навч-ня виробляються відповідні уміння і навички, професійна майстерність, готовність до життєдіяльності в умовах ринкових відносин. Форми: трудова атака (прибирання території чи класу), свято праці (до збору урожаю), ярмарок-виставка учнівських виробів, турнір умільців, захист професії, “Місто веселих майстрів”.

Зміст т-го вих-ня визначається навч-ою програмою для кожного классу (уроки праці). Форм-я готовності до праці поділяють на етапи: Дошкільний період. (залу­чення дітей до побутової праці, догляду за тваринами і рослинами, формування переконань щодо необхідності праці, бережливого ставлення до її результатів. Початкова школа. (вироблення еле­ментарних прийомів, умінь і навичок ручної обробки різних матеріалів, вирощування с/г куль­тур). Основна школа. (оволодінні знаннями і практ-ми вміннями обробки металу та дерева, основами електроніки, метало­знавства, графічної грамоти. Старша школа. (оволодіння умін­нями і навичками з наймасовіших професій, які здобува­ють на виробництві, з урахуванням потреб регіону, наявної навчально-технічної та виробничої бази. На всіх етапах т-го вих-ня учнів необхідно формувати потребу в праці, творче ставлення до неї, залу­чати до реальних виробничих відносин розвивати загальні і спец-ні здібності. Важливу частину т-го вих-ня становить профорієнтація учнів.

Профорієнтаційна робота в школі має враховувати, схильності людини та тенденції розвитку сусп-ва, господарсько-економічної сис­теми, які потребують професійно мобільних кадрів, здатних організувати і розвивати свою справу, до конкурентної бо­ротьби за робоче місце, до розвитку своєї кваліфікації, а за потреби і до перекваліфікації.

Свідомий вибір професії передбачає якомога ширшу обізнаність учня про професії, їх особливості, здатність співставити свої можливості з професійними вимогами, врахувати потреби суспільства в кадрах певних спеціаль­ностей.

Профорієнтаційна робота в школі є тривалим процесом, що передбачає такі головні етапи:1. Професійне інформування — психолого-пед-чна система форм-я обізнаності щодо особливостей про­фесій, потреби сусп-ва в них 2. Професійна діагностика — система псих-го вивчення особ-сті з метою виявлення її професійно зна­чущих властивостей і якостей.

3. Професійна консультація — надання особистості допомоги щодо найоптимальніших для неї на­прямів проф-го самовизначення.

4. Професійний відбір — допомога учневі у виборі кон­кретної професії на основі його загальних і спец-их здібностей, інтересів, перспективних умов професійної під­готовки і працевлаштування.

5. Професійна адаптація — допомога молодій людині всебічно пізнати майбутнє, його професійне середовище.

Ідея труд-го вих.-я в історії розвитку педагогіки і шкільництва знайшла своє відображення у працях: Песталоцці висунув проблему поєднання продуктивної праці з на­вч-ям і розглядав труд-е вих.-я в зв'язку з моральним.

Велику роль як засобу вих.-я особистості Ушинський від­водить праці. він підкреслює, що людина форм-ся і розв-ся у труд-ій діяльності. А.С. Макаренко  здійснював переви­ховання шляхом залучення вихованців не тільки до побутового самообслуговування, а й до рентабельної продуктивної праці. Центральним у всебічному розвитку особ-сті, на думку вче­ного, є т-ве вих-ня. Особливого значення він надавав єдності трудової культури і загального розвитку — морального, розумового, естетичного, фізичного.

25. Завдання, шляхи та засоби фізичного вих-я.

Фізичне вих-я — система заходів, спрямованих на зміцнен­ня здоров'я людини, загартування її організму, розвиток фізичних можливостей, рухових навичок і вмінь.

Його завданням є створення опт-их умов для забезпечення опт-го фізичного розвитку особ-с­ті, збереження її здоров'я, отримання знань про особли­вості організму, фізіологічні процеси в ньому, набуття са­нітарно-гігієнічних умінь та навичок догляду за власним тілом, підтримання і розвиток його потенц-их мож­ливостей.

До основних засобів фіз-го вих-я в школі на­лежать: теоретичні відомості (гігієна загальна і фізичних вправ, відомості, необхідні для сам-их занять фіз-ми вправами); заняття гімнастикою; заняття з легкої атлетики (біг, стрибки в довжину й висоту, метання на дальність); рухливі ігри; спортивні ігри (баскетбол, волейбол, ручний м'яч, футбол); лижна, кросова, ковзанярська підготовка, плавання.

У школі існують різноманітні форми фіз-го вих-ня: уроки з фіз-ї культури, фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі шкільного дня (фізкультурні хвилинки під час уроку, ігри та вправи на перервах і в режимі по­довженого дня), позакласна спортивно-масова робота (за­няття в гуртках фіз-ї культури і спорт-х секціях, спорт-ні змагання). Позашкільні виховні заклади здійс­нюють спортивно-масову роботу за місцем проживання уч­нів, в дитячо-юнацьких спортивних школах, дитячих клу­бах, туристських станціях, спортивних товариствах. Са­мостійно учні займаються фіз-ми вправами вдома, на пришкільних і дворових майданчиках, стадіонах, у пар­ках тощо.

Уроки фіз.культури є основною організ-ою формою фіз-го вих-ня школярів. їх проводять си­стематично протягом навч-го року з урахуванням пори року для певної місцевості і стану навчально-мате­ріальної бази.

Позакласна робота з фіз-го вих-ня учнів охоп­лює заняття фізк-них гуртків і спорт-х секцій, спорт-і змагання, спартакіади школярів, фізкультурні свята, туризм.