Педагогічне спілкування має певну систему стилів . їх особливості залежать від обставин та індивідуальних характеристик учасників (В. Кан-Калік).

1) спілкування на підставі захоплення спільною творчою діяльністю

 2) спілкування, що ґрунтується на дружньому ставленні. Воно базується на особистому позитивному сприйнятті учнями вчителя, який виявляє приязнь, повагу до дітей

 3) дистанційне спілкування. Таке спілкування обмежується формальними взаєминами.

 4) спілкування-залякування.

 5) спілкування-загравання. Воно поєднує позитивне ставлення до дітей з лібералізмом.

 За іншою класифікацією (А. Маркова, Л. Мітіна) розрізняють такі його стилі:

— емоційно-імпровізаційний (орієнтація вчителя переважно на процес навчання, недостатньо адекватне планування навчально-виховного процесу, використання різноманітних методів навчання);

— емоційно-методичний (орієнтація на процес і результат навчання, переважання інтуїтивності над рефлексивністю, адекватне планування навчально-виховного процесу, висока оперативність);

— міркувально-імпровізаційний (орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально-виховного процесу, оперативність, поєднання інтуїтивності та рефлексивності, недостатня винахідливість у виборі методів навчання);

— міркувально-методичний (орієнтація переважно на результати навчання).

 У неформальних ситуаціях, за твердженням В. Латинова, виявляються такі стилі педагогічного спілкування:

— відчужений (поступливо-недружелюбний) стиль педагогічного спілкування. Його носій відгороджений, поступливий, насторожений, дещо пасивний, не викликає особистою мовною активністю негативних емоцій у співрозмовника;

— слухняний (поступливо-дружелюбний) стиль педагогічного спілкування. Його носій скромний, послужливий, доброзичливий;

— збалансований стиль педагогічного спілкування. Для нього характерні домінування у розмові, прагнення спілкуватися на рівних, активна доброзичливість;

— опікунський (домінуючо-дружелюбний) стиль педагогічного спілкування. Характеризується він прагненням до співробітництва. Педагог, який обирає такий стиль, незалежний і самостійний у ситуаціях спілкування, веде розмову на рівних, виявляє активну доброзичливість, бажання підтримати співрозмовника;

— домінуючо-недружелюбний стиль педагогічного спілкування. У ньому переважає прагнення до суперництва, домінування у спілкуванні, недружелюбність, небажання підтримувати співрозмовника.

31. ПРЕДМЕТ І ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ДИДАКТИКИ.

ДИДАКТИКА – це галузь педагогічної науки, що розробляє теорію освіти та навчання. Походить від грецького слова означає навчати, пояснювати, доводитиПредмет-.звязок викладаня і учіння.їх ваємодія

Вперше слово дидактика вжив німецький педагог Вольфганг Ратке у 1613 р. у курсі лекцій під назвою «Короткий звіт з дидактики, або мистецтво навчання Ратихія».

У 1657 р. побачила світ фундаментальна праця Я.А.Коменського «Велика дидактика», де дидактику автор визначає як «універсальне мистецтво навчання всіх всьому». Розрізняють загальну і окрему дидактики.

Загальна дидактикаохоплює систему навчання по всіх предметах і на всіх рівнях навчальної діяльності. Окремі дидактикирозробляють теорію викладання окремих навчальних предметів.

Основні категорії дидактики.

– це найбільш загальні і фундаментальні поняття, які відображають суттєві властивості і відношення навчального процесу.

1. Навчання – це вид людської діяльності. Це процес засвоєння учнями інформації у вигляді знань, умінь та навичок під керівництвом (чи за допомогою) вчителя як організатора цього процесу. 

2.Викладання – діяльність педагога, спрямована на організацію та управління пізнавальною діяльністю учнів.

3.Учіння – процес навчальної діяльності учня, завдяки якій учень оволодіває системою знань, здобуває індивідуальний досвід пізнання. Акцентована увага сьогодні. Навчити дитину вчитися

4. Освіта –це результат навчання. Це система наукових знань, пізнавальних умінь і навичок, ціннісні орієнтації і світогляд людини.

5. Самоосвіта –освіта, яка набувається у процесі самостійноїроботи. Вона сприяє поглибленню, рощиренню, більш міцному засвоєнню знань.