Зміст професійної орієнтації молодших школярів.

Прочитайте, виділите особливості профорієнтаційної роботи в цьому віці, якості, які необхідно сформувати в учнів на цьому етапі профорієнтації, форми і методи роботи, законспектуйте їх.

Учні 1-4 класів ще далекі від вибору професії, але правильно поставлена серед них профорієнтаційна робота повинна стати основою, на якій надалі будуть розвиватися професійні інтереси і наміри школярів у старших класах.

Є якості особистості, які необхідні і професійно важливі для усіх без винятку професій, – це працьовитість, повага до людей праці всіх професій і спеціальностей, усвідомлення необхідності трудитися, уміння планувати і контролювати свою роботу, правильно організувати робоче місце, акуратність і точність у роботі, наполегливість, уміння вибрати найбільш раціональний спосіб виконання завдання, економія матеріалів та часу тощо. Усі ці якості потрібно формувати починаючи вже з 1 класу.

Дітей треба поступово вводити у величезний світ професій, учити їх орієнтуватися в цьому світі. Отже, профорієнтаційна робота в молодших класах полягає в основному в проведенні професійної освіти. У вчителя цих класів є можливість почати вивчення дітей (задатків, інтересів) з метою їх наступної професійної орієнтації.

У процесі спостереження на уроках, бесід з дитиною, аналізу продуктів діяльності школяра вчитель визначає деякі особливості, схильності особистості, які при проведенні відповідної роботи з їхнього розвитку можуть стати визначальними в подальшому професійному самовизначенні.

Раннє виявлення професійно важливих якостей допоможе людині правильно вибрати професію, що відповідає її особливостям, успішно освоїти її, досягти високих результатів у праці.

Дослідження багатьох учених показують, що приблизно в 30% школярів стійкі професійні інтереси до, професії, що обирається в майбутньому сформувалися вже в початкових класах. Задача вчителя – якомога раніше виявити інтереси школярів і розвити їх відповідно до потреб суспільства, створюючи умови для всебічного гармонійного розвитку особистості людини.

Особливі можливості для проведення профорієнтаційної роботи мають уроки трудового навчання. Одна з основних цілей трудового навчання в 1–4 класах – виховання в школярів переконання в тому, що праця для людини є першою необхідністю, громадським обов'язком, що для освоєння будь-якої професії потрібні міцні і глибокі знання основ наук. Любов до праці і бажання трудитися можна виховати тільки в праці. Саме тому близько 80% часу на уроці трудового навчання приділяється практичній роботі.

Разом з тим на уроках відбувається ознайомлення учнів з основними сферами трудової діяльності людей, найбільш розповсюдженими професіями промислового і сільськогосподарського виробництва, що сприяють розвитку інтересів і здібностей дітей. Учитель, складаючи план-конспект уроку відповідно до раніше складеного плану профорієнтаційної роботи, ставить перед уроком профорієнтаційну ціль, включає в нього відомості з профорієнтації. Це може бути ознайомлення з якою-небудь професією, інструментом, технологією виробництва, навчання визначеним трудовим операціям, виховання професійно важливих якостей, вивчення школярів по заздалегідь наміченому плані чи ж сполучення всіх цих елементів.

Учні молодших класів працюють з різноманітними матеріалами (папером, картоном, природними матеріалами, жерстю, дротом, деревиною, фанерою, пластмасами, волокнистими матеріалами), освоюють доступні їм операції по їх обробці. Вони учаться вирішувати завдання технічного і технологічного характеру, довідаються про способи одержання і застосування різних матеріалів, про їхнє значення в житті людей, знайомляться й учаться користуватися найпростішими інструментами для виконання тих чи інших технологічних операцій, довідаються про відповідні професіях. Так, розроблений для учнів конструктор "Транспорт" дозволяє ознайомити дітей з різними транспортними машинами і професіями, пов'язаними з ними.

Працюючи з будівельним конструктором, школярі одержують відомості про будівельні професії, їхню важливість і необхідність, змісті праці людей, пов'язаних з будівництвом, учаться моделювати будівельні об'єкти. Ці роботи допомагають розвивати в дітей технічне мислення, просторові уявлення, творчі здібності, виховують повагу до праці будівельника.

Завдання, що виконуються при роботі з технічним конструктором, знайомлять хлопців з основами машинознавства й електротехніки, розвивають технічне мислення, виховують любов до техніки, уміння розбиратися в нескладних технічних пристроях. Відбувається знайомство з найбільш розповсюдженими і потрібними професіями машинобудування, змістом праці цих професій.

Розділи "Вирощування рослин і ознайомлення з життям тварин" передбачають ознайомлення хлопців з основами сільськогосподарського виробництва. Діти доглядають за кімнатними рослинами, проводять досвіди по вирощуванню цибулі, кімнатних квітів; працюючи на шкільній навчально-дослідної ділянці, учаться трудитися на землі: рихлять ґрунт, просапують бур'яни, стежать за ростом рослин, бачать результати своєї праці, учаться цінувати працю людей, любити землю.

Хлопці знайомляться і з професіями тваринництва, учаться правильно доглядати за тваринами.

Учителю важливо сформувати в школярів хазяйське ставлення до землі, дати правильне уявлення про працю в сільському господарстві, навчити радіти результатам своєї праці і праці всього колективу. Тому бажано всі роботи планувати так, щоб діти могли виростити тварину, зібрати врожай, підрахувати його. Інтерес хлопців до роботи в таких випадках помітно підсилюється.

Теоретичне знайомство з професіями в старших класах здійснюється за допомогою професіограм. Для молодших же школярів більш прийнятні розповідь, бесіда, зустрічі з представниками професій, перегляд кіно- і відеофільмів, альбомів, проведення екскурсій.

З усіх форм найчастіше використовується бесіда. Важливо, щоб вона проходила при активній участі дітей. З цією метою вчитель може дати учням завдання зібрати відомості про професію, особливо якщо в класі є діти, у яких батьки, близькі чи знайомі трудяться по даній професії. Бесіда може доповнюватися розповіддю, демонстрацією фотографій, застосуванням ТЗН та ін.

Бажано, щоб практична частина уроку була пов'язана з працею людей даної професії. Наприклад, вивчаючи розділ "Робота з волокнистими матеріалами", школярі знайомляться з професією закрійника, виконують нескладні викрійки; знайомляться з професією кравця, закріплюють отримані відомості, виконуючи різні шви, пришиваючи ґудзика, здійснюючи дрібний ремонт одягу.

Крім ознайомлення учнів із професіями, передбаченими програмою, необхідно здійснювати роботу з професійної пропаганди, тобто ознайомленню дітей з дефіцитними для даного району професіями, формувати в них повагу до цих професій, розкривати їхні привабливі сторони.

Велику роль у цьому можуть зіграти, крім уроків, екскурсії на підприємства, що передбачаються навчальною програмою.

Комплексний підхід до профорієнтаційної роботи передбачає також і усебічне вивчення школярів. Воно допомагає виявити характерні риси особистості школярів, знайти правильні форми і методи подальшої роботи з ними. Вивчення необхідно проводити різними методами, але головне – систематично і цілеспрямовано.

Найбільш розповсюдженим методом вивчення школярів є спостереження, яке має певну мету, проводиться за планом, а підсумкові результати якого фіксуються. Проведенню спостережень великі можливості дають уроки трудового навчання.

Застосовують також діагностичні бесіди, що можуть проводитися індивідуально чи колективно.

На уроках праці в молодших класах представляється гарна можливість аналізувати результати діяльності учнів. Адже при виготовленні різних об'єктів праці дуже яскраво виявляються індивідуальні особливості кожної дитини: один добре розбирається в технічному конструкторі, другий – у шиті, третій виявляє свої здібності на шкільній ділянці тощо.

Аналіз документів і практичних дій учнів також може допомогти вчителю у вивченні особистості дитини.

Вивчення особистості школярів тісно пов'язано з їхнім вихованням. Виявляючи особливості учня, учитель зможе знайти прийоми розвитку наявних у нього задатків, згладити негативні сторони характеру тощо. Деякі діти мають добре виражені схильності, але в більшості школярів вони виявляються не відразу. Учителю ж важливо виявити задатки, указати на них дитині і його батькам, допомогти в розвитку і формуванні здібностей.

Профорієнтаційна робота, як відзначалося вище, – це органічна складова частина навчального процесу. Почата з молодших класів, вона допомагає виховати стійкий інтерес до потрібних суспільству професій, що відповідають особливостям кожної людини. Наявність інтересу до праці і готовність трудитися – один з найважливіших показників зрілості особистості.

Виховання молодших школярів у праці, у колективі є основою їх наступного правильного професійного самовизначення. Таке виховання вчитель здійснює на всіх уроках і в позаурочний час шляхом безпосереднього впливу на учня, а також через його друзів і батьків.

Важлива роль у профорієнтаційної роботі повинна приділятися і позакласним заходам.

Цікаво організовані заходи, добре сплановані заняття кружків і груп по інтересах розвивають здатності дітей, їхню творчу активність, допомагають більше довідатися про трудову діяльність людей, навчитися робити вироби своїми руками, виховують у них почуття радості від виконаної роботи, від участі в колективній праці, бажання трудитися й інші якості, необхідні людині будь-якої професії. Позаурочні заняття з праці дуже цінні: діти працюють за власним бажанням, відповідно до інтересів, а це приносить дитині багато радості, задоволення, сприяє розвитку індивідуальних здібностей, що в остаточному підсумку виховує стійкий інтерес до праці і сприяє впровадженню його в режим дня учнів, перетворенню в усвідомлену життєву необхідність.