Економічне вчення Античної Греції

Реформи Солона

-вирішували питання привілейованого стану землевласників, закріпивши за ними права повного громадянства.

-знищили також боргову кабалу, боргове рабство було заборонене, а рабами могли бути лише іноземці, рабство одноплемінників було заборонене.

- анульовані всі борги під заставу земель.

-Статус ремісників істотно підвищується,

- встановлювали юридичну рівність між громадянами перед законами,

-Реформував вій і спадкове право,

Ксенофонт(444—354 рр. до Р.Х.) - автор трактатів «Економікос» («Домобудівництво») та «Кіропедія»,

-прихильник та захисник натурального господарства, базованого на праці рабів. О

-собливо звеличував він сільське господарство,

-ремісництва та торгівлі, засуджує

-досить високо ставить заняття ремеслом у домашньому господарстві для задоволення власних потреб, коли воно поєдпується із землеробством. В

-изнавав важливість та корисність для держави праці ремісників, але за умови, що до ремесла залучено рабів

Платон(428/427—348/347 до н.е.), «Держава» та «Закони».

-, обстоював передовсім натурально-господарські відносини рабовласницького суспільства,

- нерівність випливає із самої природи людини, через що є нездоланною.

-кожна людина має одержувати свою частку відповідно до власних здібностей,

-Основним принципом побудови держави та її природною основою є поділ праці.

-одні з них на

-роджені для управління, інші — для військової справи, а решта — для землеробства й ремесла, -три стани за їхньою роллю в суспільстві: філософів, воїнів та третій стан (землероби, ремісники, торговці).

-Раби не належать до жодного стану: вони є тільки знаряддям праці, яке «здатне говорити» на відміну від робочої худоби.

-.Унаслідок поділу праці, на думку вченого, з'являються ринок, торгівля і гроші.

-в процесі обміну відбувається зрівнювання всіх товарів і вони стають порівнянними, хоч і є різними споживними вартостями.

-товари порівнюються за допомогою грошей.

-Гроші потрібні для забезпечення обміну товарів

- супротивником продажу товарів у кредит,

-запобігання надмірній концентрації землі в руках власників

Арістотеля (384—322 до н.е.) «Політика» і «Нікомахова етика»

-, виклав проект «найліпшої держави».

-, поділ суспільства на вільних і рабів та їхньої праці на розумову й фізичну обумовлено тільки «законами природи».

-Провідною галуззю економіки є землеробство,

-уся земля держави має поділятися на дві частини, одна з яких перебуває в державному володінні, а друга — у приватному.

-розрізняв два види багатства: багатство як сукупність споживних вартостей (природне, ісинне багатство) і багатство як нагромадження грошей.

-розрізняв і два види діяльності: економіку і хрематистику.

-двох видів багатства,

-. Природними функціями грошей вважаються функції засобу обігу й міри вартості,.

-процесу переходу однієї форми торгівлі в іншу є безперечною заслугою цього вченого

Економіка Античного Риму

-Римляни були землеробами, переважно дрібними, для яких характерною була висока повага до особистої власності.

-натурального якісного господарства, в якому переважало землеробство, і навіть у період найвищого розвитку ця риса так само домінувала.

-Великі землевласники зосереджували у своїх руках не лише сільськогосподарське виробництво, а й переробку продукції сільського господарства, а також реалізацію готового продукту.

-. Законів XII таблиць, які зафіксували відносини особистої власності

-санкціонували розподіл римлян на вільних та рабів, патриціїв і плебеїв.

-Згадуються у Законах і боржники та лихварі

-обмежує лихварський відсоток Усе це говорить про певне поступове витіснення натурального господарства господарством грошовим.

-поступове обезземелення плебсу, перехід землі у руки великих землевласників.

-Боротьба плебсу з цими явищами дістала відображення в аграрному законі (

-продовжував розвиватися на сільськогосподарській основі, але ремесло та торгівля вже отримали досить значний розвиток.

-Внутрішній ринок обслуговували вагові гроші

-зовнішній торгівлі переважали етруські та грецькі монети.

-розвиток Риму характеризувався значними зрушеннями в бік товарного господарства,

-система політичного та фінансового управління

- не існує спеціального апарату стягнення податків, збір їх здійснювався на основі відкупів,

-Основним типом сільськогосподарського підприємства стає рабовласницька вілла

Економічна думка Античного Риму

Марк Теренцій Варрон(116-27рр. до н. е.). Головні твори: "Про сільське господарство". Основні ідеї:1) виділяє фактори, які впливають на зростання дохідності сільського господарства /торгівля та необхідність урахування коливання ринкових цін, розвиток тваринництва, з якого "можна вилучити немалий дохід"/; 2) вважає, що інтенсифікація праці рабів можлива за рахунок використання методів морального та матеріального стимулювання /"Бажання до праці можна викликати також більш вільним режимом, більш щедрою мірою їжі та одягу, скороченням роботи або дозволом виганяти на пасовиська декілька голів власної худоби"/; 3) пропонує раціонально використовувати працю вільних колонів та рабів.

Марк Порцій Катон(234‑149 рр. до н. е.).Головний твір: "Землеробство". Звертає увагу на умови зростання дохідності домашнього господарства: 1) розвиток землеробства на основі інтенсифікації рабської праці /через забезпечення раба завданням на робочий день, безперервність процесу виробництва: "працювати в будь-яку погоду і свята"/; 2) систему контролю за виконанням робіт наглядачем із числа рабів; 3) збут частини виробленої продукції на ринку; 4) розвиток орендних відносин /"здавати у підряд збір маслин, виготовлення масла, обробку земель"/.

Економічна думка періоду Середньовіччя