Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Навчання в профорієнтації учнів




 

Мета і завдання вивчення теми.

Успішне вивчення теми повинне сформувати в студентів чітке уявлення про діяльність учителя з професійної орієнтації школярів, про його роль у цьому процесі, знаннях і уміннях необхідних йому для успішного здійснення даної діяльності.

Методичні рекомендації.

При вивченні даної теми зверніть увагу на положення, що повинний враховувати вчитель, на перелік знань, умінь якими він повинен володіти для ефективного здійснення профорієнтаційної роботи.

Прочитайте, законспектуйте головне.

Учитель трудовогонавчання багато в чому покликаний сприяти підвищенню рівня політехнічної освіти, трудового виховання і навчання, економічного виховання школярів. Без розширення загального і політехнічного кругозору професійна орієнтація носила б обмежений характер.

Основними напрямками загальноосвітньої і професійної школи є трудове виховання інавчання в школі:

– прищеплювання учням любові до праці і поваги до людей праці;

– ознайомлення їх з основами сучасного промислового і сільськогосподарського виробництва, будівництва, транспорту, сфери обслуговування;

– формування у них в процесі навчання і суспільно корисної роботи трудових умінь і навичок;

– спонукання до свідомого вибору професії й одержання професійної підготовки.

У тісному зв'язку з трудовим навчанням повинне забезпечуватися економічне виховання учнів. Важливо, щоб вони практично включалися у виробничі відносини, одержували життєві уявлення про власність, план, трудову і виробничу дисципліну, заробітну плату, училися цінувати гроші зароблені власною працею, щоб у них формувалися якості дбайливих хазяїнів, турботливе й ощадливе ставлення до обладнання, інструментів, рідній природі, продуктів харчування. Учні на практиці повинні ознайомитися з такими поняттями, як режим економії, продуктивність праці, собівартість, якість продукції та ін.

Усе це дозволить сформувати в школярів ряд професійно важливих і необхідних якостей особистості: любов до праці, колективізм (уміння працювати в колективі, виконувати рішення колективу, прийти в потрібну хвилину на допомогу другу, бути вимогливим до себе й однокласникам та ін.), єдність слова і справи, цілеспрямованість, ощадливість, організованість, ініціативність тощо. Ці якості необхідні молодим людям у всій подальшій їхній трудовій діяльності.

У зв'язку з цим у діяльності вчителя трудового навчання по економічному вихованню й навчанню учнів можна виділити наступні напрямки:

– залучення школярів до організації свого робочого місця, до планування суспільно корисної, продуктивної праці;

– залучення учнів у змагання за якість праці й ощадливість;

– ознайомлення школярів з питаннями економічних взаємин у сучасному виробництві і сфері обслуговування; залучення їх до аналізу своєї роботи та ін.;

– ознайомлення учнів у процесі трудового навчання з матеріальними і моральними формами заохочення за працю в сфері виробництва й обслуговування;

– залучення школярів до участі в трудових об'єднаннях, технічній творчості і сільськогосподарському дослідництві.

Для ефективного здійснення профорієнтаційної роботи вчитель праці повинен враховувати ряд положень:

– профорієнтація учнів повинна будуватися на підставі обліку поточних і перспективних потреб країни в кадрах (зокрема, потреб даного економічного району), аналізу професійної структури країни і тенденцій у її зміні;

– профорієнтація школярів неможлива без ґрунтовного вивчення їхніх інтересів, здібностей, схильностей і стану здоров'я;

– у здійсненні профорієнтаційних заходів необхідно встановлювати тісні зв'язки школи з підприємствами даного району.

Загальнотехнічна підготовка вчителя трудового навчання, знання їм основ економіки промислового виробництва дозволяє вільно орієнтуватися в загальних закономірностях устрою і застосування технічних об'єктів, знати перспективи і шляхи науково-технічного прогресу в різних галузях виробництва.

Зміст трудового навчання дає можливість вчителю ознайомити учнів з багатьма професіями, виховати інтерес до них. Особлива, нічим не замінна цінність уроків праці в профорієнтаційній роботі полягає в тому, що тут у процесі створення конкретних об'єктів праці, що мають суспільну значимість, учні здобувають спеціальні уміння і навички, розвивають свої професійні інтереси і здібності, перевіряючи в конкретній діяльності свою придатність до тієї чи іншої роботи, формують найважливішу якість особистості – працьовитість.

На своїх уроках учитель праці має можливість спостерігати за кожним учнем, бачити його ставлення до виконуваної роботи, вивчати його інтереси і здібності, що необхідно в проведенні профорієнтації.

У процесі трудового навчання вчитель логічно пов'язує відомості про професійну працю з вивченням конкретних тем.

При вивченні електротехніки, наприклад, увага учнів звертається на значення електроенергії, способи її виробництва, передачі і застосування. Відповідно до цього вказують і професії електротехнічної галузі промисловості, які можна розділити на три великі групи. Перша група – професії, пов'язані з виробництвом електротехнічного обладнання, електричних машин, апаратів, приладів (електромонтер-обмотник, ізолювальник, слюсар-наладчик та ін.), друга група – професії, пов'язані з передачею електроенергії (електромонтер підстанцій, електромонтер по експлуатації мережі та ін.), третя – професії, пов'язані з використанням електроенергії (слюсар-електромонтажник, електромонтер-ремонтник та ін.).

Учитель звертає увагу учнів на перспективи розвитку цих груп професій, на усезростаючі вимоги, запропоновані ними до людини, на необхідність міцних і систематичних знань по електротехніці, фізиці, хімії, математиці, машинознавству.

При вивченні ручної і механічної обробки деревини вчитель орієнтує учнів на професії деревообробної промисловості, при вивченні обробки металів знайомить школярів із професіями машинобудування, металургії. Те ж відноситься і до вивчення основ сільськогосподарського виробництва.

На уроках трудового навчання вчитель не тільки знайомить учнів з різними галузями промисловості і сільського господарства, професіями, видами діяльності людини, але і виховує в них професійні інтереси, творче відношення до праці, готовність трудитися, уміння зрозуміти значення і красу праці. Під керівництвом учителя школярі вивчають елементи технології обробки деревини, металів, пластмас, знайомляться з їх властивостями, застосуванням; вивчають пристрій і роботу відповідних інструментів, опановують найпростішими уміннями в роботі цими інструментами, по догляду за ними, налагодженню, заточенню. У процесі виготовлення суспільно корисних предметів школярі вчаться планувати трудові процеси, організовувати робоче місце, дотримуватися точності у виконанні роботи, заощаджувати час і матеріали, самостійно здійснювати контроль виготовлення деталей і виробів.

Особистість учителя як людини, що безпосередньо впливає на формування професійних намірів, – один з факторів вибору учнями масових робітничих професій.

Сама організація занять з праці відіграє велику роль. Якщо в майстерні, у навчальному цеху підтримується належний порядок, чистота, учні працюють гарним, справним інструментом, виконують роботу, яка їх цікавить, то це, безумовно, сприяє вихованню в них стійких професійних інтересів. Учитель виховує в школярів дисциплінованість і організованість, стриманість і наполегливість, відповідальність і почуття обов'язку перед своїм колективом, школою, країною.

У проведенні профорієнтаційної роботи в школі важливе місце займають позакласні заняття учнів по інтересах, зокрема в технічних кружках. При плануванні й організації таких занять учитель повинен створити всі умови для розвитку здібностей хлопців: конструкторських, винахідницьких та ін.

Слід зазначити і значення позакласних занять з праці, що не регламентовані рамками обов'язкової програми, але відіграють велику роль у формуванні в учнів професійних інтересів.

Виховання психологічної готовності до праці, правильного відношення до різних видів суспільної праці, що починається з виконання хлопцями найпростіших трудових обов'язків, є необхідною умовою рішення професійної орієнтації. Мова йде насамперед про виховання в учнів протягом усього років навчання в школі готовності працювати відповідно до особистих потреб і потреб країни.

Профорієнтаційна робота в практичній діяльностівчителя трудовогонавчання – це не окремізаходи, це вся його навчально-виховна робота, спрямована на підготовку учнів до трудовогожиття. У зв'язку з цим учителю необхідно знати основні теоретичні положення профорієнтаційної роботи, уміти застосовувати основні принципи, форми і методи професійної орієнтації учнів, знати систему її компонентів.










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 200.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...