СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. - К.: АртЕк Вища шк., 1997.
2. Георгіца Аурел Зиновійович Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – Тернопіль: "Астон", 2003.
3. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посіб-К65 ник / В.О. Ріяка (керівник авт. кол.), В.С. Семенов, М.В. Цвік та ін.; За заг. ред. В.О. Ріяки. - К- Юрінком Інтер, 2002

4. Основи правознавства / За ред. І. Б. Усенка. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун",
2003.

                          Парламенти країн ЦСЄ

                                              ЗМІСТ

1. Поняття Парламенту………………………………………………………3

2. Парламенти країн ЦСЄ…………………………………………………4

2.1 Парламент Польщі……………………………………………………4

2.2 Парламент Румунії…………………………………………………..6

2.3 Парламент Сербії……………………………………………………..7

2.4 Парламент Чехії………………………………………………………8

2.5 Парламент Словаччини………………………………………………9

2.6 Парламент Боснії та Герцоговини………………………………….10

2.7 Парламент Литви…………………………………………………….12

Список використаних джерел та літетури……………………………………15

Поняття Парламенту

Парламент (англ. parliament, фр. Parlement, від parler - говорити) - вищий представницький і законодавчий орган у державах, де встановлено поділ влади. У Вірменії, Молдовы, Білорусії, Грузії, Бельгії, Азербайджані, Великобританії, Греції, Італії, Канаді, Румунії, Франції, Чехії, Казахстані і деяких інших країнах парламенти мають однойменну назву. У конституціях Росії , Таджикистану (Маджлісі Олі), Туркменістану (Меджліс), Україна (Верховна Рада), Ізраїлю (Кнесет), Монголії (Хурал), Сербії і Чорногорії (Скупщина) вживається власне найменування для позначення парламенту.                   

Парламент є представницьким органом, в якому все населення та регіони країни представлені обраними ними представниками. Як правило, весь парламент, або нижня палата парламенту (наприклад, у федераціях) формується шляхом загальних виборів.

У сучасних державах парламенти, як правило, є законодавчими органами, тобто наділені владою приймати закони, а також, у тій чи іншій мірі формувати і контролювати виконавчу владу (наприклад, виносити вотум недовіри уряду і здійснювати процедуру імпічменту президента).

Традиційними питаннями, що розв'язує Парламент є:

— внутрішньодержавні питання

— питання війни та миру

— територіальні зміни

— ратифікація міжнародних договорів та угод

— визначення видатків на зовнішньо- та внутрішньополітичні та іншого характеру заходи

Цыкаво, що айперший парламент у світі — Ісландський Альтінґ, датується близько 930. Англійський парламент датується 1265. Законодавчий орган США називається Конгресом і складається з Палати представників і Сенату. Англійський парламент був об'єднаний з шотландським у 1707 і з ірландським в 1801—1922. Представники середнього класу стали входити до складу парламенту з 1832, міського робітничого клас з 1867, сільського — з 1884, жінки — з 1918 і 1928. Тривалість роботи парламенту в 1694 була зафіксована три роки, сім — в 1716 і п'ять — у 1911. Заробітна плата членам парламенту була введена з 1911.

А тепер розглянемо структурру та функції Парламентів країн ЦСЄ.

Парламенти країн ЦСЄ

Парламент Польщі

Польський парламент складається з двох законодавчих органів. Першим є Сейм, тобто нижня палата, другим - Сенат, тобто верхня палата. У Сеймі засідають 460 депутатів, в Сенаті 100 сенаторів.

Депутатом може стати кожен польський громадянин, який користується громадськими правами в повному обсязі, якій до моменту проведення виборів виповнився 21 рік. Сенатором можна стати у віці не менше 30 років. Депутати є представниками виборчих округів, в яких вони отримали депутатські мандати. Межі виборчих округів у більшості випадків збігаються з межами одного Повіту або декількох повітів. У великих містах виборчі округи охоплюють менші адміністративні одиниці (гміни, райони).

Під час голосування в парламенті ні депутати, ні сенатори не зв'язані ніякими інструкціями своїх виборців. Конституція зобов'язує членів обох палат парламенту керуватися інтересом Республіки Польща в цілому.

Польська виборча система спирається на принцип партійності. Тому, як у парламентських виборах, так і у виборах місцевої адміністрації (а також у президентських) більше шансів мають ті кандидати, які користуються підтримкою політичних партій. Депутати з однієї і тієї ж партії створюють у Сеймі та Сенаті свої парламентські фракції. Саме у фракціях, як правило, народжуються проекти законів і поправок, оскільки тільки великі групи депутатів в змозі винести нові законопроекти на обговорення Сейму.         Депутати беруть участь у засіданнях Сейму, мають право ставити запитання членам Ради міністрів і вносити інтерпеляції. Депутати засідають у численних комісіях (постійних або спеціальних), створених для розгляду різних питань з області керівництва державою або суспільних проблем. У Сеймі ці питання розглядаються сеймових комісіями Сейму, в Сенаті - сенатськими комісіями.

У Сеймі РП постійно діють наступні комісії: Комісія з внутрішніх справ і адміністрації; Комісія у справах державного контролю; Комісія у справах спецслужб; Комісія у справах освіти, Науки і молоді; Комісія з питань депутатської етики; Європейська комісія; Комісія по державних фінансів; Комісія з економіки; Комісія з інфраструктури; Комісія з фізичного виховання та спорту; Комісія з культури і засобів масової інформації; Комісія по зв'язках з поляками за кордоном; Комісія у справах національних та етнічних меншин; Комісія з національної оборони; Комісія з конституційної відповідальності; Комісія з соціальної та сімейної політики; Комісія за регламентом і депутатських справах; Комісія з сільського господарства і розвитку села; Комісія у справах прорганов місцевого самоврядування та регіональної політики; Комісія у справах Державного казначейства; Комісія із закордонних справ; Комісія у справах органів правосуддя і прав людини; Законодавча комісія; Комісія з охорони здоров'я.

  У комісіях обговорюються проекти нових законодавчих актів (голосування по законопроектах в комісіях Сейму - це необхідний етап процесу законодавства, заключним етапом якого є прийняття нового законодавчого акта, обов'язкового для всіх громадян Республіки Польща).

Роботу парламенту, відповідно до закону, координують наступні органи:

•   маршали Сейму і Сенату;

•   президії Сейму і Сенату (маршали і віце-маршали);

•   Конвент старійшин (маршали, віце-маршали і голови парламентських фракцій);

•   сеймові і сенатські комісії.

У Сеймі 460 депутатів, які об'єднані в клуби або групи. Клуб може бути створення мінімум з 15 депутатів, у свою чергу, група - мінімум з 3 депутатів. У разі голосування за якісь важливі проекти, керівник парламентарного клубу може призначити партійну дисципліну. Це означає, що всі члени клубу мають голосувати у відповідність з прийнятими рішеннями на клубному зборах.

Народні збори. У важливий для народу час обидві палати збираються на єдині збори, які утворють новий орган влади - Народні збори, які визначають регламент окремих засідань. Народні збори збираються, наприклад, щоб прийняти присягу нового президента, у важливі моменти для держави а також урочисті моменти.

Парламент Румунії

Парламент Румунії (рум. Parlamentul României) - представницький орган і носій законодавчої влади (парламент) Румунії.

 Парламент включає в себе дві палати:

· Палата депутатів – 334 депутати

· Сенат - 137 сенаторів

До змін до конституції в 2003 році, обидві палати мали однакові повноваження і спільно стверджували закони. Раніше якщо думка палат розходиться, то спеціальна комісія (comisie de mediere) з депутатів і сенаторів погоджувала остаточний текст закону. Після референдуму 2003 року Сенат був оголошений вирішальною палатою (cameră decizională), що прискорило узгодження законів.

Парламент Сербії

Парла́мент (ску́пщина) Се́рбії (серб. Народна скупштина) — найвищий законодавчий і конституційний орган у Сербії. Він однопалатний, складається з 250 депутатів (серб. народни посланици), які за конституцією обираються вільним і таємним голосуванням на 4 роки. Парламент приймає і вносить зміни до Конституції Сербії, обирає уряд Сербії, призначає і звільняє з посади суддів Конституційного суду, голову Верховного касаційного суду, голову Національного банку Сербії та інших посадових осіб держави. Всі рішення приймаються більшістю голосів депутатів на сесії, на якій присутні більшість. На сьогодні Голова Народної Скупщини (парламенту) Сербії — Славіа Джукич-Деянович.

Повноваження парламенту:

· Приймає та вносить зміни до Конституції;

·  Приймає рішення щодо змін кордонів Сербії;

· Ухвалює рішення про референдум;

· Ратифікує міжнародні угоди;

· Вирішує питання війни і миру, і оголошує стан війни або надзвичайного стану

· Здійснює контроль за роботою служби безпеки;

· Приймає закони та інші акти;

· Дає попередню згоду на Статут автономного краю;

· Приймає оборонну стратегію;

· Приймає план розвитку і плани забудови;

· Приймає бюджет Сербії (за пропозицією уряду);

· Оголошує амністію за кримінальні злочини.

· Обирає уряд, контролює його роботу і приймає рішення після закінчення терміну повноважень уряду і міністрів;

·  Призначає та звільняє з посади суддів Конституційного суду;

· Призначає голову Верховного касаційного суду, прокурора Сербії, прокурорів, суддів і заступників прокурорів

· Призначає та звільняє з посади голову Національного банку Сербії і контролює його роботу;

· Призначає та звільняє з посади інших посадових осіб.

Вибори до парламенту. Вибори відбуваються після закінчення 4-річного терміну повноважень попереднього складу парламенту. Також вони можуть відбутися дочасно у тому випадку, коли парламент звільняє уряд чи уряд йде у відставку, а більшість не може обрати новий. У цьому випадку Президент Сербії оголошує позачергові вибори. Виборча система — пропорційна. Вся країна по єдиному виборчому округові голосує за певну партію. 250 місць розподіляються між партіями за допомогою методу д'Ондта. Існує мінімальний поріг проходження в парламент, який складає 5%. Лише ті партії, які отримують більше 5% голосів, отримують місця в Народній скупщині.

Після виборів перші засідання нового парламенту скликаються спікером парламенту попереднього скликання. Сесія проводиться не пізніше ніж через 30 днів з дня оголошення остаточних результатів виборів.

Парламент Чехії

Парламент Чехії - вищий законодавчий орган Чехії, що складається з двох палат.

1. Палата депутатів

2. Сенат

Палата депутатів. Палата депутатів - нижня палата парламенту Чехії, яка складається з 200 депутатів. Вона обирається строком на 4 роки. Палата може поставити питання про недовіру уряду на вимогу 50 депутатів. Президент може за певних обставин розпустити палату.

25 червня 2010 новим спікером Палати депутатів стала Мирослава Нємцова (Громадянська демократична партія).

Сенат. Сенат-верхня палата парламенту Чехії, яка складається з 81 сенатора. Сенат обирається строком на 6 років, причому третина складу оновлюється кожні два роки. Сенат приймає бюджет Чехії, конституційні закони та міжнародні договори. Вони приймаються 3 / 5 голосів (близько 49 сенаторів). Сенат розпустити не можна.

Сенат Парламенту Чеської республіки (чеськ. Senát Parlamentu České republiky) - верхня палата Парламенту Чехії. Резиденцією Сенату з 1992 року служить Палац Валленштайна в Празі.

 У Сенату є голова і 5 віце-голів. Сенатори беруть участь в роботі різних комітетів.

Парламент Словаччини

Законодавча влада в Словаччині належить однопалатному парламенту - Національній раді (150 членів), що обираються строком на 4 роки. Національна рада здатний приймати постанови, якщо присутні більше половини всіх його депутатів. За загальним правилом для прийняття рішення Національної ради необхідна згода більше половини присутніх. Для прийняття Конституції або конституційного закону, внесення змін до Конституції або конституційний закон, оголошення війни необхідна згода не менше 3 / 5 всіх депутатів. Закон, прийнятий парламентом, підписують Голова Національної ради, Президент Республіки та Голова Уряду.

   Крім законодавчих повноважень парламенту: А) схвалює конституційним законом договір про вступ Словацької Республіки в державний союз з іншими державами і про розірвання такого договору; б) призначає референдум; в) висловлює згоду з міжнародними політичними договорами, міжнародними економічними договорами загального характеру, А також і з міжнародними договорами, для здійснення яких необхідне прийняття закону, до їх ратифікації; г) створює міністерства та інші органи державного управління шляхом прийняття закону; д) обговорює програмну заяву Уряду, Контролює діяльність Уряду і обговорює питання про довіру Уряду або її членів; е) затверджує державний бюджет, контролює і затверджує його виконання; ж) обговорює основні питання внутрішньої, міжнародної, економічної, соціальної та іншої політики; з) обирає суддів, Голови та заступника голови Верховного суду, голови та заступника голови Верховного контрольного управління Словацької Республіки.

Пропозиція про недовіру Уряду або його члену Національна рада обговорює у разі, якщо воно внесено не менш ніж 1 / 5 його депутатів. Для висловлення такої недовіри необхідна згода більше половини всіх депутатів.