Розділ 5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів

процесу одужання. Керуючись клінічними даними, функціональними можли­востями і фізичною здатністю, що вимірюється, переважно, з допомогою вело- чи степ-ергометричних випробувань, пацієнтів поділяють на 4 функціональні класи. Осіб, віднесених до І—II класу, зараховують у "сильну групу", III — "слабку групу". Особам IV класу довготривалі фізичні тренування не показані.

Заняття проводять груповим методом 3 рази на тиждень по 30-60 хв. Курс тренування поділяється на підготовчий (2-3 міс) і основний (9-10 міс) періо­ди. Завданням першого періоду є підготовка пацієнтів до навантажень другого періоду і навчання їх основних методів самоконтролю. Навантаження поступо­во збільшуються за рахунок збільшення тривалості занять, кількості повторень вправ, часу виконання їх, зміни вихідного положення та темпу рухів. Пацієнти продовжують виконувати лікувальну ходьбу, прогулянки (збільшуючи відстань і поступово зменшуючи паузи для відпочинку), ходьбу по східцях.

Основний період довготривалих тренувань поділяють на 3 етапи. Перший етап триває 2-2,5 міс і передбачає подальше підвищення фізичних наванта­жень. В основну частину занять вводять двічі 2-хвилинну ходьбу у швидкому темпі до 120 кроків за хвилину, однохвилинний біг в темпі 120-130 кроків за хвилину або ускладнену ходьбу з високим підніманням колін протягом 1 хв. Використовують 5-10-хвилинні тренування на велоергометрі на рівні 50-70 % порога толерантності, елементи спортивних ігор. Фізіологічна крива наванта­ження має двогорбий вигляд і плато ЧСС під час навантаження на велоерго­метрі. Пік ЧСС у пацієнтів "слабкої"" групи досягає, у середньому, 125 за хви­лину, "сильної^-" — 135, а під час утворення плато вона може бути відповідно 100-105 і 105-110 за хвилину. Критерієм завершення першого етапу є зменшення приросту ЧСС на звичайні навантаження та стабілізація станупацієнтів.

Другий етап основного періоду триває близько 5 міс. Він націлений на максимальну стимуляцію компенсаторно-пристосувальних реакцій; стійку ста­білізацію клінічного стану хворих; повне або часткове виключення серцевих медикаментів. На цьому етапі поступово ускладнюється програма тренувань, збільшуються навантаження і його тривалість. Це здійснюється за рахунок бі­гу до 3 хв, в темпі 140-150 кроків за хвилину, навантажень на велоергометрі до 10 хв з потужністю близько 90 % індивідуального порога толерантності, гри у волейбол через сітку двома командами 8-12 хв з однохвилинним відпочин­ком через кожні 4 хв та із забороною стрибків. Відбувається подовження на­вантажень, при яких утворюється плато до 14 хв у хворих "слабкої"" і 16 хв — "сильної" груп. При цьому ЧСС становить 75 % порогової у перших і 85 % — у других. Пік ЧСС досягає 130-140 за хвилину. Критерієм переходу до наступ­ного етапу тренувань є адекватна реакція на фізичні навантаження, значне під­вищення толерантності до дозованих навантажень, покращання реакції орга­нізму на зростаючі навантаження, економізація діяльності серця, суттєве під­вищення психоемоційного та загального стану організму та якості життя.

Третій етап основного періоду покликаний закріпити досягнутий ефект, сприяти переходу пацієнтів у функціонально вищий клас, покращити праце­здатність. Навантаження інтенсифікуються за рахунок збільшення темпу вико-

255

Фізична реабілітація

нання і кількості повторень вправ, використання 2-3-хвилинного бігу в темпі 120-130 і 140-160 кроків за хвилину, велоергометричних навантажень на рів­ні 90 % порога толерантності, рухливих ігор. Під час 15-20-хвилинної гри у волейбол через сітку роблять однохвилинний відпочинок через кожні 5 хв, доз­воляються стрибки. Відбувається подальше подовження фізичних наванта­жень, при яких утворюється плато, у середньому, до 15-20 хв. На піку наван­таження ЧСС досягає, приблизно, 135 за хвилину в "слабкій" групі і 145 — у "сильній".

Лікувальний масаж застосовують для підтримання загального тонусу організму; покращання нервово-гуморальної регуляції серцево-судин­ної системи, коронарного кровообігу, обмінних процесів у міокарді; поперед­ження повторних інфарктів; підтримки фізичного стану для виконання профе­сійної і побутової роботи. Використовується сегментарно-рефлекторний масаж паравертебральних зон верхньогрудних і нижньошийних спинномозкових сег­ментів D8 — СЗ і загальний масаж. Особливу увагу приділяють грудній кліт­ці, виконуючи у повільному темпі ніжні погладжування і розтирання ділянки серця, груднини і лівої реберної дуги від мечоподібного відростка до хребта. Проводять погладжування, розтирання і розминання лівого великого грудного м'яза, лівого плеча і ділянки лопатки; вібраційні погладжування грудної клітки.

Фізіотерапія націлена на підтримку і підвищення резервних мож­ливостей серцево-судинної системи, пристосування і зменшення її реакції на зміни в атмосфері, тренування терморегуляційних механізмів, покращання за­гального і психічного тонусу організму. Використовують аеро- і геліотерапію, обливання, купання у прісній і морській воді, загальні кисневі, йодобромні, ра­донові, перлинні ванни, електросон, електрофорез лікарських речовин, магні-тотерапію, душі.

Механотерапію продовжують застосовувати у вигляді тренувань на велотренажері, може використовуватись самостійно у чергуванні з ліку­вальною гімнастикою, дозованою ходьбою, теренкуром, плаванням, бігом, ходьбою на лижах. При задовільній адаптації до фізичних навантажень потуж­ність тренувань на велотренажері допускають до 60-70 % порога толерантнос­ті, яка є оптимальною для підтримки досягнутої фізичної працездатності.

Диспансерний етап реабілітації проводиться у підтримуючій фазі реабі­літації протягом усього подальшого життя і націлений на утримання, а в деяких випадках підвищення досягнутого рівня функцій серцево-судинної сис­теми і всього організму, попередження повторних інфарктів міокарда. Голов­ними завданнями ЛФК є: збереження переконаності в необхідності занять фізичними вправами для забезпечення професійної і побутової діяльності, під­тримання фізичної працездатності; нарощування резервних можливостей сер­ця і підтримка стабільного функціонування серцево-судинної системи та орга­нізму в цілому; профілактика прогресування ішемічної хвороби серця.

Заняття фізичними вправами проводяться, здебільшого, три рази на тиж­день у групах здоров'я, ходьби, бігу, фізкультурно-оздоровчих організацій за місцем проживання, при лікарсько-фізкультурних диспансерах, реабілітацій-

256