Парламент Боснії і Герцеговини

Двопалатна парламентська асамблея. Верхня палата - палата народів (15 місць). 10 депутатів обираються від мусульмансько-хорватської Федерації Боснія і Герцеговина (5 депутатів від хорватів і 5 - від боснійців), 5 - від Республіки Сербської. Депутатів палати народів обирають національні парламенти Федерації Боснія і Герцеговина та Республіки Сербської. Нижня палата - палата представників (42 місця). 28 депутатів обирається на території Федерації Боснія і Герцеговина та 14 - на території Республіки Сербської по списочно-пропорційною системою Д `Ондта. Кожна палата більшістю голосів приймає свій внутрішній регламент і з числа своїх членів обирає одного серба, одного боснійця і одного хорвата для виконання функцій її представника і заступника голови. При цьому кожна з трьох обраних осіб, що представляють основні етноси країни, по черзі займає посаду голови.

Національний парламент мусульмансько-хорватської Федерації Боснія і Герцеговина - двопалатна парламентська асамблея. Верхня палата - палата народів (60 місць). 30 депутатів висуваються босняки і 30 - хорватами. Нижня палата - палата представників (98 місць). Приблизно три чверті депутатів обираються у багатомандатних округах, а решта отримують мандати за так званим компенсаційним списками.

Національний парламент Республіки Сербської - однопалатні національні збори (83 місця). Приблизно три чверті депутатів обирається в багатомандатних округах, а решта проходять по "компенсаційним" списками.

Термін повноважень депутатів парламентської асамблеї та національних парламентів - 4 роки.

Розклад сил. З боснійських (мусульманських) політичних партій найсильніше представлена ​​в органах законодавчої влади Партія демократичної дії (націоналістична) - 10 місць в нижній палаті парламенту Боснії та Герцеговини, 32 місця в нижній палаті парламенту мусульмансько-хорватської Федерації і 6 місць в парламенті Республіки Сербської. З хорватських політичних партій найсильніше представлена ​​в органах законодавчої влади Соціал-демократична партія Боснії і Герцеговини (соціал-демократи) - 4 місця в нижній палаті парламенту Боснії та Герцеговини, 15 місць у нижній палаті парламенту мусульмансько-хорватської Федерації і 3 місця в парламенті Республіки Сербської. З сербських політичних партій найсильніше представлена ​​в органах законодавчої влади Сербська демократична партія (націоналісти) - 5 місць в нижній палаті парламенту Боснії та Герцеговини і 26 місць в парламенті Республіки Сербської.

Парламент Литви

Парламент Литви складається з однієї палати, що включає 141 депутата Сейму, обраного строком на чотири роки на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні. 71 депутат обирається за мажоритарною системою в одномандатних округах, 70 - за пропорційно-обліковій системі з 5-відсотковим загальнонаціональним загороджувальним бар'єром. Згідно з главою V Конституції Литовської Республіки, депутатом Сейму може обиратися постійно проживає у Литві громадянин Литовської Республіки, не пов'язаний присягою чи зобов'язанням з іноземною державою і досяг на день виборів не менше 25 років. Депутатом Сейму не може бути обрана особа, не відбула покарання за вироком, призначеному судом, а також особа, визнана судом недієздатними. Обраний депутат Сейму набуває всіх прав представника народу після складення ним у Сеймі присяги на вірність Литовській Республіці. Сейм щорічно збирається на дві чергові - весняну та осінню - сесії. Весняна сесія починається 10 березня і закінчується 30 червня. Осіння сесія починається 10 вересня і закачується 23 грудня. Позачергова сесія може бути скликана Головою Сейму за пропозицією не менше третини від загального числа членів парламенту або Президентом у передбачених Конституцією випадках.

Засідання Сейму веде Голова Сейму (з 2009 року - Ірена Дегутене) або його заступник.

Перше після виборів засідання Сейму відкриває найстарший за віком член Сейму. Структура і порядок роботи Сейму встановлюються Статутом Сейму, що має силу закону.

Повноваження Сейму:

· обговорює та приймає поправки до Конституції;

· видає закони (прийняті Сеймом закони набувають чинності після їх підписання та офіційного оприлюднення Президентом Литовської Республіки);

·  приймає постанови щодо референдумів;

·  призначає вибори Президента Литовської Республіки;

· засновує передбачені законом державні інститути, а також призначає і звільняє їх керівників;

·  схвалює або не схвалює кандидатуру Прем'єр-міністра, подану Президентом Республіки;

· розглядає представлену Прем'єр-міністром програму Уряду та приймає рішення щодо її схвалення;

· за пропозицією Уряду утворює чи скасовує міністерства Литовської Республіки;

· здійснює контроль за діяльністю Уряду, може виражати недовіру Прем'єр-міністрові або міністрові;

· призначає суддів Конституційного Суду, суддів Верховного Суду, а також голів цих судів;

· призначає і звільняє державного контролера, голови правління Банку Литви;

· призначає вибори Рад самоврядувань;

· утворює Головну виборчу комісію та вносить зміни до її складу;

· затверджує державний бюджет і здійснює контроль за його виконанням;

· встановлює державні податки та інші обов'язкові платежі;

· ратифікує і денонсує міжнародні договори Литовської Республіки, розглядає інші питання зовнішньої політики;

· встановлює адміністративний поділ Республіки;

· засновує державні нагороди Литовської Республіки;

·  видає акти про амністію;

· вводить пряме правління, військове і надзвичайний стан, оголошує мобілізацію та приймає рішення про використання збройних сил.

Отже, ми бачимо, що структура та повноваження Парламентів у країнах ЦСЄ досить схожі.