Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності

Надзвичайно важливим соціально-політичним завданням для України, як країни з перехідною трансформаційною економікою є вироблення дієвої та ефективної системи державної протидії економічній злочинності, зокрема, злочинам у сфері господарської діяльності. Загальна криміногенна ситуація у вітчизняній економіці, зростання протягом останніх років питомої ваги таких злочинів свідчить, що сьогодні для України ця проблема стала особливо значущою. Вона є досить важким тягарем минулого й одночасно викликом майбутньому нашої країни.

Існування в розділі VII Особливої частини КК спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності особи, що ухилялася від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) (ч. 4 ст. 212 КК) або що ухиляється від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (ч. 4 ст. 212-1 КК) підтверджують, що держава визнає за доцільне протидіяти заподіянню шкоди економічним відносинам не тільки шляхом репресивного впливу на правопорушників, а й через кримінально-правове заохочення останніх до соціально корисної поведінки[57].

Питання правового регулювання й застосування звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності виступали предметом наукового дослідження таких вчених: П.П. Андрушко, В.І. Борисов, Л.П. Брич, Б.В. Волженкін, Н.О. Гуторова, О.О. Дудоров,  О.Г. Кальман, М.Й. Коржанський, Я.М. Кураш, П.С. Матишевський,     М.І. Мельник, В.О. Навроцький, О.І. Перепелиця, В.М. Попович,          В.В. Сташис, Є.Л. Стрєльцов, В.Я. Тацій, М.І. Хавронюк та інші дослідники.

Стаття 212 КК України передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платижів). Поряд із заборонюючами нормами (ч. 1-3) вона пердбачає і заохочувальні положення. Так, згідно ч. 4 даної статті від кримінальної відповідальності звільняється особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня)[58].

Передумовою застосування такого виду звільнення від кримінальної відповідальності є вчинення таких дій:

- умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах;

- ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб;

- якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах;

- якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Необхідно зазначити, що до 1 січня 2011 року положення даної статті не розповсюджувалось на останню форму діяння, а також необхідною умовою виступало вчинення вказаних дій уперше. Тобто законодавець поширив коло передумов застосування донної норми.

Підстави звільнення особи, яка вчинила злочинні діяння, передбаченні у ст. 212 КК,від кримінальної відповідальності, передбачає її постзлочинну поведінку, яка складається з двох елементів, а саме:

1) сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

2) відшкодування шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Зазначені дії особа повинна здійснити своєчасно, тобто до моменту притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Сплата податків, зборів (обов'язкових платежів) має місце, якщо суб'єкт добровільно (не обов'язково за власною ініціативою) або за пропозицією (ініціативою) працівників податкових органів, якими здійснювалась перевірка, в тому числі і працівників податкової міліції, сплатить в повному обсязі заборговану ним суму податків, зборів та інших обов'язкових платежів в порядку, визначеному законом.

Сплата податку являє собою сукупність дій платника податків щодо фактичного внесення сум податку, які підлягають сплаті до відповідного бюджету або цільового фонду.

Другою підставою такого звільнення є відшкодування шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою. Шкода, що завдана державі, складається з суми штрафних санкцій – фінансових і пені. Пеня – це грошове стягнення, яке складається з відсотків, що нараховуються в обов'язковому порядку з суми податкового боргу (без включення суми пені) і стягується у зв'язку з несвоєчасним виконанням податкового зобов'язання[59]. Фінансова санкція – це грошове стягнення у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та інших штрафних санкцій), яка стягується у зв'язку з порушенням правил оподаткування, визначених чинним законодавством.

Необхідно зазначити, що для застосування ч. 4 ст. 212 не вимагається, щоб особа, яка ухиляється від оподаткування, сприяла розкриттю і розслідуванню злочину або щиросердно покаялась у вчиненому.  

Буквальне тлумачення ч. 4 ст. 212 дає змогу зробити висновок, що ця норма не повинна застосовуватись, якщо: 1) особа лише обіцяє у майбутньому погасити недоїмку і сплатити пеню та штраф, у т.ч. відповідно до складеного графіку поетапного погашення відповідних сум; 2) податки, збори, фінансові санкції і пеня сплачені не особисто службовою особою підприємства, установи чи організації, винною у вчиненні податкового злочину (за рахунок її власних коштів), а самою юридичною особою (від її імені, при цьому саме остання юридично є платником податків і зборів і на неї ж у разі вчинення податкового правопорушення накладаються фінансові санкції і пеня)[60].

Як свідчить судова практика, кожна 10 справа даної категорії закривається у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України.

Поряд з аналізованою нормою, законодавець у розділі 7 Особливої частини КК України передбачив ще одну заохочувальну норму, а саме ч. 4 ст. 212-1 КК (ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування).

Починаючи з 1 січня 2004 року (моменту набрання чинності більшістю положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») ст. 212 КК України вже не забезпечувала правомірне функціонування пенсійного страхування (за винятком справляння збору на обов’язкове державне пенсійне страхування). Оскільки у диспозиції ст. 212 КК України фігурують лише ті обов’язкові платежі, що належать до системи оподаткування, а відповідно до п. 4 ст. 18 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, які становлять систему оподаткування, і на ці внески податкове законодавство не поширюється. Звернення до ст. 212 КК України у такому випадку було безпідставним з огляду на ч. 4 ст. 3 КК України, яка забороняє застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією. У зв’язку з цим у 2005 році КК України було доповнено ст. 212-1, яка передбачала кримінальну відповідальність за ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування[61]. Однак у 2010 р. були внесені певні зміни в дану статтю, які були обумовлені прийняттям Закону України „ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Вказана норма встановлює кримінальну відповідальність за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Передумовою звільнення від кримінальної відповідальності за вказаний злочин є вчинення таких дій:

- умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана його сплачувати, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах;

- ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб;

- якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах.

Для застосування ч. 4 ст. 212-1 КК України необхідно встановити ряд обов’язкових підстав:

- вчинення вказаних дій уперше;

- до притягнення до кримінальної відповідальності особа сплатила єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- відшкодування шкоди, яка завдана фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).

Під вчиненням ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування уперше потрібно розуміти такі ситуації:

- особа раніше взагалі не вчиняла злочинів, передбачених у ч. 1, 2 ст. 212-1 КК України;

- особа, хоч і вчинила раніше відповідний податковий злочин, проте у встановленому порядку, у т.ч. на підставі ч. 4 ст. 212-1 КК, була звільнена від кримінальної відповідальності за нього;

- на момент вчинення вказаних дій, судимість за раніше вчинений злочин, передбачений ч. 1 и 2 ст. 212-1 КК, було знято або погашено у встановленому законом порядку;

- якщо особа була виправдана за попередній злочин[62]. 

Другою обов’язковою підставою є виплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Так, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок на пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття, який в обов'язковому порядку сплачується страхувальниками з метою забезпечення реалізації прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням[63].

Зазначені спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності, а саме ч. 4 ст. 212 та ч. 4 ст. 212- 1 КК України відносяться до безумовних та імперативних видів.