Система управління людськими ресурсами міжнародних корпорацій.

Вивчаючи тему, студент має насамперед усвідомити суть управління людськими ресурсами міжнародних корпорацій, яка пов’язана з рухом їх персоналу по всіх відділеннях у світі та забезпеченням задоволення їхніх різноманітних потреб, включаючи розвиток і просування. З огляду на це визначення доцільно звернути увагу на три основних моделі управління людськими ресурсами, які використовуються міжнародними корпораціями: людський капітал, ринок праці та відданість організації. Характеристики цих моделей наведені в табл. 6.1.

Таблиця 6.1 - Моделі управління
людськими ресурсами

Важливо підкреслити, що в практиці управління міжнародними корпораціями одночасно використовуються всі три зазначені в таблиці моделі стосовно різних категорій персоналу.

Особливості управління людськими ресурсами в ТНК:

1) відмінність ринків праці у країнах-господарях;

2) переміщення працівників між підрозділами компанії, що розташовані в різних країнах;

3) відмінність практики управління людськими ресурсами в різних філіях;

4) національна орієнтація персоналу;

5) ускладнення контролю виконання.

Джерела людських ресурсів:

1. Домашні країни - експатріанти (тобто частина працівників МК, які є громадянами країни походження і працюють у відділеннях, розташованих в інших країнах):

1. Технічна компетенція.

2. Висока кваліфікація.

3. Контроль корпоративної стратегії.

2. Країни-господарі - місцевий персонал (тобто переважна частина працівників МК, які є громадянами країн, в яких розташовані зарубіжні відділення):

1. Пристосованість до місцевих умов.

2. Високі стимули.

3. Імідж компанії.

4. Довгострокові цілі персоналу.

5. Мобільність.

6. Менші витрати.

3. Треті країни(тобто частина працівників МК, які не є громадянами материнської і приймаючої країни):

1. Надійна експертиза.

2. Висока здатність до роботи.