Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері трудових прав і свободи людини

Права людини є основним ціннісним орієнтиром, як визначені і нормативно структуровані властивості й особливості буття особи, що виражають її свободу, вони є невід’ємними і необхідними способами й умовами життя людини у її взаємовідносинах із суспільством, державою, іншими індивідами.

Соціально-економічні права (поряд із культурними) відносяться до прав другого покоління і стосуються підтримання та нормативного закріплення соціально-економічних умов життя індивіда, визначають положення людини у сфері праці, побуту, зайнятості, соціальної захищеності з метою створення умов, при яких люди можуть бути вільними від страху втратити роботу та засоби до існування.

Обсяг цих прав та ступінь їх реалізованості багато в чому залежить від стану економіки країни, і тому гарантії їх реалізації порівняно із громадянськими та політичними правами менш розвинені.

Норму, яка міститься в ст. 175 КК України, слід розглядати як кримінально-правову гарантію захисту державою права на отримання заробітної плати чи інших виплат, в тому числі стипендій та пенсій, які для більшості населення країни є єдиним джерелом існування, а також права на достойний рівень життя та соціальну захищеність на випадок втрати працездатності або можливості здійснювати трудову функцію, досягнення пенсійного віку.

Вказана стаття також містить спеціальний підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Так, згідно ч. 3 ст. 175 КК: «Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.»

Передумовою даного виду звільнення є вчинення злочину, передбаченого ч. 1 або ч. 2 ст. 175, а саме: безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином – суб'єктом підприємницької діяльності, а також діяння, яке було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат[51].

Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 175 КК України можливе при наявності такої підстав, як здійснення в певний час (до моменту притягнення його до кримінальної відповідальності) виплати громадянам у повному розмірі заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати. Здійсненням виплати заробітної плати, стипендій, пенсій чи іншої встановленої законом виплати громадянам є погашення заборгованості громадянам, яке має бути здійснене у повному обсязі. Розуміється, що мова йде не про те, що керівник зобов'язаний особисто здійснити зазначені виплати. Його посткримінальна поведінка повинна полягати в організації таких виплат протягом певного часу після закінчення злочину.

Погашення заборгованості керівником підприємства, установи або організації має здійснитись своєчасно, тобто до притягнення особи до кримінальної відповідальності. Згідно з рішенням Конституційного Суду України в справі про депутатську недоторканність №9-рп від 27 жовтня 1999 р., притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину[52].

Проте як дослідники кримінального права, так і судова практика припускаються у цьому питанні помилок. В.І. Павликівський вважає, що притягнення особи до кримінальної відповідальності має місце до моменту винесення обвинувального вироку суду[53]. Така думка суперечить Рішенню КСУ. 

Деякі вчені вказують на доцільність виключення зі ст. 175 КК України частини 3, яка передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності, та при наявності підстав (виплати пенсії, стипендії, заробітної плати, інших установлених законом виплат, а також внесків до Пенсійного фонду України) застосовувати загальні види звільнення від кримінальної відповідальності[54].

Відповідно до узагальнення судової практики ч. 3 ст. 175 КК України застосовується дуже активно. Так, заданими державної статистики, у 2005 р. суди України засудили за ст. 175 КК 284 особи, а звільнено від кримінальної відповідальності 645 осіб[55]. Наприклад, із матеріалів справи справа № 1-596/2010 р. вбачається, що ОСОБА_2 безпідставно, умисно не виплачувала заробітну плату працівникам ТОВ “Арх-буд-інвест” за січень-березень 2010 року. Однак до пред’явлення обвинувачення ОСОБА_2 в повному обсязі провів розрахунок з заборгованості по заробітній платі з усіма потерпілими у даній кримінальній справі. На підставі ч. 3 ст. 175 КК України  Зарічний районний суд м. Суми звільнив дану особу від кримінальної відповідальності.[56]

Аналізована заохочувальна норма відноситься до імперативних та безумовних, тобто при наявності зазначених передумов та підстав суд зобов’язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності.