Ноу-хау (комерційні секрети)

До комерційних секретів підприємста відноситься будь-яка технічна документація та інформація про систему організації, творчі розробки, комерційно-виробничий досвід. Об'єктом науково-технічної інформації можуть бути: результати науково-технічних, виробничих робіт та іншої науково-технічної діяльності, зафіксовані у формі, що забезпечує їх відтворення, використання та поширення.

Технічна документація – це система графічних і текстових документів, необхідних і достатніх для безпосереднього використання на усіх стадіях життєвого циклу продукції (конструюванні, виготовленні та експлуатації промислових виробів; при проектуванні, зведенні й експлуатації будівель і споруд; при розробці технологічних процесів виробництва; при розробці та використанні програмного забезпечення). До технічної документації належать:

– конструкторська документація – сукупність конструкторських докумен-тів, що містять потрібні у загальному випадку дані, згідно з якими розробляють, виготовляють, контролюють, приймають, постачають, експлуатують і ремонтують виріб;

– технологічна документація – сукупність документів, які визначають технологічний процес виготовлення виробу;

– програмна документація – сукупність документів, що містять відомості, необхідні для розробки, виготовлення, супроводу та експлуатації програм

Ноу-хау (англ. знати, як зробити) – це різноманітні знання чи досвід науково-технічного, виробничого або іншого характеру, які не є загальновідомими, не захищені правами інтелектуальної власності й можуть бути практично використані.

Ноу-хау включає різні елементи: технічну документацію, зразки виробів, комерційні секрети, знання і досвід у галузі маркетингу, описи технологічних процесів. До ноу-хау належать також незапатентовані винаходи.

Розповсюдження ноу-хау здійснюється на комерційній основі шляхом укладання ліцензійних угод, що передбачають передачу як відповідної документації, так і додаткової інформації (знання і досвід власника) з випуску продукції (організація навчання працівників, участь спеціалістів у налагодженні виробництва). Ліцензія (від лат. «licentia» – дозвіл, право) – це дозвіл власника давати право іншій особі на використання за наявних умов.

Часом ноу-хау передається на основі договору про науково-технічне співробітництво чи договору про постачання обладнання.

Комерційна таємниця – це технічна, комерційна, організаційна та інша інформація, здатна підвищити ефективність виробництва або забезпечити інший позитивний ефект. Це відомості, які не є державними таємницями, а безпосередньо пов’язані з діяльністю підприємства. Їх розголошення може завдати шкоди лише інтересам підприємства.

У загальному розумінні комерційну таємницю становить сукупність виробничо-господарської, фінансово-економічної та науково-технічної інформації про діяльність підприємства, розголошення якої може призвести до економічних збитків.

На цей час немає закону України про охорону комерційної таємниці. Основною перешкодою для розроблення закону є те, що інформація про комерційну таємницю внаслідок її конфіденційності не підлягає реєстрації. Тому охоронних документів на неї ніхто не видає. До того ж, виявити неправомірне використання такої інформації майже неможливо, установити порушення і порушника дуже складно.

Частково правова охорона комерційної таємниці може бути здійснена в рамках законів України «Про інформацію» і «Про науково-технічну інформацію» у частині, що стосується нерозкритої інформації. Але більш надійним способом охорони такої інформації може бути застосування заходів, що гарантують збереження її конфіденційності. Зокрема, умови конфіденційності можуть охоронятися договором.