Науково-теоретичні основи системного екологічного управління

Під час розгляду документації системи екологічного управління слід дати відповідь на такі запитання:

1. Яким чином методики екологічного управління ідентифікуються, доку­ментуються, поширюються та переглядаються?

2. Чи впроваджено процес розробки та актуалізації документації системи
екологічного управління?

3. Яким чином документація системи екологічного управління узгоджена,
де це потрібно, з іншою наявною в організації документацією?

4. У який спосіб забезпечується доступ працівників до документації, не­обхідної для виконання ними посадових обов'язків?

Практичні рекомендації щодо документації системи екологічного управління

Документи можуть міститися на будь-якому носії. Вони повинні бути корисними і зрозумілими.

Уся документація має бути датованою (з указаниям дати перегляду), лег­ко ідентифікуватися, бути систематизованою й зберігатися протягом встанов­леного періоду часу.

Організація повинна забезпечити виконання таких вимог:

• документи, що стосуються системи екологічного управління, мають бу­ти ідентифіковані стосовно організації, відділу, функції, виду діяльності
та (або) відповідальної особи чи особи для контактів;

• документи повинні періодично перевірятися, переглядатися, коли це
потрібно, та затверджуватися уповноваженим персоналом;

• примірники цих документів мають бути в наявності на всіх дільницях,
де проводяться роботи, які суттєво впливають на функціонування сис­теми екологічного управління;

• скасовані документи повинні негайно вилучатися з усіх дільниць їх ти­ражування та використання.

3. Управління діяльністю.Впровадження системи екологічного управ­ління здійснюється шляхом розробки, застосування та підтримання на на­лежному рівні робочих процедур і засобів управління для здійснення еко­логічної політики, цілей та завдань організації.

Практичні рекомендації щодо управління діяльністю

Під час розроблення чи модифікації робочих процедур та засобів уп­равління організація повинна розглянути різні види діяльності, що пов'язані або безпосередньо впливають на навколишнє середовище. До таких видів діяльності можна віднести:

• науково-дослідні й проектно-конструкторські роботи;

• закупівлю;

• укладання контрактів;

• розвантаження і складування сировини, матеріалів;

• процеси виробництва й технічного обслуговування;

• лабораторні дослідження;

• складування продукції;

• транспортування;

Глава 2

Теоретико-методологічні основи системного екологічного управління

• маркетинг, рекламну діяльність;

• обслуговування покупців;

• придбання майна, створення чи модифікацію засобів виробництва.

Діяльність з екологічного управління можна класифікувати за трьома категоріями:

• запобігання забрудненню і збереження ресурсів під час реалізації нових
масштабних проектів, управління ресурсами та змінами в процесах, по­
водження з майном (придбання, відчуження й управління), впровад­
ження нової продукції та пакування;

• оперативне управління, спрямоване на підтримання відповідності
внутрішнім і зовнішнім вимогам, на забезпечення результативності та
ефективності;

• стратегічне управління, спрямоване на прогнозування й реагування на
передбачувані зміни екологічних вимог.

Вимірювання і оцінювання

Загальні положення

Вимірювання і оцінювання є тими головними функціями системи еко­логічного управління, виконання яких повинно забезпечувати впевненість у тому, що організація функціонує згідно із задекларованою політикою та програмою екологічного управління.