ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

У різних країнах назва документа, що додається до річної фінансової звітності компаніями й містить інформацію, яка пояснює наведені в ній дані, може відрізнятися. Наприклад, в Італії, Португалії, Франції використовується термін «поясню­вальна записка». Паралельно в багатьох країнах існують назви «примітки до річної звітності», «додатки до звітності», «коментарі до звітності», «пояснення». Власне кажучи, всі ці докумен­ти розкривають тотожну за змістом інформацію, тому доцільно використовувати далі по тексту для всіх країн один термін -«примітки до річної фінансової звітності» (далі - «примітки»).

Приміткам надається велике значення. У багатьох країнах вони є обов'язковим складовим елементом звітності ком­паній, у якому розшифровуються чи ілюструються окремі її статті. До кожної статті балансу, звіту про прибуток і збит­ки, звіту про рух коштів у примітках варто робити перехресні посилання на будь-яку пов'язану з ними інформацію. На­приклад, вартість основних коштів, відображена в балансі однією цифрою в двох оцінках (первісна вартість - знос = залишкова вартість), у примітках може розшифровуватися за видами, термінами використання.

Форма й обсяг приміток в основному не регулюються, але вони можуть бути чітко регламентовані законодавством. На­приклад, в Італії і Португалії примітки є обов'язковою складо­вою річної бухгалтерської звітності і мають включати дані, що не знайшли відображення в балансі та звіті про прибуток і збит­ки, але які є важливими для оцінки фінансового стану компанії і прийняття рішень щодо її діяльності. Примітки до фінансових звітів варто надавати систематично. Крім того, як правило, у більшості країн встановлюються мінімальні вимоги до кількості інформації, що розкривається.

Відповідно до МСФЗ 1 метою приміток є надання інфор­мації: про основи складання фінансових звітів і конкретну об­лікову політику, обрану і застосовувану для операцій і подій; даних, обов'язкових з точки зору МСФЗ, але не включених до складу інших компонентів фінансових звітів; додаткових даних, не включених до складу інших компонентів фінансових звітів, але необхідних для досягнення принципу достовірного відоб­раження інформації.

Відповідно до португальського законодавства у разі непорів-няності даних, наведених у річних звітах з даними за попередні роки, цей факт разом з поясненням його причин також має бути зазначений у примітках.

У Росії та Україні примітки включають не тільки поясню­вальну інформацію до показників балансу і звіту про фінансові результати, а ще два звіти: про рух коштів і власний капітал.

У США загальноприйняті принципи бухгалтерського об­ліку надають американським компаніям значну свободу у ви­борі існуючих методів відображення найважливіших госпо­дарських показників, наприклад, методу ФІФО чи ЛІФО при оцінці вартості запасів або способу розрахунку вартості буді­вель і обладнання. Однак у США вимагається обов'язково вка­зати, який саме метод був використаний, чи змінювався метод розрахунку показників порівняно з попереднім обліковим пе­ріодом тощо, оскільки використання різних методів може при­звести до істотних відхилень у показнику чистого доходу та інших важливих підсумків господарської діяльності компанії.

У Польщі примітки до звітності містять інформацію, що ви­магає більшого розкриття, і призначені для уточнення об'єктив­ної оцінки активів, фінансових результатів і рентабельності еко­номічного суб'єкта, у тому числі примітки мають включати:

* опис методів оцінки й інших методів, які застосовуються при складанні звітності, і причин змін, що відбулися по­рівняно з попереднім роком;

* більш конкретну інформацію про активи, зобов'язання і власні кошти, що відображаються у балансі та звіті про прибуток і збитки;

* будь-яку інформацію, необхідну для об'єктивної оцінки балансу та звіту про прибуток і збитки;

* опис джерел асигнування прибутку;

* інформацію про штат фірми і дані про членів правління; + вартості земель, що належать організації;

* вартості основних коштів, використовуваних на умовах фінансової оренди;

* аналіз кредиторської заборгованості за термінами її по­гашення;

* відстрочені заборгованості по податкових платежах;

* різниця між величиною оподатковуваного прибутку (визначеного відповідно до податкового законодавства) і величиною прибутку, зазначеного у звіті про прибуток і збитки;

* інформацію про непередбачені прибутки і збитки, що виникли внаслідок непередбачених обставин.

Зважаючи на той факт, що дані, які надаються в примітках, не повинні дублювати інформацію, наявну в інших компо­нентах звітів, можна зробити висновок, що у фінансових звітах, які складаються в різних країнах, майже 90% загально­го обсягу звітів припадає на примітки. Отже, примітки в за­кордонній практиці обліку є для зовнішніх користувачів ос­новним джерелом даних про організацію, у якому розкривається вся істотна інформація, що впливає на поточ­ний фінансовий результат і фінансовий стан, а також та, що, як очікується, вплине на майбутні події.

Труднощі в складанні приміток виникають через те, що самі МСФЗ не містять чіткого визначення способу і послідовності надання інформації, а дають лише перелік мінімально необхід­них компонентів, які мають бути наявними у примітках. Для керівництва компанії та укладачів звітності МСФЗ надають досить великий ступінь свободи у прийнятті рішень про те, яким чином і що саме буде розкрито в примітках. Як правило, обсяг приміток, ступінь деталізації інформації про елементи звітності, події та обставини, які потрібно розкрити, є предме­том «професійного судження» керівництва з урахуванням кри­теріїв істотності, вірогідності і повноти наданої інформації.

КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ