Об’єкти права інтелектуальної власності

2.2.1. Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності        

Об’єкт права інтелектуальної власності – це нематеріально виражений результат інтелектуальної діяльності, зафіксований на матеріальному носії, що надає його автору або особі, визначеній чинним законодавством, виключне право власності на цей результат, яке набувається, здійснюється та захищається відповідно до законодавчо встановлених норм і правил.

Еволюційний розвиток науки, техніки, мистецтва й культури сприяє створенню та втіленню в життя різноманітних об’єктів права інтелектуальної власності. Деякі з них із часом втрачають свою актуальність і відмирають, а на їх місці з’являються нові, більш досконалі, що відповідають потребам суспільства. Наприклад, комп’ютерні програми, як об’єкт права заявили про себе лише після створення комп’ютера, а відеограми – після появи відеотехніки. З розвитком цивілізації будуть з'являтися все нові й нові об'єкти інтелектуальної власності, насамперед у галузі інформаційних технологій, генної інженерії тощо. Важливо, щоб вони не суперечили принципам моралі й гуманності.

Усі об'єкти права інтелектуальної власності, визначені Цивільним кодексом України, умовно можна розділити за близькістю понять і призначення на декілька груп (табл. 2.1):

– об’єкти промислової власності;

– нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності;

– об’єкти авторського права і суміжних прав.

Таблиця 2.1 – Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності

Об’єкти права інтелектуальної власності належать до нематеріальних активів (ресурсів) підприємства, що за походженням виникають завдяки новим унікальним знанням. З юридичної точки зору нематеріальний актив – це об’єкт інтелектуальної власності, а також інші аналогічні права, визнані в порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Для підприємства вони є складовою частиною його потенціалу, що забезпечує економічну користь протягом тривалого часу і має таку особливість: у них відсутня матеріальна основа та невизначені майбутні розміри прибутків від його використання.

Крім об'єктів права інтелектуальної власності, до нематеріальних активів відносяться й інші об'єкти права власності та користування. Класифікація нематеріальних активів наведена на рис. 2.3.

Рисунок 2.2 – Класифікація нематеріальних активів підприємства

Згідно з наведеною класифікацією до об’єктів промислової власності належать: винаходи; корисні моделі; промислові зразки; знаки для товарів і послуг; фірмові найменування; зазначення походження товару.

Об’єкти, що охороняються авторським і суміжними правами, включають: твори в галузі науки, культури і мистецтва, програмне забезпечення, банки і бази даних, банки і бази знань, права виконавців і виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення тощо. До інших нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності можна віднести: ноу-хау, гудвіл, раціоналізаторські пропозиції, комерційні таємниці.

Більш детальна класифікація інтелектуальної власності (у порівнянні з даними табл. 2.1) наведена на рис. 2.3, але слід зазначити, що й цей перелік не повний.

Об’єкти промислової власності

Промислова власність – це твори людини у будь-якій сфері її діяльності, оцінені передусім з позицій промислової значущості, економічної ефективності, отримання прибутку під час їх використання у виробничій діяльності.

Об’єкти промислової власності переважно використовуються у сфері виробництва і надання послуг, сприяючи підвищенню технічного рівня суспільного виробництва, його ефективності, забезпечуючи конкурентоздатність вироблених товарів і послуг. Сутність кожного з них розкрита далі.

На об’єкти промислової власності можуть видаватися патенти, що захищають зміст цих рішень, знайдених авторами.

Патент (від лат. «patens» – відкритий, очевидний) – документ, що засвідчує авторство та виключне право на використання об’єкта права протягом певного строку.

Об’єкти патентного права

Винаходи та корисні моделі

Винахід (корисна модель) – результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Винахід– це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не знає. Це технічне рішення розв’язання окремих задач, що ґрунтується на властивостях або законах матеріального світу, відрізняється істотною новизною, передбачає наявність певної технічної ознаки і має практичну корисність. Об’єктом винаходу можуть бути:

– конструкції виробів (пристрої, машини, механізми, прилади і т.і.);

– технології (способи або процеси) їх виготовлення;

– способи одержання нових матеріалів і створення нових продуктів;

– речовина (окремі хімічні сполуки, суміші, розчини, продукти ядерного перетворення);

– штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин (бактерії, мікроскропічні гриби, дріжджі, віруси тощо).

Корисна модель – церезультат творчої діяльності людини в галузі технології, пов'язаний із конструктивним використанням пристрою. Це нове технічне рішення, що передбачає якісні та кількісні перетворення, пов'язані зі зміною форми, зовнішнього вигляду, розміщенням окремих вузлів і деталей (конструкції) виробу.

Якщо винахід (корисна модель) створений працівником у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи за дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором не передбачено інше, або з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва й обладнання роботодавця, то він вважається службовим винаходом (корисною моделлю).

Винахід (корисна модель) може бути секретним, якщо містить інформацію, віднесену до державної таємниці.

Рисунок 2.3 ‑ Об’єкти права інтелектуальної власності

Промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.Він являє собою технічне й естетичне оформлення виробу, що забезпечує його новизну, оригінальність і придатність до промислового виготовлення. Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок, розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Промисловий зразок може бути поданий у вигляді моделі (об'ємний), рисунка (плоский) та їх поєднання (комбінований). Промислові зразки за об’єктним складом поділяються на однооб’ємні і багатооб’ємні. До перших відносять площини: двовимірні (наприклад, малюнок килима) та об’ємні тривимірні промислові зразки, що є частиною виробу, призначеною для використання у складі інших виробів, і мають завершену композицію (наприклад, фара автомобіля). Сукупність предметів одного призначення, які складають єдине ціле (наприклад, набір інструментів), вважається багатооб’ємним промисловим зразком.

Промислові зразки застосовуються відносно різних промислових виробів і творів ремісничої творчості, таких як прилади і медичне устаткування, годинник, ювелірні вироби та інші предмети розкоші, кухонне начиння, побутові електроприлади, транспортні засоби, архітектурні об'єкти (малі архітектурні форми – в Україні), малюнки на тканині й предмети для дозвілля.

Право власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки засвідчується патентом.

Сорт рослин – це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) у рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів. Право власності на сорт і виключне право на його використання засвідчується патентом. Перелік родів і видів рослин, на сорти яких видаються патенти, визначається Кабінетом Міністрів України.

Під породою тварин розуміють селекційні досягнення у тваринництві.Це численна цілісна група тварин загального походження, що створена людиною, має генеалогічну структуру і властивості, які дають змогу відрізнити її від інших тварин цього ж виду, і є кількісно достатньою для розмноження як однієї породи.

Безпатентні об’єкти

Науковим відкриттям визнається встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, що вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання (ст. 457 ЦК). Відкриття є найвищим науковим рівнем пізнання навколишнього світу.

Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері діяльності. За своєю сутністю раціоналізаторські пропозиції, як і винаходи, є технічними рішеннями, але відрізняються від останніх ступенем новизни. Новизна раціоналізаторської пропозиції має локальний характер, тобто, обмежується даним підприємством.

Топографія інтегральної мікросхеми – цезафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними. Інтегральна мікросхема– це мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи та з'єднання якого неподільно сформовані в об'ємі і (або) на поверхні матеріалу, що є основою такого виробу, незалежно від способу його виготовлення.

Науково-технічна інформація – це відомості про досягнення науки, техніки й виробництва, одержані у процесі науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності, що можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.