Розділ 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях

При вставанні і ходьбі слід звертати увагу хворого на правильну поставу, що зумовлює нормальне положення внутрішніх органів, зменшує імовірність внутрішньочеревних зрощень або сприяє їх розтягненню. Заняття лікуваль­ною гімнастикою відбуваються у кабінеті ЛФК і проводяться у групі з 3— 4 осіб. Комплекси ускладнюють за рахунок збільшення загальнорозвиваючих вправ, амплітуди рухів і тривалості заняття до 12—17 хв. Використовують са­мостійні заняття 5—6 разів на добу, лікувальну ходьбу 100—150 м, малорух­ливі ігри.

Вільний режим триває до виписки і призначається з: 6—8-ї доби після апендектомії; 10—12-ї доби після резекції шлунка, ушивання проривної вираз­ки, радикального грижорозтину, 12—15-ї доби після холецистектомії, операцій на кишках у слабких хворих та з ускладненим перебігом післяопераційного пе­ріоду. Головними завданнями ЛФК є: ліквідація залишкових явищ після опе­рацій і нормалізація функції органів травлення; адаптація серцево-судинної ідихальної систем до помірно зростаючого фізичного навантаження; покращан­ня загального функціонального стану; підготовка хворого до навантажень по­бутового характеру.

Застосування ЛФК у цьому режимі починають з ранкової гігієнічної гім­настики у палаті, далі хворий займається 15—20 хв лікувальною гімнастикою у спеціалізованому кабінеті, на свіжому повітрі. Комплекси лікувальної гім­настики насичуються вправами для всіх м'язових груп, виконуються з різнихвихідних положень у помірному і середньому темпі.

Використовують гімнастичні прилади, вправи з обтяженням та опором. Протягом дня хворий декілька разів виконує самостійні завдання, ходить по 20—30 хв двічі—тричі на день у повільному і середньому темпі, може займа­тися настільними і малорухливими іграми.

Лікувальний масаж призначають з першої доби з метою ліквіда­ції застійних явищ у легенях, покращання їх дренажної функції і вентиляції, сприяння відходженню мокротиння, активізації крово- і лімфообігу, обмінних і регенеративних процесів післяопераційних ускладнень. Використовують сегментарно-рефлекторний масаж, діючи на паравертебральні зони крижових S5—S1, поперекових L5—L1, нижньогрудних D12—D7, спинномозкових сегментів. Рекомендується погладжування, розтирання, легка вібрація і ніжні поплескування грудної клітки, особливо зі сторони спини. Роблять непрямий масаж легенів і серця. Виконують стискання грудної клітки, стрясання і роз­тягнення.

Масаж живота проводять, фіксуючи однією рукою післяопераційний шов, застосовуючи ніжні погладжування навколо нього, діючи по ходу товстої киш­ки у вигляді погладжувань, поверхневої стабільної і лабільної вібрації, посту­кування пучками пальців, ритмічних натискувань кінчиками пальців. Обов'яз­ково масажують нижні кінцівки.

Фізіотерапія використовується одразу піапя операції і у наступні дні з метою попередження інфекції, зменшення болю, попередження післяопе­раційних ускладнень, активізації крово- і лімфообігу, обмінних і регенератив­них процесів. Застосовують УФО ділянки шва, магнітотерапію, діадинамоте-

231

Фізична реабілітація

рапію, інгаляцію, аерозоль і електроаерозоль зі знеболюючими та відхаркую­чими засобами, електрофорез з ліками, що зменшують підвищене зсідання крові, електростимуляцію литкових м'язів, електросон. Перед випискою хво­рим рекомендують повітряні і сонячні ванни, обтирання, обливання водою, пе­реважно індиферентної температури.

У післялікарняний період реабілітаціїзастосовують ЛФК, ліку­вальний масаж, фізіотерапію, працетерапію. У віддалений післяопера­ційний період особи, які перенесли апендектомію або грижорозтин, продовжують лікування в поліклінічних чи домашніх умовах, а таких, кого оперували з приводу захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки, печін­ки, нирок направляють в реабілітаційні гастроентерологічні лікарні, спеці­алізовані санаторії.

Лікувальну фізичну культуру застосовують для віднов-ленння функції оперованого органа і системи в цілому, зміцнення м'язів тулу­ба і живота, тренування серцево-судинної і дихальної систем, відновлення пра­цездатності пацієнта. У комплекси лікувальної гімнастики включають вправи для всіх м'язових груп з предметами і без них, з обтяженням та опором, на рів­новагу і координацію, коригуючі. Окрім лікувальної і ранкової гігієнічної гім­настики використовують ходьбу, теренкур, спортивно-прикладні вправи, гідро-кінезитерапію, тренажери, близький туризм.

Лікувальний масаж призначають для покращання загального то­нусу організму, еластичності м'язів і рухливості післяопераційного рубця, під­вищення функціонального стану і сприяння скорішому поверненню до праці. Застосовують загальний і місцевий класичний масаж, підводний душ-масаж.

Фізіотерапію призначають для стимулювання функції нервової, серцево-судинної, дихальної і травної систем; підвищення захисних сил і загартування організму. Використовують електросон, хвойні, кисневі, вуг­лекислі ванни, обливання, обтирання, душ, повітряні і сонячні ванни, клімато-лікування.

Працетерапію застосовують для підняття нервово-психічного і життєвого тонусу пацієнта. Добирають види трудової діяльності, що віднов­люють загальну і професійну працездатність. Однак у перші 2 міс після апен-дектомії не рекомендується піднімати важкі речі, а особам, які перенесли опе­рації на шлунку, печінці, з приводу гриж, особливо, післяопераційних, слід протягом 6—12 міс уникати важкої фізичної праці.

Хворим, які оперовані за екстреними показаннями з приводу удару і пора­нень черевної порожнини, розширення рухового режиму, застосування ЛФК, лікувального масажу затримується через більш важкий стан порівняно з особами, яких готували до операції, і хірургічне втручання було проведене у плановому порядку.

Хворим, які перенесли операції з приводу захворювань травної системи, для стабілізації її функцій, підтримання загального стану і працездатності по­казано періодично лікуватися у гастроентерологічних санаторіях. Рекомен­дуються курорти Трускавець, Моршин, Шкло, Поляна, Свалява, Миргород, Березовські води та ін.

232