Теоретичний та прикладний аспекти сучасної політичної науки

Теоретична політологія – розв’язує наукові проблеми щодо: формування фундаментального знання про політичне життя суспільства; пояснення процесів політичного розвитку; розробки концептуального апарату (термінології) політології, методології і методів політичних досліджень.

Теорія політики вивчає політику як цілісний предмет і має свої внутрішні структурні елементи:

=концепції політики і влади;

=теорії політичної системи і процесів;

=моделі політичної участі й лідерства;

=теорії формальних і неформальних інститутів політики (державознавство, партологія, концепції груп інтересів, бюрократії та еліт;

=теорії міжнародних відносин і зовнішньої політики.

Прикладна політологія – вивчає проблеми щодо:

= перетворення політичної дійсності, аналізу способів і засобів впливу на політичні процеси

= вивчення громадської думки, особливостей політичної орієнтації та політичної поведінки різних соціальних груп

Прикладна (практична) політологія безпосередньо стосується процесів здійснення політики, це: розробка політичних технологій; прийняття політичних рішень; проведення виборчих кампаній, політичної реклами; врегулювання політичних конфліктів; проведення політичних переговорів; лобіювання; політичні прогнозування, планування й консультування; методику розробки експертно-аналітичних матеріалів і політичних документів та ін.

Окрему галузь науки складає порівняльна, або компаративна (від лат. порівняльний) політологія, яка проводить порівняльні дослідження політичних явищ і процесів різних держав, регіонів та епох.
У структурі політології розрізняють також емпіричний і теоретичний рівні та аспекти знань і досліджень.

Яка історія визначення поняття та категорії “політика”, її сутнісних ознак?

Політика  - одне з основних явищ у системі найважливіших сфер життя суспільства. Походження цього терміну йде від давньогрецьких міст-держав, які називалися порлісами. Ще давньогрецький філософ Аристотель вважав, що людина не лише мисляча істота, а й істота політична. Він вперше застосував цей термін у своєму творі про державу, правління й володарювання, що мав назву „Роlitikе” - «Політика», що з грецького перекладається як мистецтво управління державою.

„Політика” є одним з найбільш неоднозначних термінів, її суть проявляється в основних ознаках, це:

- спосіб виявлення інтересів суспільних груп, сфера їх зіткнення і протистояння

- засіб узгодження інтересів, підпорядкування їх вищій меті

- рух певних соціальних груп, спільнот, що прагнуть втілити свої інтереси

- двозначний характер подій та вчинківв, з однієї сторони - безпосередні дії для розв’язання певних проблем, з іншої – боротьба за вплив на людей, за першість, за владу

- альтернатива неправовому примушуванню, силовому протистоянню, збройному конфлікту, війні.

Політика це найважливіша сфера життєдіяльності суспільства, взаємини різних соціальних груп та осіб щодо утримання й реалізації влади для здійснення суспільно значущих інтересів і потреб, вироблення обов’язкових для всього суспільства рішень.

Як соціальне явище воно багатобарвне та складне:

це мистецтво управління державою;

це участь громадян у справах держави (суспільні інститути та об’єднання громадян)

напрямок держ. розвитку, завдань, змісту і діяльності держави;

засіб чи інструмент, за допомогою якого в суспільстві досягаються інтереси тих чи інших соціальних груп, класів, прошарків, які прагнуть до влади чи які знаходяться при владі. 

12. „Політичне життя суспільства” як загальна систематизуючи політична категорія.

Категорія „Політичне життя суспільства” охоплює всі елементи політичної сфери та дає можливість відобразити їх динамізм та активність.

Життя суспільства містить багатоманітні суспільні зв’язки, які виникають як результат діяльності людей, що мають власні інтереси і тому взаємодіють один з одним. Джерелом суспільного життя є діяльність людей, зумовлена їх інтересами.

„Політичне життя” = сукупність політичних явищ, що є у суспільстві =узагальнена оцінка політичної сфери конкретних епох, країн, суспільств, діяльності й політичної поведінки класів, соціальних верств, груп та особи. На політичне життя впливають тип держави, політичний устрій, структура влади, політична організація, політична культура, культурно-історичні традиції та національні особливості народу тощо. Джерелом політичного життяє діяльність людей, спрямована на оволодіння та використання державної влади.

Стабільність державного устрою залежить від законності й ефективності політичних інституцій.

За умов демократії, населення активне, політичне життя стабільне й динамічне .

За диктаторських, авторитарних чи тоталітарних умов, населення пасивне, політичне життя засноване на дисципліні страху.

Формами політичного життя суспільства є:

- політичні відносини (взаємозв’язок між суспільними групами та інститутами влади);

- політичні об’єднання (держава, класи, соціальні верстви, політичні партії)

- політична система суспільства