Зміст професійної орієнтації учнів 5-7 класів.

Прочитайте, виділите задачі й особливості профорієнтаційної роботи школярів цього віку, законспектуйте їх.

У процесі трудового навчання в 5-7 класах учні повинні одержати ґрунтовну загальтрудову підготовку політехнічного характеру, що сприяє їх цивільному становленню, моральному й інтелектуальному формуванню, фізичному розвитку особистості. З урахуванням вікових особливостей учнів у цих класах повинні бути вирішені наступні загальні для трудового і професійного навчання завдання:

– виховання працьовитості, потреби в праці, поваги до людей праці, турботливого і дбайливого відношення до обладнання й інструментів, природі;

– формування трудових навичок і вмінь, технічних, технологічних і початкових економічних знань, необхідних для участі в суспільно корисній, продуктивній праці, спонукання до використання в трудовій діяльності знань з основ наук;

– розширення і поглиблення політехнічного кругозору учнів, ознайомлення їх із загальними науковими основами й організаційно-економічними принципами сучасного виробництва;

– ознайомлення з галузями народного господарства і масових робочих професій, спонукання до свідомого вибору професії;

– розвиток творчих здібностей учнів у процесі включення їх у конструкторську діяльність і сільськогосподарське дослідництво;

– підготовка учнів до виконання необхідних і доступних видів побутової праці.

У цих завданнях трудового і професійного навчання обумовлені і завдання профорієнтації учнів.

Особливість профорієнтаційної роботи з учнями 5–7 класів складається в ознайомленні школярів в основному з орієнтацією на масові робочі професії. З цією метою:

– визначають професії і спеціальності, з якими необхідно ознайомити учнів при проведенні занять по тій чи іншій темі навчальної програми;

– порівнюють технології робіт, виконувані в шкільному кабінеті (майстерні), і технологічні виробничі процеси на відповідних підприємствах;

– організують екскурсії і зустрічі з передовиками і новаторами виробництва;

– знайомлять школярів з вимогами професії до особистості працівника;

– у процесі навчальної і трудової діяльності учнів виявляють їх професійно важливі якості, формують інтереси, схильності до різних видів діяльності.

Розглядаючи основні форми організації навчально-виховної роботи з учнями на заняттях з трудового навчання (урок по оволодінню новими знаннями; лабораторна і практична робота; урок по оволодінню уміннями і навичками; урок, пов'язаний із продуктивною працею учнів тощо), можна зробити висновок, що усі вони створюють сприятливі умови для здійснення профорієнтаційної роботи. Так, при проведенні лабораторних і практичних робіт із застосуванням виробничого обладнання, що дозволяє школярам виконувати такі ж операції, які виконують робітники на виробництві, можна безпосередньо знайомити учнів зі змістом і умовами праці по ряду професій. При цьому важливо, щоб учитель заздалегідь готувався і добре продумував способи мобілізації уваги учнів на тих об'єктах, що характерні для фахівців даних професій. Для цього варто проводити заняття в умовах, максимально наближених до виробничих; на заняттях використовувати технічно справний інструмент; в інструкційних і технологічних картах передбачати завдання по ознайомленню школярів з виробничим обладнанням і прийомами праці з ним; звертати увагу учнів на відмінність промислового обладнання від обладнання шкільного; вибирати об'єкти для продуктивної праці школярів, що мають суспільну цінність.

Усе це сприяє підготовці учнів до свідомого вибору професії в сфері матеріального виробництва. При цьому особливо важливо добре організувати продуктивну працю самих учнів, тому що саме праця служить тієї величезною виховною силою, без якої неможлива ефективна профорієнтація, а любов до праці можливо прищеплювати тільки в праці.

Правильний вибір учнем його майбутньої професії в значній мірі залежить від того, наскільки він обізнаний про професії. Це враховано й у програмах з трудового навчання. У ряді розділів програми з праці різних класів дається перелік професій, з якими треба ознайомити учнів у процесі трудового навчання.

Так, у програмі для 5 класу в розділі "Технологія обробки металу" включена інформація про спеціальності слюсаря-збирача і слюсаря-монтажника; у розділі "Технологія обробки деревини" – інформація про основні робочі професії лісової і деревообробної промисловості. У ході екскурсії в заготівельний, механічний і складальний цехи підприємства по обробці деревини і металів учні повинні довідатися про зміст праці робочих масових професій. У розділі "Електротехнічні роботи" передбачене ознайомлення школярів зі спеціальністю електромонтера.

Програмою з праці для 7 класу в розділі "Технологія обробки металу" включена інформація про професію токаря. Під час екскурсії в механічний цех промислового підприємства учні повинні ознайомитися зі змістом праці робочих масових професій цього цеху. У розділі "Технологія обробки деревини" передбачене ознайомлення учнів із професіями деревообробного виробництва: верстатник по деревообробці, наладчик деревообробних верстатів.

Під час екскурсії в професійно-технічне училище школярі повинні довідатися про професії, що здобуваються в ПТУ.

У деяких розділах програми зміст профорієнтаційної роботи з учнями не визначено. Тому вчителю трудового навчання потрібно самому визначити коло професій, з якими варто ознайомити учнів на заняттях, виходячи зі змісту розділу програми, а також з огляду на виробниче оточення школи. Користаючись різною літературою з профорієнтації, учитель доповнює список професій, узгоджує його зі змістом розділів трудової підготовки і потребами району в кадрах.

При плануванні профорієнтаційної роботи вчителю необхідно заздалегідь скласти перспективний план проведення цієї роботи з кожного розділу і кожної теми програми. Цей план може складатися з найменування тем програми, короткого змісту роботи з профорієнтації, можливих методів і прийомів проведення роботи. При визначенні короткого змісту роботи з профорієнтації треба передбачити таке:

– ознайомлення учнів – з відповідними галузями народного господарства;

– ознайомлення з професіями чи спеціальностями (зі змістом, умовами і характером праці), органічно пов'язаними з вивченням тієї чи іншої теми (розділу), а також під час екскурсій;

– ознайомлення з перспективами розвитку певної галузі (при проходженні певних тим і розділів, пов'язаних з ними), з показниками розвитку підприємств міста, району, області;

– вивчення вимог, що висуваються певною професією до людини;

– ознайомлення з новою технікою, прогресивною технологією, організацією праці і робочих місць конкретних виробництв і робочих професій, органічно пов'язаних з досліджуваними темами і розділами програми;

– знайомство з передовиками підприємств чи господарств, методами їхньої роботи, все це необхідно ув'язати з темою уроку. Особливо варто звертати увагу учнів на високу професійну майстерність передовиків і новаторів виробництва;

– визначення якостей сучасного трудівника, які необхідно формувати і виховувати в учнів у процесі трудового навчання;

– виявлення і розвиток професійно значимих якостей особистості;

– ознайомлення зі шляхами одержання робочих професій у системі профтехосвіти;

– ознайомлення з історією виникнення і розвитку того чи іншого виробництва, тієї чи іншої професії і її майбутнім.

При проведенні цілеспрямованої профорієнтаційної роботи необхідно враховувати не тільки промислове оточення школи, але і вікові особливості учнів, їхню трудову підготовку, рівень знань і навичок. У зв'язку з цим обсяг профорієнтаційної інформації від класу до класу треба постійно збільшувати, розширювати й ускладнювати. Це повинно бути передбачене в перспективних планах профорієнтаційної роботи для різних класів. Наприклад, передбачається, що в 5 класі будуть дані загальні поняття про професію: назва професії, відомості про те, що роблять фахівці даної професії, якими основними знаряддями праці вони користаються в роботі, яка користь від їхньої праці нашому суспільству. У 6 класі відомості про професії розширюють. У цьому класі учням уже можна розповідати про значення професії в сучасному виробництві, про історію її розвитку, про зміст праці по даній професії, предметах і знаряддях праці, продукції, що випускається.

У 7 класі учнів знайомлять з умовами праці, обсягом спеціальних, загальнотрудових і загальнотехнічних знань, умінь і навичок, якими повинен опанувати робочий даної спеціальності; гігієнічною характеристикою професії; психофізіологічними вимогами професії до людини; системою оплати праці; пільгами; системою підготовки і підвищення кваліфікації кадрів по даній професії.

Матеріал щодо різних професій доцільно систематизувати у формі професіограм. Оформити їх можна у вигляді каталогу професій. У них можна помістити і фотографії представників різних професій, а також робочого місця фахівців даної професії тощо. Цілком знайомляться з професіограмами учні в 8-9 класах.

Інформації про професії можуть бути різними. Обсяг і характер повідомлень залежать від потреби в кадрах працівників даної професії на підприємствах міста, району, області. При цьому варто враховувати також, що ставлення підлітків до праці певного виду часто залежить від того, як вони відносяться до конкретної людини – представнику даної професії. Тому для виховання поваги до людей праці і масових робочих професій величезне значення має знайомство з відомими в місті, районі передовикам виробництва.

У підлітків (5–7 клас) інтерес до професії змінюється часто. Іноді це може відбуватися в результаті впливу якихось зовнішніх факторів. Може це случитися, наприклад, якщо невірно уявляють зміст праці і перспективи удосконалювання професій чи недостатньо об'єктивно оцінюють свої можливості самі учні, ігноруючи свої психофізіологічні особливості і переоцінюючи свої сили. Частина школярів узагалі не цікавляться майбутньою професією. Але ж саме глибокий інтерес до конкретної професії, захоплення змістом праці – один з найбільш ефективних мотивів вибору професії.

Підвищення зацікавленості учнів робітничими професіями багато в чому залежить від постановки в школі трудового навчання. Добре проведене навчання праці може викликати в школярів інтерес до техніки, до сучасного працівника і його діяльності. У зв'язку з цим на заняттях у навчальних майстернях при виконанні школярами практичних робіт важливо приводити приклади нової технології обробки матеріалів і нової техніки; відзначати переваги механізації й автоматизації обробки матеріалів, але в той же час не применшувати значення і ручної праці; демонструвати умови праці робочих ведучих професій на сучасній техніці під час екскурсій на промислові підприємства чи за допомогою навчальних і науково-технічних фільмів.

Профорієнтаційну роботу з учнями на уроках праці необхідно проводити в тісному взаємозв'язку з економічним вихованням. У процесі трудового навчання школярі повинні: привчитися до раціональної організації робочого місця, ощадливій витраті матеріальних цінностей, ефективному використанню робочого часу; ознайомитися з формами матеріального і морального заохочення за працю на підприємствах; осягти зміст таких економічних категорій, як продуктивність праці, собівартість продукції, рентабельність тощо. Усе це буде сприяти більш усвідомленому професійному самовизначенню.

Для проведення практичної роботи з профорієнтації на заняттях з трудового навчання необхідно при розробці планів-конспектів кожного заняття віддзеркалити конкретну профорієнтаційну роботу, тісно пов'язану з темою заняття і його змістом.