Концепція представлення даних від самих даних

Для представлення інформації в довільній інтерактивній системі повинні бути засоби для представлення даних користувачу.

Загальноприйнятий підхід – відокремлення представлених даних від самих даних.

До деякої міри такий підхід протиречить об'єктно-орієнтованому підходу, при якому методи опрацювання даних повинні визначатися самими даними, але в нашому випадку мається на увазі, що розробник об’єктів завжди знає найкращий спосіб представлення даних, але часто визначити найкращий спосіб представлення даних конкретного типу важко. В такому випадку об’єктні структури не повинні бути жорсткими після того, як представлення даних в системі відокремлено від самих даних всі зміни представлення даних на екрані користувача будуть відбиватися без зміни самої системи, тобто реалізовується підхід – модель представлення керування.

Рисунок – Модель представлення керування

Користувач може взаємодіяти з кожним типом представлення. Дані, які відображаються, інкапсульовані в об’єкт моделі, кожний об’єкт моделі може мати декілька окремих об’єктів представлення, де кожне представлення – це різні відображення моделі. Кожне представлення має зв’язані з ним об’єкт керування, який обробляє введені користувачем дані і забезпечує взаємодію з пристроєм. Така модель може наприклад представити числові дані у вигляді діаграм або таблиць. Модель можна редагувати, змінювати значення в таблиці або параметри діаграм. Щоб знайти найкраще представлення інформації треба знати з якими даними працює користувач і яким чином ці дані використовуються в системі.

Приймаючи рішення з представлення даних розробник повинен враховувати такі факти:

1) що треба користувачеві, точні значення даних або співвідношення;

2) на скільки швидко будуть відбуватися зміни значень даних, чи треба терміново показувати користувачеві зміну значень даних;

3) чи повинен користувач робити якісь дії у відповідь на зміну даних;

4) чи треба користувачеві взаємодіяти з відображаємою інформацією за допомогою інтерфейсу з прямим маніпулюванням;

5) інтерфейс повинен відображатись в текстовому, числовому форматі або у вигляді зображень, чи важливі відносні значення елементів зображень.

Якщо дані не міняються на протязі сеансу роботи системи їх представлення міняється від типу продукту. Текстове представлення даних займає мало місця на екрані, але інформацію не можна охопити одним поглядом, її треба прочитати. За допомогою різних стилів представлення даних, які не міняються, їх треба відокремлювати від даних, які міняються динамічно, якщо потрібна точна цифрова інформація і дані міняються відносно повільно, їх можна відображати в текстовому вигляді, дані міняються швидко – графічне представлення.

Стратегія розробки ІК

Прикладом інтерфейсу в широкому користуванні. В усіх випадках витрачається зусилля на вивчення поведінки користувача, розробники інтерфейсу повинні чітко уявляти потреби користувача. Комп’ютерна гра і є інтерфейсом: вибір кольору, звуку, графіки – це свідомо прийняті розробником рішення. Крім того такі інтерфейси повинні включати елементи адаптації, з тим щоб підтримувати інтерфейс до взаємодії, але в основі всіх дій по побудові ІК лежать загальні принципи, оскільки проектування інтерфейс ОС не відрізняється від ігрового.