Професійна орієнтація школярів у процесі професійного навчання в старших класах.

Прочитайте, зверніть увагу на фактори, які необхідно враховувати при проведенні профорієнтаційної роботи серед старшокласників.

Професійне навчання – завершальний етап трудової підготовки учнів. Воно розширює і поглиблює знання, уміння і навички школярів, їхній політехнічний кругозір, знайомить з масовими професіями. Основним видом занять тут є заняття по профілях професійного навчання, що спочатку проводяться в шкільних майстернях і кабінетах, а потім у міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, навчальних цехах базових підприємств.

Розглянемо специфіку профорієнтації старшокласників на декількох прикладах професійного навчання учнів 10-11 класів. Профіль – автосправа. Метою професійного навчання з даного профілю є вироблення в учнів умінь по водінню і устрою автомобіля. Отримані учнями знання в області конструкції автомобілів стануть елементом загальної культури молодого фахівця, послужать основою для подальшого вивчення питань, пов'язаних з автомобілем.

Зміст програми передбачає свідомий вибір учнями по закінченні неповної середньої школи однієї з професій, пов'язаних із устроєм і експлуатацією автомобіля, який вони будуть опановувати в 10-11 класах загальноосвітньої школи чи в СПТУ і середніх спеціальних навчальних закладах.

Важливим елементом профорієнтаційної роботи при навчанні автосправі є екскурсії в авторемонтні майстерні, автомобільні парки, що передбачені програмою у всіх класах. Екскурсії проводять з метою закріплення політехнічних і спеціальних знань, а також для більш близького ознайомлення учнів із професіями даного профілю, з характером їхньої праці, перспективами росту, питаннями одержання професійної підготовки і працевлаштування.

У сільських школах у ході професійного навчання учнів забезпечується подальше розширення їхнього політехнічного кругозору, необхідного для ефективності профорієнтації.

Підготовку старшокласників до праці механізатора-рослинника, наприклад, проводять за наступним планом: вивчення трактора; ознайомлення з технологією механізованих робіт у рільництві (овочівництві), основами агротехніки польових (овочевих) культур. При цьому у відповідності зі спеціалізацією сільськогосподарського району і, зокрема, базового господарства є можливість ознайомити учнів з наступними професіями і спеціальностями: тракторист-машиніст широкого профілю з умінням виконувати роботи слюсаря-ремонтника і водія автомобіля; тракторист 3 класу; бригадир (помічник бригадира) тракторної бригади; майстер-полевод; майстер-плодоовочівник; майстер-рисівник; майстер-садівник; майстер-виноградар; майстер-квіткар-декоратор; майстер-чаївник; майстер-хмеляр; майстер з технічної діагностики сільськогосподарської техніки; майстер-наладчик з технічного обслуговування машинно-тракторного парку; слюсар по контрольно-вимірювальних приладах і автоматиці тепличних комплексів; слюсар-ремонтник (по ремонті тракторів, автомобілів і сільськогосподарських машин); слюсар-ремонтник (по ремонті гідромеліоративних машин); слюсар-ремонтник (по ремонті і регулюванню паливної апаратури з умінням виконувати роботи з ремонту гідравлічних систем тракторів, автомобілів і комбайнів); слюсар-ремонтник (по ремонту автотракторного обладнання).

Вивчення професій по тваринництву дозволяє ознайомити школярів з такими професіями сучасного тваринництва, як майстер тваринництва по великій рогатій худобі; майстер тваринництва по свинарству; майстер тваринництва по вівчарству; майстер тваринництва по птахівництву; майстер тваринництва по звірівництву; майстер тваринництва по кролівництву; майстер машинного доїння; машиніст насосних установок, зайнятих на тваринницьких комплексах; механізатор тваринницьких ферм (з умінням виконувати роботу з ремонту електрообладнання); лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу; оператор по ветеринарній обробці тварин і дезінфекції приміщень; оператор по готуванню і роздачі кормів; оператор птахофабрик і птахоферм; оператор інкубатора; оператор молочного (м'ясного) тваринництва, зайнятий на вирощуванні і відгодівлі великої рогатої худоби; оператор по виробництву свинини; бджоляр; рибовод; слюсар-ремонтник, зайнятий на ремонті і налагодженні тваринницьких комплексів; чабан (з умінням виконувати роботи на тракторі); слюсар-сантехник (по водоочищенню й очисним спорудженням тваринницьких комплексів).

При вивченні трактора ознайомлення з професіями передбачається в темах: "Введення", "Класифікація і загальний пристрій тракторів", "Механізми двигуна", "Система харчування", "Ходова частина", "Гідравлічна начіпна система і робоче обладнання", "Електрообладнання".

При вивченні тим "Введення" і "Класифікація і загальний пристрій тракторів" учні одержують загальне уявлення про професії, пов'язані з експлуатацією і ремонтом тракторів. До цих професій і спеціальностей відносяться: тракторист-машиніст, тракторист-машиніст широкого профілю, акумуляторник, майстер-наладчик по технічному догляду за машинно-тракторним парком, слюсар по ремонту тракторів, електромонтер по ремонту й експлуатації електротехнічного обладнання та ін.

Під час екскурсії в майстерні підприємств учні ближче знайомляться зі змістом праці ряду механізаторських професій. Ефект цього заходу значно збільшується, якщо в його проведенні візьме участь і фахівець даного господарства. Перед проведенням екскурсії необхідно обговорити з екскурсоводом її план, указати, на які відомості про професії треба звернути особливу увагу. Варто також показати, як працюють передові працівники, хоча б коротко вказати на знання й уміння, необхідні працівникам даної професії.

У процесі проведення профорієнтаційної роботи учителю важливо зуміти по'єднати освоєння учнями елементів трудової діяльності з одержанням ними знань, необхідних фахівцю. Так, при вивченні теми "Основи керування трактором" учителю слід, знайомлячи учнів з елементами трудової діяльності тракториста-машиніста (підготовкою трактора до роботи, пуском двигуна, троганням з місця, технікою переключення передач, виконанням поворотів, гальмування), указати на ті знання, що необхідні майбутньому фахівцю (устрій і робота двигунів внутрішнього згоряння; основи молекулярно-кінетичної теорії; закони руху Ньютона; горіння простих і складних речовин тощо). При вивченні теми "Механізми двигуна" учні знайомляться з професією слюсаря-ремонтника, розширюється їхнє ознайомлення з практичною стороною професії тракториста-машиніста. При проведенні екскурсії в ремонтну майстерню підприємств школярі ближче довідаються про умови праці, передові форми її організації і роботи, що виконують трактористи-машиністи і слюсаря-ремонтники.

У процесі професійного навчання слід, таким чином, поглиблювати професійну орієнтацію учнів. При цьому доцільно враховувати такі фактори:

1. Наявність органічного зв'язку між матеріалом уроку (теми) і змістом праці в даній професії. Учителю завжди варто пам'ятати, що урок професійного навчання – це не заняття по профорієнтації. Відомості про професії повинні органічно вплітатися в основний матеріал, а не виступати як щось самостійне, ізольоване.

2. Потреби даного району в певних професіях. На уроках трудового і професійного навчання учням необхідно давати відомості насамперед про ті професії, у яких гостро відчуває нестачу базове господарство, район, область, країна.

Усвідомлений вибір професії учнями можливий лише тоді, коли в них є певний обсяг знань про їх і учні можуть порівнювати свої бажання, можливості, а також вимоги професії до особистості з потребами суспільства у фахівцях даної професії.

З усього різноманіття робочих професій учню необхідно вибрати лише одну, але саме ту, котра більше за все відповідає його схильностям і інтересам.

Питання для контролю.

1. Охарактеризуйте зміст професійної орієнтації молодших школярів і методику проведення даної роботи.

2. У чому особливості профорієнтаційної роботи в 5-7 класах?

3. Охарактеризуйте специфіку профорієнтаційної роботи в 8–9 класах.

4. У чому особливості професійної орієнтації школярів у процесі професійного навчання в старших класах.

 Тема 12. Роль учителя трудового і професійного