Вимірювання та моніторинг (постійна діяльність)

В організації має бути впроваджена система вимірювання та моніторин­гу реальних екологічних характеристик для встановлення їхньої відповід­ності екологічним цілям та завданням організації у сфері екологічного уп­равління. Це передбачає також оцінювання відповідності таких характерис­тик чинному законодавству та регламентам щодо навколишнього середови­ща. Результати оцінювання мають аналізуватися для встановлення тих сфер діяльності, у яких досягнуто успіху, а також тих, які потребують коригуваль­них дій та вдосконалення.

Крім того, слід впровадити відповідні процеси для забезпечення достовірності даних, отримуваних під час калібрування засобів вимірювань, випробувань обладнання, вибіркового контролю програмного та апаратно­го забезпечення.

Визначення відповідних показників екологічних характеристик органі­зації повинно здійснюватися постійно. Показники мають бути об'єктивни­ми, піддаватися перевірці й відтворенню. Вони повинні адекватно відобра­жати діяльність організації, бути пов'язаними з екологічною політикою, бу­ти здійсненними, економічно ефективними та технологічно забезпеченими.

Під час розгляду системи вимірювання та моніторингу слід дати від­повідь на такі запитання:

1. Як здійснюється регулярний моніторинг екологічних характеристик?

2. Яким чином встановлюються конкретні показники екологічних харак­
теристик, що стосуються цілей та завдань організації, і що вони собою
являють?

122

^2.4

Науково-теоретичні основи системного екологічного управління

3. Які процеси управління застосовують для забезпечення регулярного
калібрування, проведення вимірювань, обстеження та випробування
обладнання і систем?

4. Як організовано процес періодичного оцінювання відповідності адек­ватним законодавчим та іншим вимогам?

Коригувальні та запобіжні дії

Дані, висновки та рекомендації, отримані за результатами вимірювань, моніторингу, здійснення аудиторських та інших перевірок системи екологічного управління, мають бути документально оформлені з визначенням необхідних коригувальних та запобіжних дій. Керівництво повинне забезпечити здійснення таких дій, а також систематичний контроль їх виконання для підтвердження ефективності.

Управління інформацією та протоколами

Інформація та протоколи, які свідчать про постійне функціонування системи екологічного управління, повинні містити:

• вимоги законодавчих актів та регламентів;

• дозволи;

• екологічні аспекти та пов'язані з ними впливи;

• дані про діяльність з екологічної підготовки;

• дані про діяльність з інспекційного контролю, калібрування, техніч­ного обслуговування;

• дані моніторингу;

• дані про невідповідність, відмови техніки, претензії та подальші дії щодо їх усунення;

• дані про ідентифікацію продукції (склад і властивості);

• інформацію про постачальників та підрядників;

• результати екологічних аудитів та аналізу з боку керівництва.

Унаслідок цього може виникнути складне інформаційне поле. Ефектив­не управління інформацією та протоколами потрібне для успішного впро­вадження системи екологічного управління.

До головних ознак необхідного управління інформацією та протокола­ми в галузі охорони навколишнього середовища належать способи іден­тифікації, збирання, реєстрації, накопичення, підтримання в потрібному стані, відтворення, зберігання й розповсюдження документації та прото­колів системи екологічного управління.

Під час розгляду процесів управління інформацією та протоколами слід дати відповідь на такі запитання:

1. Якою екологічною інформацією потрібно ефективно управляти?

2. Якими можливостями володіє організація для визначення і простежу­вання основних показників функціонування та інших даних, необ­хідних для досягнення цілей?

3. У який спосіб система управління інформацією та протоколами забез­печує доступ до інформації тим працівникам, яким вона потрібна?

123

Глава 2

Теоретико-методологічні основи системного екологічного управління__________

Аудит системи екологічного управління

Аудити системи екологічного управління слід виконувати періодично, щоб з'ясувати, чи її функціонування узгоджується із запланованими захода­ми, на якому рівні впроваджена система, чи належним чином підтримується її функціонування.

Аудити системи екологічного управління можуть здійснюватись персо­налом організації та (або) зовнішніми сторонами, які або вибрані організа­цією, або мають на це незалежні від неї повноваження. У будь-якому разі особи, що здійснюють аудит, повинні бути спроможні виконувати його об'єктивно й неупереджено та мати належну підготовку.

Періодичність аудитів має визначатися характером діяльності організа­ції з урахуванням екологічних аспектів та їх можливих впливів. Під час вста­новлення періодичності слід враховувати результати аудитів, що здійснюва­лися раніше.

Звіт про аудит системи екологічного управління повинен надаватися згідно з планом аудиту.

Аналіз і вдосконалення

Загальні положення

Процес постійного вдосконалення слід застосовувати до системи еко­логічного управління, щоб досягти загального поліпшення екологічних характеристик.

Аналіз системи екологічного управління

Керівництво організації зобов'язане у відповідні періоди часу проводи­ти аналіз системи екологічного управління для забезпечення її постійної придатності та ефективності.

Сфера поширення аналізу має бути достатньою, щоб охопити еколо­гічні впливи всіх видів діяльності, продукції чи послуг організації, а також визначити вплив екологічних характеристик на фінансовий стан і, якщо це можливо, на конкурентні позиції організації.

Аналіз системи екологічного управління повинен включати:

• аналіз екологічних цілей, завдань та екологічних характеристик;

• аналіз даних, отриманих під час аудитів системи екологічного управ­ління;

• оцінювання ефективності системи;

• оцінювання обґрунтованості екологічної політики, а також необхід­ності її коригування внаслідок, скажімо, таких чинників: зміни в
законодавстві; зміни очікувань та вимог зацікавлених сторін; мо­дифікація продукції та діяльності організації; досягнення науково-
технічного прогресу; досвід, набутий в екологічно небезпечних ситу­аціях; зміни пріоритетів ринку; нові вимоги до звітування та обміну
інформацією.