Алгоритм соціального управління

Концепція циклу має важливе методологічне значення при побудові організаційної структури управління. Сформувати сучасну ефективну структуру управління - значить створити для ланок, які до неї входять, реальні можливості реалізувати всі необхідні процедури, пов'язані з підготовкою, здійсненням і аналізом управлінських рішень, спираючись на науку і використовуючи інноваційний управлінський інструментарій.

З виробленням сучасної науково обґрунтованої концепції циклу управління робиться важливий, істотний крок вперед в алгоритмізуванні управління, тобто в точному розпорядженні технології управлінського процесу. Сучасні досягнення науки дають можливість деталізувати алгоритм управління, визначивши місце різних процедур і операцій в управлінні.

У кібернетиці формалізація і алгоритмізація управління часто зв'язуються з використанням точних математичних методів. Проте відомо, що багато явищ в суспільстві не піддаються квантифікації. В управлінні соціальними процесами беруть участь люди зі своєю власною волею і думкою. Тому логічним є запитання: чи можливо виробити формалізований алгоритм соціального управління? Необхідність розробки алгоритму управління великими соціальними системами визначається тією обставиною, що одних нормативних документів, які регламентують механізм суб'єктивного управління системи, недостатньо для самого способу здійснення управлінського процесу.

Розуміючи під алгоритмомрозпорядження, визначальний зміст і послідовність операцій, які наводять початкові дані до шуканого результату, відзначимо виняткову важливість його створіння. Саме алгоритм управління направляє керівника по найкоротшому й результативному шляху вирішення певних завдань; інтегрує в управлінському процесі найважливіші й потужні сучасні методи аналізу і керівництва; створює можливості за допомогою формалізації певних процедур раціонально використовувати електронно-обчислювальну техніку, інформаційні мережі в управлінні.

Якби соціальне пізнання досягло такого рівня, при якому широко застосовуватимуться математичні методи, то алгоритм управління соціальними системами мав би значно більшу пізнавальну силу. Проте, незалежно від цього, алгоритмізація процесу соціального управління виправдана і при недостатньому ступені квантифікації суспільних процесів і явищ. Алгоритмізація дає можливість створити струнку систему використовування сучасних наукових методів і засобів, реалістичного визначення їх евристичної і конструктивної сили. Зазначимо, що йдеться не про готові рецепти, а про структуризацію процесів, пов'язаних з підготовкою управлінських рішень.

При відповіді на поставлене запитання слід мати на увазі й ту обставину, що основний зміст системного аналізу (а алгоритм управління ґрунтується на системному аналізі) полягає не у формальному математичному апараті, який описує системи і вирішення проблем, не в спеціальних математичних або інших методах, а в його концептуальному (понятійному) апараті, в його ідеях і підході, що дозволяє привертати формальні і спеціальні математичні, логічні, евристичні і інші методи в рамках певної методології.

На основі досягнень науки управління можна запропонувати наступний алгоритм (систему обов'язкових процедур) при підготовці, ухваленні і здійсненні рішень у великих соціальних системах: _ визначення мети(Ц);

_ аналіз і обробка інформації(АОЇ). Це ряд процедур, що включає збирання відомостей різного характеру й ступеня узагальненості в ході практичного управління за допомогою соціологічних та інших конкретних досліджень; _ вироблення моделі(М) як засіб поглиблення аналізу явища, про яке готується рішення;

_ прогнозування(П) майбутнього стану явища, на основі якого модель удосконалюється, перетворюється вМ1 вироблення концепції(К), за допомогою якої визначається самий загальний підхід до вирішення даної проблеми. При нагоді концепція піддається експериментальній(Е)перевірці в природних умовах або за допомогою електронно- обчислювальної техніки, внаслідок чого вона удосконалюється, перетворюється вК1.

На основі концепції виробляється одне або декілька управлінських рішень (Ур). Кожне рішення повинне містити ясно сформульовану мету, конкретні шляхи і засоби (ресурси) її здійснення і бути погоджено з обмежувальними умовами матеріального і нормативного характеру (закони, ресурси і т.п.).

Робота з виконання рішення програмується(Пр) і планується(Пл)органом, який ухвалив рішення, або тим, на кого покладено його виконання. Для цієї мети розробляються сценарії або програми, в яких визначається послідовність роботи по виконанню рішення, розподіляються обов'язки різних органів, а також засоби й ресурси.

Хід виконання рішення контролюється за допомогою застосування відповідних форм контролю(До): превентивного, поточного, подальшого і т.д.

Алгоритм завершує аналіз зворотної інформації(ОЇ), тобто тієї інформації, яка висвітлює результати виконання вирішення. Зворотна інформація разом з іншою інформацією стають початком формулювання нової, вищої мети.

Алгоритм управління - це вираження управлінського циклу, який деталізується, у великих соціальних системах, оскільки через нього реалізуються закономірно одна за одною стадії управлінського процесу на основі сучасних досягнень теорії і практики управління.

Однією з найістотніших особливостей алгоритму управління великими соціальними системами є його методологічний характер. При конкретних обставинах ті або інші його ланки можуть виявитися практично зайвими. Тому суб'єкт управління завжди повинен враховувати і аналізувати як постійні, так і непостійні чинники в процесі ухвалення рішення.

Вказана вище особливість алгоритму управління великими соціальними системами знаходить яскравий вираз в багатоваріантно сті реалізації складових його компонентів. Знаходження оптимальних рішень вимагає вироблення не одній, а безліч моделей і їх зіставлення. Це в принципі має значення і для прогнозів, концепцій, експериментів, управлінських рішень, програм, планів, проектів.

Ця обставина, як і складний характер будь-якої з операцій, які входять в алгоритм управління, визначає зростаючу відповідальність суб'єкта управління. Разом з тим алгоритмізація управління дає можливість обмежити суб'єктивізм у керівній діяльності, зменшити залежність організації від особистих якостей її членів, нормалізувати рутинні процеси, зміцнити дисципліну і підвищити роль стимулів в управлінні.

Особливо підкреслимо, що розробка сучасного науково обґрунтованого алгоритму управління означає вибір шляху підвищення ефективності управління. Але це не забезпечує автоматично більш високих результатів в управлінській діяльності.

Характерною межею розвитку теорії і практики управління, особливо в останнє десятиріччя, є різке зростання відносної частки формалізованих операцій і застосування на цій основі математичних моделей для отримання оптимальних результатів управлінської діяльності. Ця обставина іноді створює ілюзію, що можна цілком формалізувати весь процес управління, а алгоритмічний підхід перетворити на єдино можливий в теорії і практиці самоврядування. Насправді алгоритмічний підхід не є всемогутнім, хоча його роль велика і постійно зростає. У процесі управління певну роль відіграє інший підхід - евристичний. Сфери дії алгоритмічного і евристичного підходів визначаються ступенем структурованості керованих об'єктів. Для добре структурованих об'єктів більш відповідним є алгоритмічний підхід, для неструктур ованих - евристичний, а отже інноваційні технології.

Для соціальних систем через характерну для них ознаку невизначеності точна структуризація не завжди можлива. Науковий аналіз обмежений через різні причини: неминуча неповнота, неминуча приблизність, відсутність способів точного прогнозу майбутнього. Все це приводить до думки, що управління в сучасних умовах не може бути або тільки евристичним, або тільки алгоритмічним процесом. Немає також підстави думати, що в майбутньому один з двох підходів стане домінуючим або єдино раціональним. За своїм глибоким єством управління швидше за все є евристично-алгоритмізованою діяльністю, в якій разом із строго науковими методами і засобами відіграють велику роль інтуїція, фантазія, творчість, мистецтво. Органічне поєднання досягнень евристики з теорією алгоритмів дозволяє розробити евристичні алгоритми як набір правил для конструювання, порівняння, аналізу і вибору варіантів можливих рішень. Евристичні алгоритми особливо ефективні при проектуванні управління об'єктами з великим числом ознак і властивостей, до яких важко застосувати математичний апарат.

Питання для самоконтролю:

1. Розробка моделі управлінського циклу.

2. Назвіть основні стадії управлінського циклу

3. Розкрийте поняття алгоритму соціального управління.

Список літератури

1. Капська А. Й. Технології соціально-педагогічної роботи з сім'ями: навчально- методичний посібник К. : Видавничий Дім «Слово», 2015. - 328 с.

2. Чернявська О.В. Технології соціальної роботи: Навчальний посібник для викладачів та студентів. – Харків, ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. – 149 с.

3. Плахова О.М. Сучасні технології соціальної роботи з групами ризику: Навчально-методичний посібник для студентів соціологічного факультету / О.М. Плахова. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. – 70 с.

4. Соціальна інноватика в управлінні: муніципал. фінанс. - Виробниц. групи: навч. посібник для вузів / В.М. Іванов, С.Б. Мельников (и др.); під заг. Ред. В.Н. Іванова, С.Б. Мельникова: Академія наук соціал. технологій і місц. самоуправл. - 4 видавництва., Перераб. і доп. - М.: Муніципальний світ, 2006.

5. Шахрай В. М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с.

6. Платонова Н.М. Инновации в социальной работе: Учебное пособие для студентов учреждений высш. проф. образования. - М.: Издательский центр «Академия», 2011. - 256 с.

Лекція 10.