Тема 4. Перспективні засоби і напрямки розвитку інформаційних систем

Мета: розглянути новітні інформаційні технології та сучасні підходи до їх впровадження

План лекції

1. Новітні інформаційні технології та їх класи­фікація

2. Сучасні підходи до впровадження інформаційних систем

Рекомендовані джерела: [5, 8, 16, 20, 21, 31, 36, 37]

Ключові поняття:OLAP, сховища даних, програмні агенти, виконавчі інформаційні системи, експертні системи

Основний зміст

1. Новітні інформаційні технології та їх класи­фікація

Сучасний етап розвитку економіки і бізнесу характеризується широким застосуванням для обробки інформації та комп’ютерної підтримки рішень новітніх інформаційних технологій, основним вираженням яких є ІС різного призначення і різної проблемної орієнтації. На даний час застосовуються сотні типів додатків інформаційних систем різного призначення і різної проблемної орієнтації, причому це число постійно зростає (УІС, СППР, виконавчі ІС, експертні системи тощо).

В останні роки з’явились нові засоби інформаційної техно­логії, зокрема OLAP, сховища даних, програмні агенти, котрі мають як самостійне використання, так і застосовуються в ком­понентах інформаційних систем.

OLAP (On-line Analytical Processing) фактично означає не ок­ремі конкретні програмні продукти, а технологію багато­вимірного аналізу даних, основу якої започаткувала опублікована в 1993 р. праця Е.Ф. Кодда «OLAP для користувачів-аналітиків: яким він повинен бути».

Сховище даних (Data Waren House), як особлива форма ор­ганізації бази даних, котра призначена для зберігання в погод­женому вигляді історичної інформації, що поступає з різних оперативних систем та зовнішніх джерел, в останній час набу­ває широкого розповсюдження в ІС, зок­рема в СППР.

Програмні агенти - це автономні програми, котрі автома­тично виконують конкретні задачі з моніторінгу комп’ютерних систем і збору інформації в мережах.

ІС в менеджменті (адміністративні ІС) вже більше 20 років успішно використо­вуються в різних галузях економіки. За цей час їх еволюція пройшла декілька етапів, починаючи від простих систем об­робки даних до інтегрованих систем, котрі побудовані на су­часній апаратній і програмній базі. Перспективні типи ІС побудовані на клієнт-серверній архітектурі. Вони в своїй масі розбиваються на дві основні групи: інтегровані корпоративні і вузькоспеціалізовані системи.

До першого типу належать корпоративні ІС (КІС), які інтенсивно витісняють традиційні АСУП у сфері управління виробництвом. Вони підтримують конкретні бізнес-процеси підприємства, виконуючи найвідповідальніші функції:

- складання і аналіз консолідованого балансу і аналітичних звітів;

- управління фінансами і персоналом со­бівартістю і торговельними операціями тощо.

Їх характерна особливість – здатність працювати в тери­торіально розподілених структурах.

Кількість різновидів таких систем постійно збільшується, а діапазон функціональних можливостей їх розширюється.

СППР (Decision Support Systems – DSS) відносяться до інформаційних систем нового по­коління, основне призначення яких полягає в забезпеченні комп’ютерною підтримкою прийняття рішень з слабкоструктурованих і неструктурованих проблем організаційного управління на різних фазах створення рішень і моніторингу. У класичному розумінні СППР є ІС, що має такі компо­ненти: інтерфейс користувача, системи керування базами даних (СКБД), систему управління ба­зами моделей (СУБМ), систему управління повідомленнями (СУП), причому підсистема СУП з’явилась лише останніми ро­ками. Ця структура може бути основою для виокремлення реальних СППР.

СППР або DSS – це інтерактивні ІС, які допомагають менеджерам приймати напівструктуровані рішення (напівструктуровані рішення – ті, які не можна легко авто­матизувати).

СППР не приймають рішень, а лише допомагають його прий­няти. Рішення приймає менеджер. СППР – це ІС, що допомагають у прийнятті рішень шляхом здобуття цінних відомостей з великих обсягів даних з використанням різних засобів аналізу даних.

Виконавчі інформаційні системи або інформаційні системи для керівників (Executive Information System – EIS) – це спеціалізовані СППР, що допомагають виконавцям аналізувати важливу інформацію і використовувати відповідні інструмен­тальні засоби, щоб направляти її для створення стратегічних рішень в організації.

Експертні системи – це інформаційні системи, що базуються на знаннях. Таким системам кілька років тому приділяли винят­ково серйозну увагу, були великі сподівання на використання експертних систем в організаційному управлінні.

Експертні системи мають суттєві недоліки, що обмежують їх у використанні в організаційному управлінні. Такі системи пра­цюють лише у вузько визначених проблемних доменах і середовище, в якому їх використовують, є певною мірою поверховим.

Наведена концепція розвитку ІС значною мірою не відбиває всієї гами застосування ІС. Більше того, зазначена галузь інте­лектуальної діяльності людей є настільки динамічною та прогре­сивною, що нові ідеї та відкриття впроваджуються в реальне виробництво так швидко, що будь-який прогноз стосовно роз­витку інформаційної технології може відстати від реальних звершень, зокрема й проектів розвитку ІС. Наприклад, останнім часом у розробці ІС застосовуються еле­менти штучного інтелекту – нейромережі, де відтворюється про­цес обробки інформації живими організмами.