ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ЛІКУВАННЯ

Курорт — це місцевість, яка має певні природні лікувальні чинники. За цією ознакою курорти поділяють на кліматичні, бальнеологічні та грязьові. Ба­гато курортів є змішаними, тобто мають не один, а більше лікувальних чинни­ків: кліматобальнеологічні, бальнеогрязьові, кліматобальнеогрязьові.

Кліматичні курорти. За своїми особливостями розрізняють приморські, рівнинні (лісові, степові, лісостепові), гірські курорти. Основними специфіч­ними лікувальними засобами кліматичних курортів є відповідний клімат, аеро­терапія, геліотерапія, купання в морі (таласотерапія), озерах та ріках.

Приморські курорти в Україні є на південному березі Криму: Ялта, Алушта, Алупка, Гурзуф, Лівадія, Місхор, Сімеїз та ін. Стійка тепла і сонячна погода, помірно жарке і сухе літо, ясна і тривала осінь, коротка м'яка зима, рання весна дають змогу цілорічно використовувати аеротерапію і геліотера­пію, купатися у морі з травня до жовтня.

Підвищена кількість ультрафіолетових променів, озону, кисню, аероіонів, гідроаероіонів та солей моря у чистому повітрі підсилює секрецію слизових оболонок, залоз, дихальних шляхів, покращує вентиляцію і газообмін в леге­нях. Це сприяє оптимальному насиченню артеріальної крові киснем, зменшен­ню гіпоксії тканин, покращанню обмінних процесів, стимуляції функцій сис­тем і імунологічної реактивності організму, його загартовуванню.

Показання до лікування у приморських курортах: хронічний бронхіт і пневмонія, туберкульоз легень і кісток, захворювання вуха, горла та носа, по­чаткові стадії гіпертонічної хвороби, компенсовані вади серця, міокардіодис-трофії, хвороби обміну речовин, неврози.

До приморських змішаних курортів належить відомий дитячий кліматич­ний, грязьовий і бальнеологічний курорт Євпаторія та кліматогрязьовий ку­рорт Бердянськ, розташований на березі Азовського моря. В них лікуються і зміцнюють здоров'я діти з захворюваннями органів дихання, опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, ревматизмом, туберкульозом.

106

Розділ 3. Фізична реабілітація

Кліматобальнеологічні курорти представлені також Феодосією та Одеською групою курортів, в яких поєднується м'який морський клімат зі сте­повим. У цій групі курортів багато санаторіїв кардіологічного профілю.

Рівнинні курорти (лісові, степові та лісостепові) розташовані в зоні помір­ного кліматичного поясу, де проживає більшість населення країни. Вони харак­теризуються континентальним кліматом з переважно помірно теплим літом і м'якою зимою. Степові курорти, до яких належать степи півдня України, ха­рактеризуються влітку сухою погодою, високою температурою і чистотою по­вітря, великою кількістю сонячних днів, низькою вологістю. Останнє дозволяє легше переносити високу температуру і полегшує терморегуляцію за рахунок посилення функції потових залоз, випаровування з слизових дихальних шляхів і легень. Тому степові курорти показані при хронічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, носа і горла, бронхоектатичній хворобі, туберкульозі, хро­нічних хворобах нирок.

Рівнинні курорти лісові і лісостепові мають більш низьку температуру, ніж степові, більшу вологість, насиченість повітря киснем, легкими аерінами, ароматичними речовинами, фітонцидами, що мають бактеріоцидну власти­вість. Це підвищує тонус, покращує зовнішнє дихання, газообмін і функцію легень, тканинне дихання, діяльність серцево-судинної системи, процеси тер­морегуляції. Тому на таких курортах рекомендують лікуватися хворим не тільки з легеневою патологією, а і з хворобами серцево-судинної системи, функціональними розладами центральної нервової системи, виздоровлюючим і ослабленим пацієнтам. Такі курорти розташовані на Київщині, Поліссі, у Карпатській зоні.

Гірські курорти. В Україні є низькогірні (до 1000 м над рівнем моря) і се-редньогірні (до 1600 м) курорти. Вони розташовані у передгір'ях Карпат, За­карпатті і безпосередньо у Карпатах. Залежно від висоти розташування курор­ту над рівнем моря знижується атмосферний тиск, парціальний тиск кисню, температура і вологість повітря, але сонячна радіація та іонізація повітря збільшуються. Під впливом клімату цих курортів спочатку прискорюються ЧСС і дихання, а потім після адаптації вони сповільнюються; збільшується кількість еритроцитів і гемоглобіну в крові; підвищується мінеральний і ос­новний обмін, загальний і психоемоційний тонус. Тому на низько- та середньо-гірних курортах лікарі рекомендують лікуватися і зміцнювати своє здоров'я пацієнтам з легеневою патологією, захворюваннями горла та носа, порушення­ми обміну речовин, при початкових стадіях серцево-судинних захворювань, недокрів'ям, туберкульозом легень, кісток і суглобів.

Бальнеологічні курорти. Основний лікувальний чинник — мінеральна во­да. Залежно від того як її застосовують — у вигляді ванн чи пиття — курорти поділяють, відповідно, на бальнеологічні та бальнеопиттєві. Найвідомішими в Україні бальнеологічними курортами є Любінь Великий (Львівська обл.), де основним лікувальним чинником є газові сірководневі ванни; Хмельники (Він­ницька обл.), в якому застосовуються радонові ванни. Однак більшість курор­тів є комбінованими. Це курорти Прикарпаття — Трускавець, Моршин, Шкло, де лікуються люди з захворюваннями нирок, печінки, шлунка, сечовивідних і

107

Фізична реабілітація

жовчних шляхів, органів травлення; Закарпаття — Поляна, Свалява, мінераль­ні води яких ефективні при захворюваннях шлунково-кишкового тракту; се­редньої частини України — Миргород, Березовські мінеральні води. В Прикар­патських санаторіях, окрім мінеральних вод, застосовують озокерит, який пос­тачається з єдиного в Україні родовища у м. Бориславі (Львівська обл.).

Грязьові курорти. До курортів цього профілю, в яких основним засобом лікування є грязі (пелоїдотерапія), належать Саки (Крим), Куяльник (Одеська обл.), Слов'янськ (Донецька обл.), Бердянськ (Запорізька обл.). Є ку­рорти, де пелоїдотерапію використовують як додатковий лікувальний чинник: Євпаторія, Трускавець, Моршин, Любінь Великий, деякі Одеські курорти та ін.

Головним лікувально-профілактичним закладом курортує санаторій. В ньому в комплексному лікуванні використовуються специфічні курортні чинники у вигляді кліматотерапії, бальнеотерапії або пелоїдотерапії і неспеци­фічні, загальні для всіх санаторіїв, що грають важливу, а здебільшого і голов­ну роль у лікуванні багатьох захворювань і реабілітації хворих. Це засоби фі­зичної реабілітації, дієтотерапії, медикаментозне лікування, санаторно-курорт­ний режим. Однак незалежно від превалювання тих чи інших чинників ефект санаторного етапу реабілітації буде складатися з їх сумарної дії на організм.

У курортній місцевості розташовуються не тільки санаторії, а й заклади відпочинку: пансіонати, будинки відпочинку, дитячі здравниці, спортивно-оз­доровчі табори і тренувальні бази, що мають переважно оздоровчу і профілак­тичну спрямованість.

Основою санаторного лікування є санаторно-курортний режим.Він передбачає спеціально складений спосіб та ритм життя пацієнтів під час пере­бування у санаторії; продумане застосування фізичних тренувань і відпочинку, харчування, сну; правильне чергування фізіотерапевтичних процедур та інших лікувальних чинників; поступове загальне навантаження на організм. Розріз­няють такі санаторно-курортні режими: слабкої, помірної та інтенсивної дії.

Режим № 1 — слабкої дії, призначають в перші 3-5 днів під час аклімати­зації і пристосування до нових умов життя. Всі лікувальні заходи спрямовані на поступову адаптацію хворого і носять щадний характер. Кліматолікування проводиться у вигляді перебування на верандах, повітряних ванн, прогулянок. Бальнеотерапію призначають найчастіше з третього дня. Рухова активність пе­редбачається у щадному режимі.

Режим №2 — помірної дії, передбачає помірно тренуючу дію кліматоте-рапевтичних процедур: повітряних і сонячних ванн, морських купань, водо­лікувальних процедур, газових і мінеральних ванн, недовготривалих, із не­великою концентрацією інгредієнтів. Рухова активність розширюється і здійснюється за щадно-тренуючим режимом, окрім лікувальної фізичної куль­тури, лікувального масажу за показаннями, можуть застосовуватися механоте­рапія і працетерапія.

Режим № 3 — інтенсивної дії, є заключним. В останні 10-12 днів призна­чають кліматобальнео- і гідропроцедури у тренуючому режимі: збільшення ча­су дії і концентрації інгредієнтів у воді, частіше їх застосування. Руховий ре­жим — тренуючий із застосуванням практично всіх засобів фізичної реабіліта-

108