Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розділ 4. Аналіз отриманих результатів. ⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9
Під час виконання курсової роботи було виконано оцінку продуктивності праці водіїв. З генеральної сукупності, об’ємом 165 водіїв у вибіркову було безповторним випадковим відбором відібрано 24. Було виконано зведення, в якому відображено впорядкування статистичних даних. У процесі обробки статистичної інформації були виконані типологічні, структурні та аналітичні групування за кількісними ознаками – коефіцієнт використання пробігу, продуктивність праці, технічна швидкість. Були розраховані відносні величини динаміки для продуктивності праці, структури та координації за даними таблиці зведення для наступних ознак: коефіцієнт використання пробігу, продуктивність праці, технічна швидкість. Було проведено визначення середніх показників та показників варіації і отримано такі результати: Для коефіцієнта використання пробігу: 1. середня арифметична 0,61 (характеризує всю сукупність одним числом) ; 2. розмах варіації R =0,2; 3. середнє відхилення індивідуальних значень від середнього Л = 0,058 4. квадрат відхилення індивідуальних значень від середнього значення s= 0,06; 5. відхилення індивідуальних значень від середнього значення в квадраті s2 = 0,004 6. мода Мо =0,67 (значення, яке найчастіше зустрічається) ; 7. медіана Ме = 0,59 (значення, що ділить сукупність навпіл). Для залишкової вартості крива розподілу скошена вправо і має тупу вершину. Для продуктивності праці: 1. середня арифметична 209,26 т/день (характеризує всю сукупність одним числом) ; 2. розмах варіації R =73 т/день 3. середнє відхилення індивідуальних значень від середнього Л = 13,428 т/день 4. квадрат відхилення індивідуальних значень від середнього значення s= 17,07 5. відхилення індивідуальних значень від середнього значення в квадраті s2 =291,22 6. мода Мо =216,375 т/день (значення, яке найчастіше зустрічається); 7. медіана Ме = 213,16 т/день (значення, що ділить сукупність навпіл). Для виручки крива розподілу скошена вліво і має гостру вершину. Для технічної швидкості: 1. середня арифметична 27,06 км/год (характеризує всю сукупність одним числом) ; 2. розмах варіації R =9,2 км/год 3. середнє відхилення індивідуальних значень від середнього Л = 2,558 км/год 4. квадрат відхилення індивідуальних значень від середнього значення s= 2,86 5. відхилення індивідуальних значень від середнього значення в квадраті s2 =8,208 6. мода Мо =30,56 км/год (значення, яке найчастіше зустрічається) ; 7. медіана Ме = 26,68 км/год (значення, що ділить сукупність навпіл). Для кількості їздок крива розподілу скошена вправо і має тупу вершину. За розрахунками коефіцієнту варіації можна зробити висновок, що по всіх ознаках сукупність є однорідною. Також було розраховано середні та граничні помилки репрезентативності. Граничні помилки репрезентативності становлять: для коефіцієнт використання пробігу – 0,024, для продуктивність праці – 6,44, для технічна швидкість – 1,08. Таким чином можна сказати, що з ймовірністю 0,954 можна стверджувати, що середні значення ознак будуть знаходитись в таких межах: n 0,568<коефіцієнт використання пробігу <0,622 n 202,82<продуктивність праці<215,7 (т/день) n 25,98<технічна швидкість<28,14 (км/год) Також в ході роботи було розраховано динаміку зміни продуктивності праці за 8 днів спостереження, і побудовано лінію тренду. Визначено, що продуктивність праці за цей період має загальну динаміку до зниження. Взаємозв’язок між факторними і результативними ознаками було виміряно 2 методами: аналітичних групувань та регресійного і кореляційного аналізу. В першому випадку було досліджено зв'язок між коефіцієнтом використання пробігу (факторна) та продуктивністю праці (результативна ознака). Було встановлено, що між цими ознаками існує слабкий зв'язок (продуктивність праці на 22% залежить від коефіцієнта використання пробігу). В другому випадку досліджувався зв'язок між технічної швидкість (факторна ознака) і продуктивністю праці (результативна ознака). Тут слід зробити висновок, що між цими ознаками існує лінійний зв'язок і він є досить слабким.
Список використаної літератури: 1 А. В. Головач «Статистика» ‑ К.: Вища школа, 1993. 2.А.М. Єріна, З.О. Кальян «Теорія статистики: Практикум» – К.: - Товариство «Знання», КОО, 1997. 3. Е.В. Петрова, И.М. Алексеева «Статистика автомобильного транспорта»: Учебник – М.: Статистика, 1979. 4. В.Г. Шинкаренко, Н.И. Благоразуменко «Статистика автомобильного транспорта» ‑ Х.: Вища школа, 1989. 5. С.С. Герасименко «Статистика» - К.: КНЕУ, 2000.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 243. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |