Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фактори, що враховують при виборі пристроїв




1. Зміст і формат даних, що обробляється. Для деяких прикладних задач потрібен лише обмежений діапазон текстових символів, а для інших задач графічний режим з високою роздільною здатністю. Іноді користувач повинен вводити набір довільних величин, а іноді треба зробити лише вибірку з невеликого діапазону можливих значень.

2. Об’єм вводу-виводу. Збільшення об’єму вхідних даних само собою вимагає автоматичного збору даних.

3. Обмеження, які накладаються користувачем та робочим середовищем. Н-д стандартна клавіатура не може використовуватись в металургійних цехах.

В певних ситуаціях людина використовує декілька робіт одночасно. Це треба враховувати при виборі області.

4. Обмеження, які зв’язані з іншими програмами та апаратними засобами, що використовуються в системі. З кожним пристроєм зв’язаний свій процес вводу/виводую Задача якого сприймати дані від користувача і перетворювати їх у внутрішнє представлення з яким може працювати процес діалогу. Зрозуміло, що процес вводу з клавіатури і процес мовного вводу розрізняється типами пристроїв. Відокремлюючи фізичний пристрій вводу-виводу від процесу діалогу можна досягнути того, що зміна пристроїв вводу-виводу не приведе до зміни процесу діалогу, а викличе лише заміни процесів вводу-виводу.

Правила усного обміну інформацією

Розмова – це усний обмін інформації між двома і більше числом людей, які виконують за допомогою слів у відповідності з певними правилами:

1) Учасники повинні розуміти мову один одного.

2) Не можна говорити одночасно

3) Інформація, яку видає черговий оператор, повинна бути пов’язана з тим, про що говорилося раніше.

4) Інформація, якою обмінюються учасники розмови є послідовністю зв’язаних речень.

Процес діалогу

Діалог між людиною і комп’ютером можна визначити, як обмін інформацією між обчислювальною системою та користувачем, які виконуються за допомогою інтерактивного термінала та за певними правилами.

Процес діалогу –це механізм обміну інформацією, який можна розглядати як оболонку, яка виконує всі процеси, які виконують певні завдання та входять до складу системи.

Процес вводу-виводу забезпечує обмін на самому верхньому рівні. На цьому рівні діалоговий процес повинен правильно інтерпритувати кожне слово, навіть кожен звук.

Задачі діалогового процесу

1) Визначення завдання, яке користувач покладає на систему.

2) Сприймання логічно зв'язаних вхідних даних від користувача та розміщення їх і потрібному форматі, як змінних відповідного процесу.

3) Виклик процесу виконання потрібного завдання.

4) Вивід результатів обробки по закінчення процесу у потрібному для користувача форматі.

Правила діалогу повинні бути такими щоб полегшувалася робота користувача, а не спрощувався процес обчислень і розробка APM.

Workstation направлена на забезпечення фізичного комфорту користувача шляхом узгодження фізичних можливостей людини і системи.

Повідомлення. Види повідомлень

 

Під час діагностики відбувається обмін інформацією між його учасниками. Інформація передається у вигляді повідомлень. В діалозі існує кілька типів повідомлень.

Режими діалогу

Розрізняють такі режими діалогу:

1) Діалог, який керує системою – це діалог в якому процес жорстко задає, яке завдання можна вибрати та які дані можна вводити. Це виконується за допомогою системи підказок користувачу, які визначають, яку інформацію треба вводити на кожному етапі діалогу.

2) Діалог, який керує користувач – це діалог в якому ініціатива нам. Користувача, тобто він безпосередньо подає команди на виконання потрібного на даному етапі завдання. Для цього користувач вводить дані за допомогою яких він одночасно вибирає процес, вводить дані для обробки. Діалог першого типу більш простий. Він має можливість підстроюватись під користувача, але має при цьому більше обмежень ніж діалог 2 типу. Також розуміється – що фонові завдання ієрархічної структури і діалог ведеться у відповідності з цією структурою.

Варіанти граматики діалогу

Формат у відповідності з яким користувач вводить свої повідомлення називають граматикою діалогу.

Існує декілька варіантів:

Коди ® Ланцюжок ключових слів ® Обмежена людська мова ® Природна людська мова

1) Коди

Це спосіб скористатися позначеннями потрібних елементів даних або завдань. В найбільш простому випадку процес вводу даних можна закодувати у вигляді послідовності операцій, що полягає у виборі потрібної області на екрані. Вхідні дані можна закодувати за допомогою формальних ключів або за допомогою відповідної мнемоніки. Коди використовуються діалогами як першого так й другого типу. Дозволяється зменшити об'єм даних при вводі, що підвищує швидкість вводу та зменшення кількості помилок.

2) Ланцюжки ключових слів або програмно-подібний формат

Повідомлення, які вводить користувач подібні операторам мови високого рівня. Ці оператори забезпечують генерацію слів вхідного повідомлення, які однозначно вибирають процеси і вводять вхідні дані. Цей формат використовують в діалогах другого типу. Синтаксис та семантика повідомлення чітко обмежені. Не допускається ніяких відхилень в написанні коду. Як правило така форма діалогу розрахована на професійного користувача.

3) Обмежена людська мова

Найбільш часто використовується для побудови діалогів першого типу. Обмежений в тому розумінні, що розпізнається невелика кількість слів. Таким чином в кожен конкретний момент вхідне повідомлення складається з дуже невеликої кількості слів, тому ці слова можуть позначати завдання або бути даними.

4) Природна людська мова

В цьому випадку система повинна реагувати на довільну фразу чи конструкцію зрозумілу людині. Цей формат відрізняється від попереднього не лише кількістю дозволених слів, але й способом розставлення цих слів у повідомленні. Прихід цього підходу стверджує, що це єдиний спосіб створити природній і гнучкий інтерфейс. На теперішній час практична цінність і доцільність такого підходу під сумнівом.










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 253.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...