Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Структура діалогу типу Меню




Сутність структури меню полягає в тому, що у користувача є список можливих варіантів для взаємодії, з яких можна вибрати те, що необхідно.

Існують різні формати представлення меню:

а) Список об’єктів, які вибираються вказівкою цифрових кодів.

б) Список об’єктів, які вибираються вказівкою мнемонічних команд.

в) Меню у вигляді блоку даних.

г) Меню у вигляді піктограм.

д) Меню у вигляді рядка даних.

 

 

Формат в) – це традиційний варіант. Всі інші варіанти стали актуальні з появою віконної техніки.

За допомогою меню зручно відображати можливі варіанти даних для вводу, які доступні в даний час роботи в діалозі. В діалозі меню не треба виводити на екран уточнюючі питання. Контроль правильності даних, які вводяться в системі меню, полягає в перевірці введеною інформацією списку як вибору з меню. Якщо дані введено не правильно, то сформувати повідомлення про помилку досить просто, оскільки можливі варіанти вже вказано на екрані. Цей процес повторюється доти, доки не буде отримано можливий варіант і все меню не виводиться заново кожний раз. При виборі має сенс або значення, або номер вибраного пункту меню.

Критерії розробки діалогу типу Меню

Меню можна з однаковим успіхом застосовувати для вводу як керуючих повідомлень так і даних. Можлива структура меню залежить від розміру та організації меню, від способу вибору пунктів меню і від реальної потреби користувача у підтримці з боку меню. Ідеальне екранне меню: коли вміщується не більше 5-6 пунктів.

Меню може бути організоване в блок даних, для вводу яких треба вказати ТАК/НІ.

Для великої кількості вводу, дані треба групувати в ієрархію меню. Якщо таке не можливе, то це означає, що структура діалогу типу Меню не підходить.

Меню не використовується при вводі даних, коли діапазон їх значень досить широкий. При роботі на терміналах у складі мережі краще використовувати лінійну структуру з багатостовпчикових меню, ніж ієрархічну структуру з малих меню, оскільки таким чином можна подолати труднощі, які пов’язані із повторним вводом меню, які ідуть одне за одним.

Якщо всі дії пов’язані з вибором реалізовувати шляхом послідовного перебору, то це також приводить до роботи з меню, яке вміщує велику кількість варіантів і не може розділятись на меншу кількість варіантів. В середині кожного меню з ієрархічною структурою велике значення має порядок слідування пунктів, бажано, якщо це можливо, розташовувати пункти в природному або алфавітному порядку. Тому, як правило, користувач вважає, що пункт 1 має передувати пункту 2.










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 182.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...