Формування наукового світогляду

За правильно організованої навч-ї дія-сті ди­тини вона нагромаджує знання не хаотично, а цілеспрямо­вано, внаслідок чого засвоєння нею наукової інф-ії утворює певну систему, яка весь час розширюється, збага­чується. Саме так відбувається форм-я наукового сві­тогляду учня - як узагальнена с-ма поглядів на світ і на своє місце в ньому, розуміння смислу життя

Науковий світогляд — цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, пе­реконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навк-ої дійсності й до себе.

Основу його становлять погляди і переконання, що сформувалися на базі знань про природу та сусп-во і стали внутрішньою позицією особ-сті.

Погляди — прийняті людиною як достовірні ідеї, знання, теоретич­ні концепції, передбачення, що пояснюють явища природи і сусп-ва, є орієнтирами в поведінці, діяльності, стосунках.

На їх основі форм-ся й утверджуються переконан­ня особ-сті.

Переконання — психічний стан особ-сті, який характ-­ся стійкими поглядами, впевненістю у правильності власних ду­мок, поглядів; сукупність знань, ідей, концепцій, теорій, гіпотез, в які людина вірить як в істину.

Невід'ємною частиною переконань людини є її почут­тя — специфічна форма відображення дійсності, в якій виявляється стійке суб'єктивно-емоційне ставлення людини до предметів і явищ, які вона пізнає і змінює.

Важливим елементом світогляду є теоретичне мислен­ня, воля людини, наукова картина світу — система уяв­лень про найзагальніші закони будови й розвитку. Вчитель може успішно формувати світогляд учнів лише за умови, що він добре знає не лише свій предмет, а й суміжні на­вч-ні дисципліни і здійснює в процесі навч-ня міжпредметні зв'язки.

У форм-ні світогляду важливо використати філо­софський зміст, традиції, звичаї та обряди народного ка­лендаря як джерела глибокого осмислення учнями еко­логічних, моральних та естетичних проблем.

Відповідну роль у форм-ні наук-го світогляду уч­нів відіграє позакласна вих-а робота. Виховні заходи зба­гачують їх світоглядними поняттями, уявленнями, ідеями, теоріями, сприяючи форм-ню поглядів і переконань.

Про рівень сформованості наукового світогляду свід­чать відповіді учнів із світоглядних питань на уроках, їх діяльність та поведінка в різних ситуаціях, порівняльні дані спостережень педагогів, батьків та ін. учасників пед-го процесу, спец-ні співбесіди, обговорення моральних та ін. проблем.

Методика форм-я наук. світогляду школярів передбачає включення їх у різноманітні види д-ті, що сприяють ознайомленню з оточ. світом та його смисл, виробленню власного ставлення до нього, поглядів, переконань, уміння висловлювати свої думки та ідеї, відстоювати їх, діяти у від-ті з переконаннями. Форми і методи: бесіда, диспут, дискусії, конференції, творчі справи та ін. Диспут: викор. з метою формування суджень, оцінок та переконань, що грунтуються на зіткненні думок, різних точок зору. Диспут вимагає нових і закінчених рішень. Вчить захищати свої погляди, спростувати ін. думки. Диспут готується за 1-2 тижні. Обирається тема, розробл. питання, пропон. л-ра. Усний журнал – це серія коротких виступів на різноманітні теми оточ. життя. В ході підготовки клас ділиться на групи, які готують свою сторінку. Жива газета – серія коротких виступів, які в образній формі повідомл. про новини життя колективу. Прес-конференція – рольова гра-бесіда членів певної делегації з представником преси. Заходи народознавчого х-ру