Вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр. XX -.початку XXI ст. на розвиток господарства провідних країн світу

§ Основними рисами цього перевороту були структурна пере­будова суспільного виробництва на базі наукомістких техноло­гій, мікропроцесорної техніки, інформатики, радіотехніки, ав­томатичних систем управління, біотехнології...

§ Відкриття у сфері інформаційних технологій:

1)поява мікропроцесора як ключового пристрою в поширенні мікроелектроніки (1971 р.);

2)винайдення мікрокомп'ютера в 1975 р. (перший успішний комерційний варіант з'явився у квітні 1977.);

3)виробництво операційних систем для мікрокомп'ютерів (середина 1970-х рр.);

4)промислове виробництво оптичних на початку 1970-х рр.;

5) промислове виробництво відеомагнітофонів компанією Соні у середині 1970-х рр. на основі відкриттів, зроблених у1960-х роках в Америці та Англії;

6) створення в 1969 році Міністерством оборони США нової, революційноїелектронної комунікаційної мережі, яка згодом перетворилася на сучасний Інтернет.

7) Зміни відбулися не лише в структурі виробництва та структурі зайнятості, із домінуванням складного за структурою третинного сектора виробництва — сфери послуг, а й у сільському господар­стві.

8) Ви­хід країн Заходу на небачений раніше рівень економічного розвит­ку

9) Перенесення технологій і цілих виробництв до Туреччина, Південна Корея, Індонезія, Бразилія, Мекси­ка, Таїланд , поряд із негативними ефектами, мало наслідком їх індустріалізацію, перетворення на нові індустріальні країни, або нові індустріальні економіки.

115. Розвиток світової економіки в останній третині XX - на початку XXI ст. "Рейганоміка" та "тетчеризм".

Новий курс здійснювала республіканська адміністрація прези­дента Р. Рейгана (1981—1988 рр.). Так звана «рейганоміка» була одним із варіантів неоконсервативної політики. «Рейганоміка» передбачала низку заходів, зокрема: скорочен­ня податків на корпорації та доходи громадян, скорочення уря­дових витрат шляхом скорочення соціальних програм, дерегулювання підприємницької діяльності, проведення жорсткої кре­дитно-грошової політики, спрямованої на подолання інфляції. Уряд відпустив ставки процента у вільне плавання і дозволив їм через ринковий механізм шукати рівновагу самостійно. Ще однією складовою економічної політики Р. Рейгана було скорочення податків. Також у межах політики Р. Рейгана було знято обмеження на ведення інвестиційного бізнесу комерційними банками США, які діяли від 1930-х рр. і суттєво обмежували конкуренцію на фінан­совому ринку. Економічна стратегія «рейганоміки» грунтується на доктрині фритредерства і спрямована на розширення вільного підприєм­ництва. Політика виходу британської економіки з кризи за допомогою впровадження неоконсервативної моделі державного регулюван­ня, реалізована урядом консерваторів на чолі із М. Теттчер (на­род, у 1925 році), увійшла в історію під назвою «тетчеризм». . Тетчер відкинула жорстке державне регулювання економіки й запропонувала нову економічну програму, яка грунтувалася на концепції економічного лібералізму та його сучасній модифіка­ції— монетаризміУ сфері грошового обігу, фінансів та банківської справи уряд М. Тетчер керувався монетаристською концепцією, яка пропону­вала жорстке обмеження грошової маси в обігу.

Уряд консерваторів здійснював політику переважного стиму­лювання приватного бізнесу та одночасного обмеження держав­ного підприємництва. Важливого значення уряд М. Тетчер приділяв приватизації житла.

Одним із найважливіших напрямів діяльності уряду М. Тетчер була боротьба з інфляцією. Суворо контролювалися темпи зростан­ня грошової маси в обігу, були скорочені позики, що надавалися державою приватному секторуРеформаторська діяльність уряду М. Тетчер дала плідні резуль­тати. Було не лише зупинено спад виробництва у промисловості, але вже у 1982 році було очевидне його зростання, а на середину 1980-х років Велика Британія мала середні темпи економічного зростання, характерні для розвинених країн. Різко скорочено рі­вень інфляції, зміцнено позиції Лондона як одного з фінансових центрів світу

Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен

Монетаризм як варіант неолиберализма в 40-50 розробила Милтон Фридман ("чикагська школа"), р 1912, Ноб лауреат: капіталізм як саморегульована система, доктрина-антипод кейнсианской сист. гос. втручання в эк. Психологічні фактори - рівноправні складові зрівноважування эк. системи. Загальний принцип аналізу - кількісна теорія грошей. Гос. утручання блокує дія стихійних регуляторів. Основний принцип: альтернативи ринковому механізму не існує. Циклічність эк. розвитку має грошову природу: ріст ден. маси в обороті провокує інфляцію. Тому, вважає Фридмен, основний фактор эк. рівноваги в суспільстві - стабільна, контрольована динаміка пропозиції як осн. об'єкт гос.

контролю й основа внутреннеэк. політики. Інфляція - прийнятна плата за зайнятість. Спровоциро ванна емісією, вона навіть необхідна як

додатковий генератор ефективного попиту. Але вона народжує проблеми, кот. розкладають рын механізм, і гос-ву вже приходиться застосовувати чрезвы чайні міри. "Грошове правило" збалансованої довгострокової монетарної політики: увел. ден. маси повинне бути систематичний, стабільний, плановим, незав від кон'юнктури і циклічних коливань: наявні 3% у рік; строкові вклади й облігації - 1% у рік; у цілому не більш 4-5% у рік. При наростанні кризи Центрбанк збільшує денпредложение і знижує ставку відсотка, стимулюючи інвестування. Ріст інвестицій збільшує зайнятість, ВВП і доходи, однак ув попит на гроші - це недолік Кейнс моделі: таким чином, гос. змушене саме робити інфляцію. Замість цього Фридмен: гос. повинно регулювати не попит на гроші, а пропозиція їх, тоді ринок сам установить ставку відсотка і стимуклирует механізми саморегулювання эк. Інфляція ж не забезпечує ріст зайнятості. Повинна бути об'єктивне, природне безробіття 4-5%: ринок праці як стабілізатор кон'юнктури і рівня зарплати, безробіттю теж свій ственна циклічність. Психолог фактори провокують імпорт інфляції - передачу шокового сост. із країни в країну. Тому Ф пропонує змінний курс.