Розділ 7. Фізична реабілітація при захворюваннях і травмах нервової системи

Лікувальний масаж застосовують для покращання настрою і са­мопочуття хворого, підвищення або зменшення процесів збудження і гальму­вання в ЦНС, її функціональної здатності; підготовки до занять фізичними вправами. Використовують сегментарно-рефлекторний або регіонарний точко­вий масаж комірцевої чи поперекової зони, класичний масаж. При гіперстеніч-ній формі неврастенії і у разі збудження хворого використовують легкі поглад­жування і розтирання, а при гіпостенічній — масаж проводять енергійно з ви­користанням всіх прийомів. Масажують голову і потилицю при головному бо­лю. Ослабленим хворим рекомендують 10-хвилинний масаж перед початком занять лікувальною гімнастикою.

Фізіотерапію призначають для покращання психоемоційного стану хворого; зменшення підвищеної нервової збудженості, підсилення процесів гальмування, нормалізації сну, загартування і загального зміцнення організму. Фізіотерапевтичні методи застосовують диференційовано, залежно від виду неврозу, його форми та клінічного перебігу захворювання. Використовують електрофорез медикаментами, що специфічно впливають і регулюють перебіг тих чи інших основних нервових процесів у ЦНС, електросон, УФО. При гі-перстенічній формі неврастенії застосовують вогкі укутування, повітряні ван­ни, сон на відкритому повітрі. При гіпостенічній формі неврастенії, неврозі нав'язливих станів рекомендують обтирання водою температурою 34 °С з пос­туповим зниженням її до 25 °С. Хворим на істерію призначають хвойні ванни, вогкі укутування, аеронізацію (фраклінізація) і симптоматичну фізіотерапію: гальванізацію ділянки хребта, індуктотермію на суглоб при контрактурі і на черевне сплетіння при спазмах кишечнику, електростимуляція м'язів при пара­лічах і парезах та ін.

У післялікарняний період реабілітації використовують ЛФК, лікуваль­ний масаж, фізіотерапію, працетерапію.

Лікувальну фізичну культуру слід проводити протягом всього життя пацієнта. її завдання: підтримання інтересу до занять фізичними вправами та впевненості у своїх силах і у можливості протидіяти розвитку і ліквідації неврозу; нормалізація процесів збудження і гальмування в ЦНС та їх динаміки; формування і закріплення психоемоційних реакцій, адекватних жит­тєвим ситуаціям, здатності керувати ними; покращання функцій серцево-су­динної і дихальної систем, травної системи; загальне зміцнення організму, удосконалення фізичних якостей, підготовка і підтримання фізичної і профе­сійної працездатності. Використовують ранкову гігієнічну і лікувальну гімнас­тику, самостійні заняття, гідрокінезитерапію, прогулянки, теренкур, туризм, їз­ду на велосипеді, ходьбу на лижах, веслування, ігри. Групи доцільно формува­ти змішаними за видами неврозу, щоб взаємовплив пацієнтів був однотипним, інакше заняття можуть викликати і підсилювати прояви хвороби. З дозволу лі­каря пацієнти можуть займатися у групах здоров'я за місцем проживання, від­відувати басейн.

Комплекси лікувальної гімнастики і методику проведення занять склада­ють з урахуванням виду неврозу. У заняття вводять спеціальні вправи, що сприяють покращанню уваги, швидкості і точності рухів, координації, вихову-

427

Фізична реабілітація

ють спритність, швидкість реакції, уміння подолати перепону. Використову­ються вправи, які викликають різкий гальмівний процес — раптова зупинка або перебудова рухів відповідно до команди під час ходьби, бігу. Для тренуван­ня вестибулярного апарату застосовують вправи з заплющеними очима, колові рухи головою, нахили тулуба у різні боки. При позитивній реакції на наванта­ження додають стрибки, зіскакування, вправи зі скакалкою, рухливі і спортив­ні ігри.

Хворим на істерію пропонують одночасно виконувати асиметричні впра­ви (різні завдання для лівої та правої руки, лівої та правої ноги), що активізує побудову диференційованого гальмування в корі великих півкуль. Включення силових вправ на приладах у повільному темпі з навантаженням на великі м'язові групи дає можливість розвивати активно-вольові акти.

Лікувальний масаж застосовують для підтримання доброго нас­трою і самопочуття пацієнта, збалансування процесів збудження і гальмування у ЦНС. Використовують класичний та точковий масаж, підводний душ-масаж. Методика його проведення, така сама, як і у попередній період реабілітації.

Фізіотерапію застосовують для нормалізації і підтримання фун­кцій ЦНС, позитивного психоемоційного стану, покращання сну, загального тонусу і загартування організму пацієнтів. Використовують повітряні і соняч­ні ванни, сон на відкритому повітрі, обтирання, обливання, купання у прісній та морській воді. При гіперстенічній формі неврастенії призначають сульфід­ні, йодобромні, радонові ванни індиферентної температури (35-36 °С), віяло­вий душ слабкого тиску. При гіпостенічній формі неврастенії, неврозі нав'яз­ливих станів рекомендують вуглекислі і перлинні ванни (33-35 ° С), дощовий або циркулярний душ з поступовим зниженням температури води з 34 °С до 25 °С. Хворим на істерію призначають хвойні, валеріанові, азотно-радонові ванни, інколи використовують душ Шарко середнього тиску з поступовим зни­женням температури води з 34 °С до 25 °С.

Працетерапію застосовують для загального зміцнення організму, підтримання фізичної працездатності, самоствердження у можливості ставити собі завдання і виконувати їх. Використовують в'язання, виши­вання, шевські, слюсарні і столярні роботи, працю у садку, на присадибній ділянці.

Хворим на невроз показано санаторно-курортне лікування на кліматичних курортах загального профілю. Тих, хто страждає на невроз нав'язливих станів, слід направляти у спеціалізовані місцеві санаторії. При загостреннях неврозу санаторно-курортне лікування протипоказане.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Назвати захворювання нервової системи. Чим характеризуються розлади рухів, чутливості та трофіки?

2. Обгрунтувати з клініко-фізіологічних позицій необхідність застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях нервової системи.

428

Р о з а і л 7. Фізична реабілітація при захворюваннях і травмах нервової системи

3. Які засоби фізичної реабілітації та з якою метою застосовують призахворюван­нях і травмах периферичної нервової системи?

4. Охарактеризувати радикуліт. Як застосовують ЛФК та інші засоби фізичної реа­білітації у лікарняний і післялікарняний періоди реабілітації?

5. Назвати клінічні прояви невриту лицьового нерва. Які пасивно-активні вправи рекомендують для мімічних м'язів?

6. Назвати характерні прояви невритів верхніх і нижніх кінцівок, особливості у під­борі спеціальних вправ?

7. Охарактеризувати інсульт. Як укладаються кінцівки при ли^теанні положенням іяк застосовують ЛФК при постільному режимі?

8. Яким чином готують хворих на інсульт до вставання та ходьби і що застосову­ють для відновлення функції кисті?

9. Як застосовують лікувальний масаж, фізіотерапію у лікарняний період реабілі­тації у хворих на інсульт?

10. Які засоби фізичної реабілітації застосовують у післялікарняний період реабілі­тації у хворих на інсульт і яка їх мета? :.,...

11. Чим проявляються травми спинного мозку? Назвати періоди травматичної хво­роби.

12. Як хворих з травмами хребта і спинного мозку готують до переходу у вертикаль­не положення?

13. Які завдання і як застосовують ЛФК, лікувальний масаж і фізіотерапію у лікар­няний період реабілітації при травмах хребта і спинного мозку?

14. Як застосовують засоби фізичної реабілітації після виписки з лікарні у хворих З травмами хребта і спинного мозку?

15. Охарактеризувати неврози. Які засоби фізичної реабілітації використовують у їх комплексному лікуванні?

16. Які особливості методики ЛФК при різних неврозах?

РОЗДІЛ 8

ЗАНЯТТЯ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ