СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ - ПІДҐРУНТЯ ОНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ

Результати проведеного аналізу тенденцій і закономірностей розвитку педагогічної інноватики свідчать про необхідність розгляду специфічного напрямку, орієнтованого на дослідження технологічних процесів у системі освіти взагалі та в системі педагогічної освіти зокрема. Цей напрямок отримав назву "техноматика" [2].

171

Техноматика вивчає технологічні погреби освіти та розробляє шляхи, засоби і методи ефективного задоволення цих поіреб Він, тобто напрямок, пов'язаний як з технологіями нововведень в освітній простір, так і з конкретними технологіями, які виконують основні функції своєї реалізації:

удосконалюючу, тобго модернізуючу, модифікуючу, раціоналізуючу традиційний педагогічний процес, трансформуючу, тобто таку, що радикально змінює градиційний процес, а також комплексну або комбінаторну, яка виконує поєднання елементів як удосконаленого, так і трансформованого педагогічного процесу.

Отже, техноматика є таким специфічним напрямком педагогічної інноватики, що займається вивченням удосконалення, трансформації і комплексного оновлення традиційного педагогічного процесу за допомогою технологічних нововведень.

Технологічні нововведення реалізуються в процесах, які визначаються як сукупність послідовних дій, спрямованих на конкретний педагогічний результат. Такі процеси отримали назву технологічних.

Кожна галузь знань формується як наука лише за умови визначення специфічного предмета досліджень, отже зробимо спробу його визначити. Першочергова увага зосереджена на проблемі використання міждисциплінарних знань, які маюгь місце в цьому науковому напрямку, тому логічно сформувати універсальний предмет досліджень, що реалізовував би запиіи кожної і алузі використовуваних наукових знань: філософії, педагогіки, психології, соціології та інформатики. Отже, техномагика інтегрує в собі сукупність знань, сформованих цими науками, які лежать в основі проектування, створення та застосування технологічних процесів в освіті.

Предметом техиомаїики як напряму педагогічної інноватики є технолої ічний процес, який охоплює широке коло сучасних проблем оновлення навчання, виховання, освіти, способів і засобів інформатизації, шляхів оновлення психологічного розвитку та соціалізації особистості.

Основні концептуальні завдання техноматики такі:

- системне вивчення інформації щодо технологічних потреб освіти як атрибут) об'єктивного світу, що має теоретичне й практичне значення для сучасного періоду його розвитку ;

- розробка методології застосування технологій в освіті та шляхів ефекгивногоїх впровадження;

- розробка шляхів, методів і засобів раціонального використання технологій у сисіемі освіти;

- системний аналіз технологічних процесів та прийомів в освіті з метою формування й узагальнення основних теоретичних положень ефективного їх використання.

172

Розв'язання поставлених завдань техноматики вимагає застосування певних ме'юдів наукових досліджень, які допоможуть відкрити об'єктивні закономірності технологічних процесів в освітньому просторі та свідомо і цілеспрямовано застосовувати вже відомі закони. Під організацією досліджень технологічних процесів будемо розуміти взаємозв'язок складових елементів дослідної роботи.

Складовими елементами дослідження технологічних процесів с такі:

об'єкі дослідження - це явища, факти, з яких складається технологічний процес у широкому розумінні;

предмет дослідження - це елемент дослідження, який обіймає характерисгику технологічного процесу чи технологічного явища, формування якостей, виявлення сутності, умов, тенденцій, зовнішніх і внутрішніх передумов у сфері педагогічних технологій;

мета дослідження- показує, для чого вивчається технологічний процес чи технологічнеявище;

завдання дослідження - конкретизують цілі з урахуванням предмета дослідження, наукової проблеми, яка досліджується;

наукова гіпотеіа - це передбачення того, як протікатиме досліджуваний технологічний процес чи технологічне явище в освітньому просторі;

методика дослідження - це перелік прийомів, засобів за допомогою яких будуть розв'язані завдання дослідження, перевірена наукова гіпотеза, одержані достовірні наукові факти;

одержання та аналіз наукових фактів за допомогою розроблених методів дослідження, виділення головного внаслідок дослідження, формування висновків;

втілення у практику результатів дослідження технологічних процесів та технологічних явищ.

Методологічну основу досліджень з питань техноматики становлять підходи:

- діяльнісний підхід, що вимагає вивчати технологічні процеси за логікою створення всіх основних компонентів діяльності від мети до її кінцевого результату;

- антропологічний підхід - полягає в осмисленні технологічного процесу крізь призму реалій розвитку особистості;

- емпіричний підхід - передбачає розгляд і вивчення технологічного процесу як па базі набутого власного досвіду, так і досвіду працівників освіїи різних країн світу:

- системно-сгруктурний підхід - полягає в регулюванні технологічного процесу з метою виявлення категоріальних, теоретичних та практичних компонентів, зв'язків і взаємозв'язків між ними;

173

- аналі гнко-іірої нос (ичний іид\ід - полягає в оцінці технолої ічного проиес\, оновленні та апалііичному прогнозуванні виявлених закономірнеє і сй з мегою \ правління.

Провідними меіодами досліджень технологічних процесів є:

мегоди, що спрямовані на створення теоретичних узагальнень, встановлення і формулювання закономірностей (аналіз, синтез, індукція і дедукція, логічні методи - меюд схожості, відмінності, метод супутніх змін тощо);

методи емпіричного дослідження, безпосередньо спрямованих на об'єкт, що вивчається (спостереження, анкетування, співбесіда, вивчення продуктів діяльності та досвіду, експеримент і дослідна перевірка тощо);

• методи математичного дослідження, зокрема статистичної обробки досліджуваного матеріалу та методи оцінювання.

Розглянемо різні функції техномаїики Вони полягають у дослідженні технолої ічних процесів, які спрямовані на вдосконалення (модернізацію, модифікацію, раціоналізацію) освітнього процесу, трансформацію (радикальне або альгернативне оновлення) та комплексне (комбінаторне) його оновлення.

Удосконалення освітнього процесу трактується як дія, що спрямована на покращання традиційного процесу, на більш досконалу його реалізацію за рахунок його модернізації, модифікації та раціоналізації.

Мидернііація розглядаєтьсяяк дія, спрямована на зміни відповідно до сучасних вимог тасмаків.

Модифікація розглядається як дія, спрямована на видозміну існуючого предмсга чи явища, не торкаючись його сутності.

Раціона.тація розглядається як організація доцільної діяльності, що спрямована на вдосконалення, покращання, раціональні дії, тобто дії, які спираються на розум і логіку.

Альїерпагивне оновлення полягає в здійсненні такого освітнього процесу, який виключає можливість відтворення традиційного.

Комплексне (комбінаторне) оновлення розглядається як поєднання традиційних освітніх процесів з процесами, спрямованими на їх удосконалення (модернізація, модифікація, раціоналізація) та трансформацію.

Інакше трактус функці'і технолої ічних процесів російський дослідник Г.К.Селевко [12] Він докладно розглядає сучасні освітні технології (майже 50 техночогій) з боку використання їх можливостей для підвищення ефек-іивпосгі освітніх структур Ним розілянуїоу загальнену класифікацію технологій за п'ятьма основними напрямками: традиційне навчання, модерннуюч і технолої і'і, альтернативні технології, технології розвиваючого навчання, технолої ії авторських шкіл.

174

Гехнолопі в освін передусім асоціюються з поняттям "иедаюгічна технологія".

Педагогічна технологія є предметом вивчення багатьох наукових напрямків у сучасній педагогіці, залежно від яких вона розглядає і ься, зокрема:

як компонент педагогічної майстерності, що являє собою науково обгрунтований професійний вибір операційного впливу педагога на дитину у контексті взаємодії Ті зі світом з метою формування у неї ставлення до цього світу, гармонійно поєднуючи свободу особистісного виявлення і соціокультурну норму (Н.Є.Щуркова);

як проект педагогічної системи, яка реалізується на практиці (В.П.Беспалько);

як сукупність психолого-педагогічних установок, які визначають спеціальний вибір і компонування форм, методів, способів, прийомів, виховних засобів (схем, рисунків, діаграм, карт) (Б.Т.Лихачов);

як систематичний метод планування, використання й оцінювання всього процесу навчання та засвоєння знань шляхом урахування людських і технічних ресурсів і взаємодії між ними для досягнення більш ефективної форми освіти (Л.М.Воронін, В.Д.Симоненко);

як упорядкована сукупність дій, операцій і процедур, які інструментальне забезпечують досягнення передбачуваного результату в умовах освітнього процесу, що постійно змінюється (В.О.Сластьонін);

як продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфоргних умов для учнів і вчителя (В.М.Монахов).

Отже, характерними ознаками педагогічної технології є процеси програмування, проектування, конструювання, прогнозування, моделювання, спрямованих на упорядкування педагогічного середовища.

З точки зору Б Т.Лихачова, педагогічна технолої ія реалізується в технологічних процесах, що являють собою визначену систему технологічних одиниць, орієнтованих на конкретний педагогічний результат. Технологічним процесом в освіті, насамперед, є навчання, тому закономірно розглянути поняття "технології навчання" [2].

За визначенням В.В.Сєрікова,технологія навчання - це законовідповідна педагогічна діяльність, яка реалізує науково обгрунтований проект дидактичного процесу і якій притаманний більш високий ступінь ефективності, надійності та гарантованості результату, ніж традиційні способи навчання [ІЗ].

Розглянемо можливості технологічних процесів, а саме різноманітних технологій навчання, реалізація яких сприятиме вдосконаленню освітнього

175

простору вищої педагогічної школи з метою оновлення професійної підготовки вчигеля.

Одним із напрямків удосконалення професійної підготовки вчителя, як відомо, с підвищення його творчого потенціалу, серед умов якого перше місце займає інтелектуалізація та індивідуалізація його підготовки. Провідним засобом досягнення поставлених завдань є проблемне навчання, що трактується як технологія розвиваючого навчання [7].

Проблемне навчання, насамперед, передбачає системне застосування широкого кола завдань проблемного типу. спрямованих на формування у студентів таких умінь, як-от: формувати проблему; будувати гіпотезу;

планувати систему дій, спрямованих на вирішення задачі; актуалізувати наявну інформацію; здійснюваїи реконструкцію відомої інформації;

контролювати хід розв'язання завдання; аналізувати і обговорювати результати: виправляти помилки, допущені під час розв'язання завдання;

здійснювати пізнавальний процес в умовах нової ситуації; застосовувати загальнонаукові та конкретні методи дослідження [7].

Характерним прикладом упровадження нових технологій навчання у навчально-виховний процес вищого навчального закладу є модульна технологія, яка була вперше пропагована в Україні А.М.Алексюком [І].

Модульне навчання в системі вищої освіти засновано на баїатьох філосо4іських, соціально-психологічних та педагогічних теоріях і концепціях. Воно зародилось наприкінці 60-х років в англомовних країнах як удосконалений варіант прої рамованого навчання. Розробка модульного навчання почалася ще в період 2-ї світової війни, коли виникла необхідність у навчанні точним знанням за короткий проміжок часу, які були потрібні у конкретній трудовій діяльності. У гой час його поява допускала можливість усунути недоліки в існуючій системі професійної підютовки. Скорочення терміну професійного навчання за умов підвищення його ефективності мало за мету навчити виконувати роботу, враховуючи індивідуальні особовості тих, хто навчався, оскільки модульному навчанню властиві ідеї гуманізму, оптимізму, успіху в навчанні та діяльності, індивідуально-особистісного підходу й водночас програмованості та структурної чіткості в організації навчально-виховного процесу.

Як свідчать дослідження, первинно модульне навчання - цс пакет науково адаптованих навчальних програм для індивідуального навчання, що оптимізує на пракгиці академічні й особистісні досягнення учня з певним рівнем попередньої підготовки. Воно здійснюється за окремими, функціонально автономними вушами, відображеними в змісті, організаційних формах і методах, 'тобто за модулями, призначення яких -розв'яіання конкретного кола психолого-педагогічних завдань [2].

176

У сучасних умовах існування модульного навчання ісиу( п'яіь підходів до сіворення модульної системи залежно від географії та змістово-стр>кі\рних особливостей: американська модель, німецька, литовська, російська, українська.

Крім досліджених напрямків оновлення педагогічного процесу має місце комплексне (комбінаторне) оновлення, яке розглядається як поєднання традиційних технологічних процесів з процесами, спрямованими на їх удосконалення (модифікація, модернізація, раціоналізація) та радикальні зміни.

Комплексне оновлення традиційного педагогічного процесу здійснюють нові інформаційні технології, що знайшли своє відображення в інтелектуальних системах навчання, гіпертскстових та гіпермедіа технологіях. Вони є комбінацією багатьох технологічних процесів, які реалізують теоретичні і практичні досягнення такої галузі інформатики як штучний інтелект.

Упровадження інформаційних технологій у галузь освіти, за рахунок яких відбувається розширення обсягів інформації і вдосконалення методів маніпулювання нею засвідчено національною програмою інформатизації України. Нею намічено такі шляхи щодо інформатизації вищих навчальних закладів:

1) Насичення навчальних закладів сучасною комп'ютерною та телекомунікаційною технікою, комп'ютерними технологіями навчання, які інтенсифікують процеси навчання у всіх предметних галузях.

2) Організація комп'ютерних дидактичних лабораторій для підготовки викладачів нового типу

3) Упровадження перспективних сучасних технологій для формування знань: електронні підручники, довідники, навчальні посібники.

4) Створення мереж знань та засобів доступу до державних та зарубіжних баз даних і знань.

Багато досліджень присвячено проблемам застосування комп'ютерних технологій під час викладання та вивчення педагогічних дисциплін. Вони полягають у науково-методичному обгрунтуванні побудови педагогічного змісту комп'ютерної програми за певними принципами, а саме: принцип індивідуалізації навчання, роівивального навчання, поєднання педагогічної теорії з практикою, креативності, тобто орієнтації на творчі потенції студені ів у навчанні. Педагогічну основу автоматизованої навчальне -кон'і ролюючої програми складають тестові завдання кількох типів:

завдання, що в них студені й повинні заповни і и пропуски у тексті; текстові завдання з вибором відповідей; тестові завдання на пошуки відповідей, на визначення послідовності відповідей.

177

Комплексне оновлення здійснюють модальні технології в поєднанні і розвивальними та проблемними, наприклад: мод\льно-роівивальна технологія (А.М.Фурман), проблемно-модульна технологія (М.А.Чошанов).

Технології, які здійснюють комплексне оновлення освітнього процесу та технології, які є комбінацією кількох технологій, отримали назву інноваційних.

До інноваційних технологій, наприклад, віднесена технологія, яка буде комбінацією двох технологій: інформаційної та модульної.

Нові інформаційні технології забезпечують комп'ютерну підтримку навчання, а модульні — спрямовані на його індивідуалізацію.

Комбінація іехнологічних процесів у вигляді нової інформаційної та модульної технологій сприятиме створенню технології, яка отримала назву "інформаційно-модульна", її мета полягає в оновленні навчально-виховного процесе вищого педагогічного навчального закладу.

Започаткування інформаційно-модульної технології навчання реалізує новий підхід до організації професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів на основі посилення її цілеспрямованості, системності та індивідуальності через:

визначення ієрархії комплекс них, інтегративних і локальних навчально-виховних цілей та завдань, шляхів їх досягнення;

переструктуруваяня змісгу навчання у вигляді сукупності змістових, технологічних та пізнавально-операційних модулів;

технологічне забезпечення навчального процесу шляхом усвідомленої фіксації процедур навчальної діяльності студентів із запропонованими модулями;

поєднання проміжного та підсумкового контролю навчальних досягнень студені ів із засобами безперервного самоконтролю.

Для запровадження інформаційно-модульної технологіївиникланеобхідність у розробці "Інтегрованого курсу педагогіки", в основу якого покладено синтез головних педагогічних дисциплін,окремих їх галузей і дисциплін, суміжних з ними, і використанням ідеї модульного структурування і комп'ютерної підтримки.

Модуль визначають як одиницю змісту навчання, яку відібрано та дидактичне оброблена для досягнення певного рівня знань, норм і цінностей з продуманою системою контролю на вході й виході.

Розробка модулів забезпечується за допомогою положень, покладених в основу розгляду питань з погляду: історії, що описує зміну норм педагогічної дійсності;теорії, що описує систему знань, норм і цінностей;

технології, що описує засоби реалізації теоретичних знань; творчості як культури діяльності.

178

Мод\льне структуру ванн я дисципліни дає можлпвісіь виділити групи фундаментальних питань, лої ічно компактно ї\ поєднати з метою уникнення дублювання в єдину адаптовану та відкриту систему знань, норм і цінностей, що створює основу змістового мод\ля. Кожен змістовий модуль складається з чотирьох компонентів - міні-модулів, послідовно розроблених відповідно до окреслених положень.

Міждисциплінарний аналіз суміжних дисциплін створив умови для доповнення новоутворених дисциплін новими розробками, теоріями, концепціями та ідеями, які дозволили розширити межі відомих традиційних теоретичних і практичних положень.

Вивчення питань теорії та технології модульного навчання дало змогу дійти висновків щодо переорієнтації акцентів у навчально-виховному процесі, тобто головним стає процес спрямованого учіння, а не процес викладання.

Розглянемо приклад комплексного оновлення освітньої моделі навчання, реалізація якої можлива завдяки впровадженню нових технологічних процесів, спрямованих на комбінацію традиційних форм, методів, засобів навчання з нетрадиційними. Однією з новостворених моделей навчання виступає дистанційне навчання, реалізацію якого забезпечує дистанційна технологія [2].

Дистанційне наччиння - це універсальна гуманістична форма навчання, що базується на використанні можливостей широкого спектру традиційних, нових інформаційних, телекомунікаційних технологій і технічних засобів, які створюють для користувача умови вільного вибору дисциплін, діалогового обміну з викладачем без урахування відстані та часу.

Характерними рисами дистанційного навчання є:

- г нучкість - можливість займатися у вигідний для себе час і наявність його нерегламентованого відрізку, у зручному місці й індивідуальному темпі;

- модульність - можливість формувати з незалежних навчальних курсів-модулів власний індивідуальний або груповий навчальний план;

- паралельність - здійснення навчання паралельно з професійною діяльністю;

- повнота інформаційного доступу - одночасне звернення до багатьох джерел навчальної інформації (електронних бібліотек, банків даних, баз знань тощо) великої кількості користувачів;

- економічність - ефективне використання технічних і транспортних засобів, навчальних площ, концентроване й уніфіковане представлення навчальної інформації та мультидоступ до неї, що понижує витрати на підготовку спеціалістів;

179

- технолої ічнісгь - використання в освітньому процесі нових досягнень інформаційних і гелеком\ нікаційних технологій, що сприяють просуванню користувачів у світовий постіндустріальний простір;

-соціальна рівноправність - однакові можливості для всіх отримати освіту, не зважаючи на місце проживання, стан здоров'я, елітарності й матеріальної забезпеченості;

- інтернаціональність - експорт і імпорт світових досягнень на ринку освітніх послуг;

- пізнавальна спрямованість - користувачі повинні виявляти більшу наполегливість до отримання знань, організованість, уміння працювати самостійно та мати навички роботи з комп'ютером і телекомунікаційними засобами зв'язку;

- діагностичність - оцінка рівня розвитку здібностей, професійних якостей користувачів, побудова відповідного соціально-психологічного портрету з метою вибору ефективних засобів та методів навчання;

- гуманність - спрямованість навчання на особистість, урахування її індивідуальних особливостей, створення сприятливих умов для оволодіння знаннями й розвитку творчих здібностей.

Засоби дистанційного навчання значно ширші від традиційних. До них належать: електронні видання навчального призначення; комп'ютерні системи навчального призначення; аудіо-відео навчальніматеріали;

глобальна мережа ІКТЕК.МЕТ.

Електронні видання навчального призначення мають всі особливості традиційних видань та цілу низку особливостей, зокрема: компактність охорони в пам'яті комп'ютера або на дискеті; гіпергекстові можливості, мобільність, тиражованість; можливість оперативно вносити зміни й доповнення; зручність пересилки електронною поштою.

До них належать автоматизовані системи навчального призначення, які мають дидактичні, методичні й інформаційно-довідкові матеріали з навчальної дисципліни, а також програмне забезпечення,яке дозволяє комплексно їх використовувати як для самостійної роботи, так й для контролю знань.

Комп'ютерні системи навчального призначення - це програмні засоби для користування в освітньому процесі, які дозволяють: диференціювати процес навчання, здійснювати індивідуальний підхід; контролювати особистість з діаіностикою помилок й здійснювати зворотний зв'язок;

забеіпечувати самоконтроль й самокорекцію навчально-пізнавальної діяльності; скорочувати час навчання за рахунок виконання комп'ютером важких обчислень; демонструвати візуальну навчальну інформацію;

моделювати та імітувати процеси й явища, проводити лабораторні роботи,

180

експерименти й досліди в умовах віртуальної реальності; прищеплювати уміння в прийнятті рішень тощо.

Аудіо-відео навчальні матеріали - інформаційні матеріали на магнітних носіях, аудіо-відео касетах, лазерних компакт-дисках СО-КОМ, які можуть бути надані користувачу за допомогою як магнітофону, так і відеомагнітофону та комп'ютера.

Глобальна мережа ІМТЕЇ^ІЕТ. Слово Іпіегпеї складається з двох слів іпіег (лат.) - міжнародний, пеі (англ.) - мережа. Комп'ютерні мережі виникли з практичної необхідності в сумісній роботі різних обчислювальних машин, в обміні інформацією між ними на місцевому, локальному та глобальному рівнях, [піегпеї - мережа високого рівня, яка дозволяє обмінюватися інформацією комп'ютерам всього світу. Одним із найпопулярніших додатків Іпіегпеї є \УогШ УУігіе \УеЬ або \У\\'\У -"всесвітня павутина", яка являє собою групу серверів, що підключені до Іпїегпеї й пропонують сторінки інформації у графічному вигляді. У \У\У\У реалізуються інтерактивні видання навчального призначення з гіперзв'язками.

Отже, розглянуті приклади комбінованих технологічних процесів, яки з по'еднанням традиційних і нетрадиційнихза рахунок людських і технічних ресурсів і метою досягнення більшої ефективності функціонування, є інноваційними.

Техноматика як специфічний напрямок педагогічної інноватики, містить науковий потенціал, спрямований як на виявлення виховного процесу вищого навчального закладу, так і професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя.

Згідно із запропонованими підходами до сучасної підготовки майбутніх учителів, запропонуємо сукупність концептуальних положень, які можна покласти як в основу моделі підготовки, так і в основу технології для її реалізації. Вони розглядаються як цілісні, взаємопов'язані і невіддільні один від одного компоненти.

Заключна частина:

- Підвожу підсумок лекції;

- Відповідаю на запитання слухачів;

- Даю завдання щодо самостійної підготовки;

- Оголошую закінчення лекції.

Літературадо розділу 2.

Лекція №№ 13-14(до третього розділу)