ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ (МСФЗ 7)

Сучасна економіка будь-якої держави є широко розповсюд­женою мережею складних взаємовідносин мільйонів господа­рюючих суб'єктів. Основою таких взаємозв'язків є розрахунки і платежі, у процесі здійснення яких забезпечується виконан­ня взаємних вимог і зобов'язань.

Грошова маса формується в результаті взаємодії двох по­токів. Один потік - випуск грошей - передбачає розподіл пла­тіжних коштів серед економічних агентів за допомогою банків, інший -- повернення грошей боржниками, що має місце при зменшенні боргових вимог в активах банків.

Потоки коштів можуть розподілятися по основних видах коштів, галузях і секторах економіки, регіонах, включаючи пото­ки в кожній первинній ланці суспільного виробництва - фірмі. Найбільший досвід розробки обліку потоків накопичений у США, де відповідна звітність з ініціативи Ради керівників Фе­деральної резервної системи складається на регулярній основі.

Звіт про рух коштів разом з іншими фінансовими звітами дає можливість користувачам розробляти нові моделі для оці­нки і порівняння поточної вартості майбутнього руху коштів різних корпорацій. Він також підвищує ступінь порівнянності звітності про результати діяльності різних компаній, тому що запобігає застосуванню різних підходів до обліку однакових операцій і подій.

Інформація про рух коштів фірми є важливою, оскільки вона надає користувачам фінансових звітів основу для оцінки можливості компанії генерувати кошти і їхні еквіваленти, а та­кож формувати потреби щодо використання цих коштів.

Складання звіту про рух коштів регулюється МСФЗ 7 «Звіт про рух коштів». Відповідно до даного стандарту цей звіт має відображати рух коштів протягом відповідного періоду згідно з поділом діяльності на операційну, інвестиційну і фінансову. Саме виходячи з цього переліку видів діяльності і грошових потоків складена форма звіту про рух коштів у Росії, Польщі, США і деяких інших країнах.

Однією з найважливіших форм бухгалтерської звітності у Великобританії є звіт про рух коштів. Право не включати його до складу річної бухгалтерської звітності мають тільки малі підприємства. Стандарт з фінансової звітності № 1 вимагає, щоб звіт про рух коштів складався на основі балансу і звіту про прибуток і збитки та його дані повністю відповідали даним, представленим у цих двох документах і додатках до них. Звіт обов'язково має містити такі розділи: доходи від операційної діяльності; доходи від фінансових вкладень; податкові випла­ти; інвестиційна діяльність; джерела фінансування.

Корпорація представляє рух коштів у результаті операцій­ної, інвестиційної і фінансової діяльності у вигляді, що більше відповідає господарській діяльності. Класифікація за видами діяльності розкриває інформацію, що дозволяє користувачам оцінювати вплив цих видів на фінансовий стан компанії і суму його коштів та їх еквівалентів. Таку інформацію можна також використовувати для оцінки взаємозв'язку наведених вище видів діяльності.

Показник руху грошових потоків використовується, з одного боку, як індикатор фінансової стабільності фірми (показник оцін­ки потенціалу внутрішніх джерел фінансування), а з іншого - як індикатор прибутковості (показник фактичної і потенційної при­бутковості компанії). Значення показника грошових потоків може вірогідно відображати фінансовий стан тільки з огляду на страте­гію його розвитку. Визначаючи рух грошових потоків, варто та­кож враховувати галузеві особливості діяльності корпорацій.

Класифікація потоків руху коштів, наведена у міжнародних стандартах, є недостатньо повною. Найбільш повно розгорнуту класифікацію пропонують стандарти фінансової звітності Вели­кобританії. Так, Стандарт фінансової звітності 1, прийнятий у 1991 році, виділяє п'ять джерел і напрямів потоків руху коштів: операційна (поточна) діяльність; доходи від інвестицій і обслу­говування боргу; оподаткування; інвестиційна діяльність; фінан­сова діяльність.

Виділення потоків руху коштів по доходах від інвестицій і обслуговуванню боргу, оподатковуванню забезпечує більш чітку картину діяльності корпорації, ніж класифікація цих ста­тей відповідно до міжнародних стандартів.

Як уже відзначалося, МСФЗ 7 визначає структуру звіту про рух коштів по трьох основних сферах діяльності: операційній, інвестиційній і фінансовій.

Рух коштів від операційної діяльності визначається переваж­но основною діяльністю компанії, що дає доход. Таким чином, він виступає, як правило, результатом операцій та інших подій, що підпадають під визначення чистих прибутків або збитків.

Сума руху коштів від операційної діяльності виступає клю­човим показником того, якою мірою операції фірми генерують кошти, достатні для погашення позик, підтримання операцій­ної потужності компанії, виплати дивідендів і здійснення но­вих інвестицій без залучення зовнішніх джерел фінансування. Дані про конкретні компоненти руху первинних коштів є ко­рисними разом з іншою будь-якою інформацією для прогнозу­вання майбутнього руху коштів від операційної діяльності.

Окреме розкриття руху коштів, що виникає в ході інвести­ційної діяльності, є важливим, оскільки рух коштів відображає, якою мірою здійснювалися витрати на ресурси, призначені для генерування майбутнього прибутку і майбутнього руху коштів.

Особливо слід відзначити негроїдові операції, що відобра­жаються в звіті про рух коштів.

В американській літературі зазначається, що негроїдові опе­рації відображаються в даному звіті окремим рядком. Наприк­лад, фірма може здійснювати різноманітні негроїдові операції інвестиційного і фінансового характеру, що стосуються тільки основних коштів, довгострокових кредитів чи акціонерного капіталу (придбання основних коштів за рахунок довгостроко­вих кредитів, погашення кредиторської заборгованості шляхом випуску і передачі кредиторам додаткових акцій).

Ці операції є звичайною інвестиційною і фінансовою діяль­ністю і могли б не відображатися у звіті про рух коштів, оскіль­ки не стосуються коштів корпорації. Однак через те, що однією з цілей звіту про рух коштів є відображення інвестиційної і фінансової діяльності, а такі операції обов'язково вплинуть на стан коштів фірми в майбутньому, вони мають відображатися за відповідними статтями другого і третього розділів звіту. Ра­зом з тим, у першому розділі звіту американських компаній негрошові операції не відображаються.

Що стосується негрошових операцій по МСФЗ, то інвес­тиційні і фінансові операції, які не вимагають використання коштів або їх еквівалентів, виключаються зі звіту про рух коштів і розкриваються в інших фінансових звітах.

Звіт про рух коштів у більшості закордонних країн не є обо­в'язковою формою і найчастіше подається корпораціями у складі інформації приміток до фінансової звітності.