Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Алергія,визначення,принципи класифікацій алергічних реакцій.Реакції негайного та сповільненого типу,приклади.




Алергія-це імунна реакція організма,яка супроводжується пошкодженням власних тканин .Це якісно змінена реакція організма на дію речовин антигеної природи,що викликає різні структурні і функціональні порушення.Класифікації алергічних реакцій:1)За походженням алергенів:а)алергічні реакції викликані екзогенними алергенами,б)ауто алергічні реакції;2)По клінічним проявам:а)алергічні реакції негайного типу,б)алергічні реакції сповільненого типу;3)По характеру і місці взаємодії алергена з ефекторами імуної системи(За Кумбсом і Джеллом):1.1-го тип-анафілактичні реакції,2.2тип-цитотоксичні реакції,3.3 тип-імунокомплексні,4.4 тип-гіперчутливості сповільненого типу,5.5тип-стимулюючі;4)По патогенезу:а)Алергічні реакції гуморального типа(1,2,3),б)алергічні реакції клітинного типу(4 тип).Алергічні реакції негайного типу-з'являються відразу чи через 15-20 вилин після контакта алергена з сенсибілізованим організмом.Такими реакціями є:анафілактичний шок,бронхіальна астма,алергія на пильну рослин.Алергічні реакції сповільненого типу-виникають через 24-48 годин після контакта алергена з сенсибілізованим організмом.Прикладом є туберкулінова проба,відторгнення трансплантата.

Класифікація алергенів.

Алергени-це речовини антигеної природи,що викликають алергію.В залежності від будови можуть бути повними і неповними(гаптенами).В залежності від походження бувають екзогенними і ендогенними.Екзогенні алергени по способу проникнення в організм(інгаляційні,харчові,контактні,ін’єкційні)Екзогенні алергени бувають(рослиного,твариного,інфекційного,синтетичного походження),В залежності від джерела надходження в організм (побутові,промислові,харчові,лікарські,пильцеві,епідермальні).Ендогені                        алергени поділяють на:1)природні(нормальні незмінені білкові компоненти ряда органів і тканин:ГМ,статеві залози,щитовидна залоза,вн вухо),2)Набудті(це власні білки організма,що змінили свою конформацію внаслідок дії на них факторів зн середовища.В залежності від природи цих факторів набуті ендоеалергени поділяють на неінфекційні(опіки,холодові,променеві) та інфекційні.

Алергія.Визначення,принципи класифікації алергічних реакцій.Класифікація алергічних реакцій за Ккумбсом і Джеллом.

Комплекс порушень, які виникають в організмі внаслідок гуморальних і клітинних імунних реакцій. Класифікація: - за Кумбсом та Джеллом (анафілактичні, реакцій цитолізу, реакції типу феномена Артюса, реакція гіперчутливості сповільненого типу, стимулювальні та гальмівні алергічні реакції); - за часом розвитку: - негайного типу (імуноглобуліни поширюються в організмі, виходять у тканини і секрети, і у випадку повторного введення антигену негайно вступають у реакцію антиген-антитіло); - сповільненого типу (розвивається після повторного надходження антигена в тканини, коли утворюються переважно Т-лімфоцити.

Алергічні реакції 1 типу за Кумбсом та Джелом (анафілактичні).Медіатори анафілаксії.

Тип I — реагіновий (анафілактичний). Антитіла сорбовані на клітині, а антигени поступають ззовні. Комплекси антиген—антитіло утворюються на клітинах, що несуть антитіла. У патогенезі реакцій істотною є взаємодія антигена з IgE і IgG, (реагинамі), сорбованими на тканинних базофілах, і подальша дегрануляція цих клітин. Система комплементу при цьому не активується.медіатори:а)гістамін,б)гепарин,в)повільно реагуюча субстанція анафілаксії,г)фактор еміграції еозинофілів,д)фактор еміграції нейтрофілів,е)фактор активації тромбоцитів,ж)ферменти(нейтральні і кислі протеази)

Алергічні реакції 1 типу за Кумбсом та Джелом. Основні клінічні форми: місцеві та системні анафілактичні реакції.

Тип I — реагіновий (анафілактичний). Антитіла сорбовані на клітині, а антигени поступають ззовні. Комплекси антиген—антитіло утворюються на клітинах, що несуть антитіла. У патогенезі реакцій істотною є взаємодія антигена з IgE і IgG, (реагинамі), сорбованими на тканинних базофілах, і подальша дегрануляція цих клітин. Система комплементу при цьому не активується. До цього типу реакцій відносять анафілаксію загальну і місцеву. Загальна анафілаксія буває при анафілактичному шоці. Місцева анафілаксія підрозділяється на: анафілаксію в шкірі (кропив'янка, феномен Овері) і анафілаксію в інших органах (бронхіальна астма, сінна лихоманка).

Алергічні реакції 2 типу за Кумбсом та Джелом. Характеристика стадій. Механізми цитолізу. Основні клінічні форми.

Антигени знаходяться на поверхні клітин,антитіла в вільному стані.Реакція антиген+антитіло виникає на поверхні клітини.З метою виконати алергічні реакції 2-го типу використовують цитотоксичні сироватки,яка містить антитіла проти антигенів тої чи іншої тканини.Такі сироватки отримуються шляхом імунізації тварин тканиними антигенами.Цитотоксичні реакції проявляються в наступних клінічних формах:ауто алергічні реакції,гематранфузний шок,що виникає при переливанні крові несумісної по групам АВО чи резус-фактор крові,гемолітична хвороба новонароджених,алергія на ліки.Антигени,що приймають участь в цитотоксичних реакціях:а)компоненти мембран власних клітин(незміні і змінені під дією різних факторів),б)вторино фіксовані на клітиних мембранах антигени(НП лікарські печовини),в)неклітині компоненти тканин(колаген,мієлін)Антитіла:Ig G.По походженю вони можуть бути природні(ізоантитіла),та імуні(утв.при контакті з антигеном).Для розвитку цитотоксичних реакцій маюь значення наступні властивості антитіл:1)Властивість зв’язувати комплемент,2)ефект опсонізації,3)здатність проникати в тканини.Виділяють наступні механізми цитоліза:1)Комплемент залежний цитоліз.Після того як антитіла зв’язуються з антигеном на поверхні клітин,виникає фіксація комплемента до Fc-фрагмента імуноглобулінів.В результаті активації комплемента мембрана антигененесучої клітини перфорується і клітина пошкоджується,а потім гине.2)Антитіло залежний фагоцитоз.звязані з антигеном антитіла викликають ефект опсонізації,тобто полегшують фагоцитоз антигеннесучої клітини макрофагами.3)Антитілозалезна клітина цитотоксичність.Знищення антигеннесучої клітини,зв’язаної з антитілами.виконується Т-кілерами.Для патохімічної стадії характерно:1)Активація комплемента і утворення проміжних (С3b)і побічних (С3а,С5а) продуктів його активації,2)Генерація вільних радикалів і пероксидів активованими макрофагами і Т-кілерами,3)Звільнення макрофагами лізосомальних ферментів.Патофізіологічна стадія:активований комплемент,вільні радикали,пероксиди і лізосомальні ферменти пошкоджують клітину і викликають її загибель,це призводить до запалення.Якщо кількість антитіл,що реагує з антигеном невелике і являє недостатнім для пошкодження,то виникає ефект стимуляції функціональної активності клітин.










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 285.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...