Визначення потреби в позичкових коштах.

Визначаючи потребу в ПК, під-ва виходять з загальної потреби в коштах і наявності їх. Планування потреби в ПК здійснюється такими етапами: 1) розрахунок потреби в обор коштах в цілому та за окремими напрямками (формування вир-их запасів, НЗВ, гот. продукції); 2) Визначення необхідного розміру залученя позичкових коштів на покриття зб-ня потреби в оборотних коштів.

Необхідний розмір ПК = потреба в ОК – власні ОК на пот період – поповнення ОК за рах Пр під-ва + змен КЗ.

Потреба під-ва в кредитах під інвестиційні проекти складається з амортиз відрахувань та частини Пр, яка спрямовується на реконструкцію, технічне переоснащення, нове будівництво.

Після проведення розрахунків потреби під-ва в ПК визначається період їх залучення. Період залучення ПК – це час з моменту надання банківського кредиту дор моменту його повного погашення та виплати %.

Умови та порядок одерж. суб’єктами господарювання банк. кредитів.

Кредитування здійс-ся за таким порядком:

1) Отримання і розгляд клопотання клієнта про над. позики. Це вивчення клієнту та проекту для кредитування. Позичальник надає заяву, де х-ризує бажану позику, а також комплект док-тів: статут і установчі док-ти, фін. звітність, бізнес-план кредиту, копії контрактів, укладених за цим проектом. Етап завершується попереднім висновком.

2) Оцінка фін. стану позичальника і кредитоспром. Аналізуються ділова репутація керівництва, фін. стан, грошові потоки, розробляються песиміст., оптиміст., найб. можливий варіанти. Етап заверш. попередн. висновком.

3) Структурування позики (визнач. конкр. параметрів позики – вид, строк, сума, спосіб погаш., забезпечення, % ставка, комісія, ін. платежі)

4) Надання кредиту – остаточне узгодження параметрів кредиту і розгляд Кредитним комітетом. У разі позитивного рішення – підписується кр. угода.

5) Моніторинг кредиту – контроль за кр. в процесі дії кр. угоди.

6) Погашення кредиту – спочатку погаш. %, а потім основна сума.

ИЛИГраничний розмір кредиту КБ встановлюють відповідно до кредитного рейтингу клієнта і діючої системи обов'язкових економічних нормативів, що затверджуються центральним банком. При здійсненні кредитної політики КБ керуються в цьому питанні наступними видами обов'язкових економічних нормативів: • максимальний розмір ризику на одного позичальника (або групу пов'язаних позичальників); • макс. розмір великих кредитних ризиків; • макс. розмір кредитів, що надаються банком своїм акціонерам або пайовикам; • макс. розмір кредитів, що надаються банком своїм інсайдерам. Крім цих обов'язкових ек. нормативів кредитної діяльності кожний КБ встановлює звичайно власну систему лімітів суми окремих видів кредиту. Граничний термін кредиту кожний КБ встановлює у відповідності зі своєю кредитною політикою в формі лімітних періодів надання окремих видів кредиту. Валюта кредиту має для п-ва-позичальника значущість тільки в тому випадку, якщо воно веде з-е операції. При здійсненні таких операцій підприємство може потребувати кредитів в одній з необхідних йому іноземних валют. Мультивалютні форми кредиту (його надання одночасне в декількох видах іноземних валют) в практиці кредитування підприємств зустрічаються надто рідко. Рівень кредитної ставки є визначальною умовою при оцінці кредитної привабливості КБ-в. У його основі лежить в-ть міжбанківського кредиту, що формується на базі облікової ставки центрального банку країни і середньої маржі КБ-в (в зарубіжній практиці в цих цілях використовується ставка LIBOR, яка щодня фіксується в одинадцять годин по Грінвичу учасниками Лондонського міжбанківського ринку), темпу інфляції, що прогнозується, вигляду кредиту і його терміну, рівня премії за ризик з урахуванням фінансового становища позичальника і забезпечення позики, що надається ім. Форма кредитної ставки відображає рівень її динаміки протягом кредитного періоду. Так, банк. кредит може надаватися на умовах фіксованої або плаваючої кредитної ставки. Фіксована кредитна ставка використовується звичайно при короткостроковому кредитуванні п-в; вона дозволяє більш точно визначати в-ть банк. кредиту, прогнозувати потік платежів по його обслуговуванню. Вид кредитної ставки грає істотну роль у визначенні вартості банк. кредиту. По видах, що застосовуються розрізнюють процентну (для нарощення суми боргу) і облікову (для дисконтування суми боргу) кредитні ставки. Якщо розмір цих ставок однаковий, то перевага має бути віддана п-вом процентній ставці, оскільки в цьому випадку його платежі по обслуговуванню боргу (а відповідно і вартість кредиту) будуть меншими. Умови виплати процента х-ся термінами його сплати. Ці умови зводяться до трьох

Комерційне кредитування п-в.

Комерційний кр. — це форма кр., яка х-ризує відносини позички між двома СПД, що виник. у результаті одержаних авансів у рахунок наступних поставок продукції (ро­біт, послуг) чи одерж. товарів з відстрочкою платежів. Ці кр. принципово відрізняються від банківських, оскільки кр-ром виступають комерц. партнери п-ва.

Осн. різновиди комерц. кр.:

• товарні кредити;

• одержані аванси.

Здебільшого товарні кр. мають кор.строк. х-р і спрямов. на фін-ня ОА, як правило, запасів.

Ефективна ставка % для позича­льника (Rе) за товарним кр. може розраховуватися за та­кою ф-лою:

де SК— величина знижки (%); h — період дії знижки (днів); z. — тривалість відстрочки платежу (днів).

Товарний кр/ доцільно використ. в тому разі, коли % ставка за його використ. буде меншою, ніж ставка за банк. кр., який п-во може отримати на ана­логічний період.

Осн. переваги товарного кр.:

• відносна швидкість і технічна зручність отримання;

• кр-ри здебільшого не вимаг. додатк. кр-го забезпеч., окрім застереження щодо заборони застави майна під ін. кредити;

• вимоги до кр.спром. позичальника є нижчими, ніж при банк. кредитуванні (кр-ри, як прав., не здійсн. оцінку кр.спром. позичальника);

• порівняно легший процес узгодження пролонгації кредиту.

Недоліки:

• % ставка, як прав., перевищує вартість банк. кр.;

• небезпека високої залежності від постачальників;

» застереження щодо заборони надавати в заставу майно під ін. кредити, що є типовим видом забезпечення товарних креди­тів, звужує кредитні рамки позичальника;

• зниж. контроль за ефективністю використання позич­к. кап-лу.