Державна система управління інтелектуальною власністю в Україні

За роки незалежності в Україні Державна система управління інтелектуальною власністю неодноразово реформувалася.

Спочатку за здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні відповідало Міністерство освіти і науки України.

Виконання конкретних функцій у цій сфері Міністерство освіти і науки України за підпорядкованістю делегувало Державному департаменту інтелектуальної власності, який і був урядовим органом державного управління, уповноваженим представляти, реєструвати й підтримувати на території України права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, топографії інтегральних мікросхем, а також здійснювати реєстрацію об’єктів авторського права: творів літератури і мистецтва, комп'ютерних програм, баз даних тощо.

Державний департамент інтелектуальної власності проводив єдину державну політику у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності, удосконалював законодавчу і нормативну бази, міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності, забезпечував умови для введення інтелектуальної власності до господарського обігу, підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, взаємодії з громадськими організаціями тощо.

До сфери управління Державного департаменту інтелектуальної власності було включено:

– Український інститут промислової власності;

– Українське агентство з авторських і суміжних прав;

– Інститут інтелектуальної власності і права;

– Державне підприємство «Інтелзахист».

У структурі Державного департаменту інтелектуальної власності був створений підрозділ державних інспекторів з питань інтелектуальної власності.

Головною функцією Українського інституту промислової власності (Укрпатенту) стало здійснення експертизи заявок на об'єкти промислової власності. Його експерти проводили експертизу поданих заявниками матеріалів на предмет відповідності умовам правової охорони і надавали експертний висновок. Охоронний документ – патент або свідоцтво – видавав Державний департамент інтелектуальної власності.

Головним завданням державних інспекторів з питань інтелектуальної власності стало попередження правопорушень у сфері інтелектуальної власності.

Українське агентство з авторських і суміжних прав (УААСП) було створене, щоб забезпечити здійснення державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, і видачі автору охоронного документа – свідоцтва.

Інститут інтелектуальної власності та права виконував функцію:

– підготовки спеціалістів і магістрів зі спеціальності «Інтелектуальна власність»;

– підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності;

– підвищення кваліфікації патентних повірених, патентознавців, професійних оцінювачів прав на інтелектуальну власність, державних службовців, викладачів тощо.

Державне підприємство «Інтелзахист» було створене з метою організації і забезпечення ведення Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів і фонограм, забезпечення процесу видачі контрольних марок, запровадження заходів з легалізації комп’ютерних програм і правомірного їх використання, ведення реєстру виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення. Воно взяло на себе функції опікуватися питаннями боротьби з порушеннями прав на об'єкти інтелектуальної власності, переважно – суміжними правами.

В Україні була також створена низка громадських організації, що безпосередньо почали перейматися питаннями інтелектуальної власності, з якими тісно почав співпрацювати Державний департамент інтелектуальної власності.

Особливе місце серед цих організацій займає Всеукраїнська асоціація патентних повірених України. За чинним законодавством саме через патентних повірених здійснюється патентування вітчизняних винаходів за кордоном і закордонних – в Україні. Патентні повірені надають також кваліфіковані послуги фізичним і юридичним особам з питань правової охорони, використання та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Така громадська організація, як «Товариство винахідників і раціоналізаторів України» займається популяризацією винахідницької діяльності, надає винахідникам і раціоналізаторам можливу допомогу в їх діяльності.

«Українська асоціація власників товарних знаків» опікується інтересами правовласників знаків.

З часом Державна система управління інтелектуальною власністю була реорганізована, і відповідати за здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні Кабінет міністрів доручив Мінекономрозвитку. Державний департамент інтелектуальної власності було реорганізовано в Державну службу інтелектуальної власності (ДСІВ).

Таким чином, система організації державного управління сферою інтелектуальної власності має складну трирівневу структуру:

– Мінекономрозвитку ‑ головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності;

– ДСІВ ‑ центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем’єр міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі. На нього покладено реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності;

– державні заклади (підприємства, установи, організації), віднесені до сфери управління ДСІВ (державні підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», «Інтелзахист», державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав»).

Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» – це єдиний в Україні державний заклад експертизи, який проводить експертизу заявок на об’єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних мікросхем, зазначення походження товарів тощо) на відповідність умовам надання правової охорони, робить висновки експертизи за заявками, бере участь у підготовці до державної реєстрації об’єктів інтелектуальної власності та офіційної публікації відомостей про них, забезпечує ведення відповідних державних реєстрів, є центром міжнародного обміну виданнями.

Сьогодні відповідно до статуту державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав» здійснює управління на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського права, а ДСІВ виконує функції щодо забезпечення здійснення державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір. Функції державного підприємства «Інтелзахист» на даний час також виконує ДСІВ.

З метою впровадження в Україні європейських стандартів життя, встановлення сприятливих умов для високотехнологічного, інтелектуально місткого бізнесу Уряд схвалив Концепцію реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні (розпорядження КМ №402-р від 01.06.2016). Метою Концепції є створення оптимальної, якісної та ефективної державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Передбачається створення Національного органу інтелектуальної власності України (НОІВ) як юридичної особи публічного права, що належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Вважається, що оскільки політика у сфері інтелектуальної власності є однією з ключових передумов розвитку інноваційної економіки та зростання валового внутрішнього продукту і випливає з державної економічної політики, то вона повинна належати саме до компетенції Мінекономрозвитку.

Мінекономрозвитку забезпечуватиме формування та реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності, а НОІВ виконуватиме окремі публічні функції (владні повноваження) з реалізації державної політики. Також підлягає реорганізації система колективного управління майновими авторськими та суміжними правами, а національна правова база гармонізується з актами Європейського Союзу.

Запровадження прозорої дворівневої структури державної системи правової охорони інтелектуальної власності здійснюється шляхом:

– ліквідації ДСІВ;

– створення національного органу інтелектуальної власності, який є державною організацією, що утворюється на базі державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», належить до сфери управління Мінекономрозвитку та провадить некомерційну господарську діяльність.

– ліквідації державного підприємства «Інтелзахист»;

– трансформації державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» у недержавну організацію колективного управління.

Мінекономрозвитку забезпечує:

– формування та реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності;

– відомче нормативно-правове регулювання;

– напрацювання та узгодження стратегічних напрямів розвитку сфери правової охорони інтелектуальної власності;

– інформування та надання роз’яснень для здійснення державної політики у сфері інтелектуальної власності;

– розроблення пропозицій для вдосконалення та внесення в установленому порядку проектів законодавчих та підзаконних актів;

– постійний соціальний діалог на галузевому рівні;

– управління національним органом інтелектуальної власності.

На національний орган інтелектуальної власності покладатиметься виконання таких основних завдань:

– участь у реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності;

– розробка та винесення на розгляд головного органу в системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності, пропозицій щодо забезпечення формування і реалізації державної політики й удосконалення законодавчих та підзаконних актів у сфері інтелектуальної власності;

– вивчення, аналіз та узагальнення досвіду іноземних держав, а також практики застосування законодавства у сфері інтелектуальної власності;

– проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності;

– провадження діяльності, пов’язаної з охороною нетрадиційних об’єктів права інтелектуальної власності та інших результатів інтелектуальної діяльності (доменні імена, генетичні ресурси, традиційні знання, фольклор тощо);

– здійснення державної реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності (видача охоронних документів);

– здійснення функцій Міжнародного пошукового органу та Органу міжнародної попередньої експертизи;

– здійснення функцій, пов’язаних із контролем за дотриманням вимог законодавства у сфері авторського права і суміжних прав;

– реєстрація фактів передання (ліцензування) прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України;

– ведення державних реєстрів прав на об’єкти інтелектуальної власності;

– визнання нечинними прав інтелектуальної власності у досудовому порядку (post-grant opposition);

– підготовка та видання офіційних бюлетенів з питань інтелектуальної власності, формування та підтримання баз даних;

– проведення науково-дослідних робіт з питань удосконалення правової охорони інтелектуальної власності, інформаційного та ресурсного забезпечення сфери інтелектуальної власності;

– підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;

– атестація й ведення реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);

– методологічна, методична та інформаційна допомога центральним органам виконавчої влади, науковим установам та навчальним закладам,  малому та середньому підприємництву з питань, пов’язаних з правовою охороною та комерціалізацією прав інтелектуальної власності;

– методологічна, методична та інша допомога правоохоронним органам у захисті прав інтелектуальної власності;

– здійснення міжнародного співробітництва у сфері інтелектуальної власності, представництво інтересів України в зазначеній сфері у міжнародних організаціях відповідно до законодавства;

– підготовка інформаційних та навчальних матеріалів, а також проведення просвітницьких заходів для підвищення обізнаності, поваги та розвитку культури суспільства у сфері інтелектуальної власності;

– посередництво у розв’язанні суперечок про порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності;

– здійснення інших функцій, визначених законодавством.

Реорганізація системи колективного управління майновими авторськими та суміжними правами здійснюється шляхом:

– приведення національного законодавства до унормування діяльності вітчизняних організацій колективного управління у відповідність з положеннями актів законодавства ЄС;

– забезпечення прозорості діяльності організацій колективного управління майновими авторськими і суміжними правами;

– запровадження прозорого механізму збору, розподілу та виплати винагороди суб’єктам авторського права та суміжних прав;

– прийняття нормативно-правових актів про визначення розміру справедливої винагороди за використання об’єктів авторського права та суміжних прав;

– прийняття нормативно-правових актів щодо порядку визначення розміру плати за управління майновими правами, що утримуватиметься організаціями колективного управління із сум зібраної винагороди, а також обґрунтованість та розумність таких утримань стосовно послуг, які надаються організаціями колективного управління правовласникам;

– проведення Мінекономрозвитком постійного моніторингу діяльності організацій колективного управління майновими авторськими і суміжними правами на відповідність вимогам законодавства;

– припинення непрозорої та демпінгової системи функціонування «19 ОКУ» у сфері колективного управління авторськими та суміжними правами;

– публічне та прозоре перетворення нової організації колективного управління шляхом трансформації державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» на недержавну організацію колективного управління, що буде збирати винагороду (роялті) у визначених законодавством сферах.

Діяльність зазначеної організації колективного управління буде скеровуватися через призначення органів управління згідно зі статутом, її робота контролюватиметься виключно членами такої організації, авторами, виконавцями та продюсерами відповідно. Іноземні правовласники та організації колективного управління будуть отримувати роялті в Україні у визначених законом сферах через зазначену організацію колективного управління.

Прозорість згаданої організації забезпечуватиметься через виконання вимог законодавства та простими для правозастосування економічними умовами її функціонування.