Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Етапи розвитку капіталістичного виробництва та основні ознаки епохи первісного нагромадження капіталу




-Розвиток продуктивних сил.

-В усіх основних галузях промислового виробництва до початку XVI ст. відбулося значне вдосконалення знарядь праці й технології виробництва.

- Значного вдосконалення зазнала також металургійна промисловість.

-Замість невеликих горнів почали будувати вищі,

-У металообробці слід назвати вдосконалення молотів, які рухалися силою води.

-Появилися свердлильні верстати і верстати для виробництва листового заліза й металевого дроту. - впровадження замість примітивного вертикального ткацького верстата горизонтального,

-. Значно змінилася техніка виробництва сукна,

-Розвивалося виробництво шовкової тканини.

-вогнепальна зброя викликала

- Розпочалося виробництво паперу, окулярів і годинників, розвинулося книгодрукування.

-Зміни в промисловому виробництві. За рахунок осушування боліт і викорчовування лісів значно збільшилася площа ріллі.

-Зросла продуктивність праці,

-збільшився обсяг товарної продукції,

- появилися нові галузі промисловості, поглибився суспільний поділ праці,

- розпочалося формування спеціалізації країн на окремих видах господарської діяльності та продукції.

-Перехід від натурального до товарного виробництва у промисловості й сільському господарстві сприяв розширенню внутрішнього ринку, зовнішньо-економічних зв'язків, однією з головних осіб став купець.

-Ускладнювався грошовий обіг,

-запроваджувалися нові види торговельних угод і договорів,

-біржа поступово перетворилася на основне місце операцій із товарними та цінними паперами, --

-розвивалися кредит і банківська справа.

Організація капіталістичного виробництва.

-дрібне господарство основних суспільних виробників — ремісника і селянина — вичерпало свої можливості й стало неспроможним до подальшого самостійного розвитку.

-Найбільш інтенсивного розвитку нові форми організації виробництва набули в гірничій, металургійній і металообробній галузях.

- формувалась капіталістична промисловість

-Ремісники, які були вимушені брати в купця засоби праці в тимчасове користування або гроші в борг на їхнє придбання, майже повністю перетворювались у найманих працівників, що отримували заробітну плату.

-Поступово виникла нова форма промислового виробництва — капіталістична домашня промисловість, або розсіяна мануфактура.

-на селі виникли масиви дрібного капіталістичного за своєю суттю виробництва — тканин із вовни, льону, багатьох видів металевих виробів тощо.

-Особливість функціонування розсіяної мануфактури полягала в об'єднанні робітників поділом праці.

-Найбільш розвинутою формою капіталістичного виробництва була централізована мануфактура..

-Найбільш інтенсивно капіталізм розвивався в тих галузях, де спостерігалося значне подорожчання й ускладнення засобів виробництва

-. ширшого розвитку набули товарно-грошові відносини, виникли елементи нової, капіталістичної, господарської системи.

-Зміни у свідомості суспільства були пов'язані насамперед із процесом секуляризації — звільнення культурного і суспільного життя від впливу релігії та церковних інститутів.

-Повільніше, ніж у промисловості, капіталізм розвивався в сільському господарстві. Основні причини — повільніший розвиток техніки в сільському господарстві, феодальна власність на землю, особиста залежність селян, що зберігалась у ряді країн Західної Європи.

-Початок диференціації селянства, виникнення так званих нових дворян,

-Процес подальшого розвитку капіталістичних відносин прискорився завдяки Великим географічним відкриттям.

 

Соціально-економічні передумови та наслідки великих географічних відкриттів

Передумови Великих географічних відкриттів

серединою XV - серединою XVII ст.

Економічними їх передумовами були кілька причин, що пов’язані зі

-зрушеннями у розвитку продуктивних сил у Західній Європі,

-початком розкладу феодальної

- зародженням капіталістичної системи,

- формування та розвиток абсолютизму в Західній Європі, який створив передумови для організації великих морських експедицій, для захоплення колоній, оскільки істотно збільшилися потреби абсолютистських монархій на утримання державних структур та двору.

- значного розвитку в Західній Європі до XVI ст. досягли виробництво і торгівля, що зумовило зростання потреби у грошах як загальному засобі обміну.

-Португалія та Іспанія першими з західноєвропейських країн розпочали пошуки нових морських шляхів до Африки, Азії та Індії.

-Важливі вдосконалення, зроблені в ті часи у мореплавстві та військовій справі позитивно вплинули на Великі географічні відкриття.

Епоха Великих відкриттів ділилася на два періоди:

1. Іспано-португальський (кінець XV — середина XVI ст.), до якого входили відкриття Америки (перша експедиція X. Колумба в 1492 p.), португальські плавання до Індії і берегів Східної Азії, починаючи з експедиції Васко да Гама, іспанські тихоокеанські експедиції XVI ст. від першого навколосвітнього плавання Магеллана до експедиції Вільяловоса (1542—1543).

2. Період російських і голландських відкриттів (середина XVI — середина XVII ст.). До них належать: відкриття росіянами всієї Північної Азії (від походу Т. Єрмака до плавання Попова — Дежньова у 1648 p.), англійські та французькі відкриття в Північній Америці, голландські тихоокеанські експедиції і відкриття Австралії.

Наслідки

1. Почала складатися колоніальна система, яка прискорила виникнення в Західній Європі капіталістичного виробництва і сприяла нагромадженню в буржуазії значних грошових сум, необхідних для організації великих капіталістичних підприємств.

2. Завдяки сміливим експедиціям мореплавців багатьох країн світу Європу, Африку, Америку й Австралію пов'язали між собою торгові шляхи, почав складатися світовий ринок. Його виникнення стало ще одним сильним поштовхом до зародження й розвитку капіталістичних відносин у Західній Європі. Новий світ став ринком збуту для мануфактур Європи. Монопольне володіння ним забезпечило швидке нагромадження капіталу в країнах Західної Європи. Великі географічні відкриття стали основою для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства.

3. Відбулася так звана революція цін, зумовлена ввезенням із Америки до Європи великої кількості золота й срібла.

4. Революція цін сприяла зміцненню позицій міської і сільської буржуазії, що зароджувалася, підвищенню її доходів і збільшенню чисельності мануфактурних робітників. Розорялися великі землевласники-феодали, потерпали від збитків найбідніші селяни та наймані робітники, збагачувалася буржуазія.

5. У результаті Великих географічних відкриттів услід за переміщенням головних торгових шляхів центр економічного життя перемістився із середземноморських країн у держави на берегах Атлантичного океану. Стали занепадати італійські міста-республіки, виникли нові центри світової торгівлі

6. Наслідком Великих географічних відкриттів стало посилення нових тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму. Вона набула яскраво вираженого меркантилістського характеру.

 

Становлення капіталістичного виробництва в:

Італії

Основні відмінності розвитку цехів в Італії такі:

1) існування в італійських цехах двох ступенів: майстер, учень, тоді як у цехових ієрархіях Європи були три ступені: майстер, підмайстер, учень;

2) до складу італійських цехів входили колективні члени, які представляли різні соціальні групи з неоднаковими правами. Вища категорія цеху — організатори виробництва і володарі основного капіталу — були старшими членами цеху, нижчі, підлеглі категорії — молодшими. Така структура свідчила про складну організацію цехів, про більш ефективний поділ праці, ніж звичайні цехові системи, коли існувала дрібна кооперація;

3) не було цехової монополії — виробник товарів не обов'язково входив до цеху;

4) на відміну від звичайних середньовічних структур в Італії не було розмежування на купецькі гільдії й ремісничі цехи. Провідні члени цехів виступали організаторами як торгівлі, так і виробництва. Наприклад, цех Лана був торговельно-промисловим підприємством: тут скуповували вовну, фінансували виробництво, проводили банківські операції, вели торгівлю сукном майже в усьому європейському світі.

 Саме тому Італія стала найбільш передовою країною Західної Європи XIV ст., а її міста — значними осередками культури епохи Відродження.

Англія

- Важливою подією у становленні й розвитку капіталізму в Англії стала буржуазна революція Економічні передумови Англійської буржуазної революції такі:

1. Розвиток промисловості на капіталістичних засадах.

2. Активізація і розвиток торгівлі.

3. Різке зростання попиту на промислові товари у зв'язку з розвитком зовнішньої торгівлі.

4. Активне впровадження капіталістичного виробництва в сільському господарстві.

5. Розшарування селянства.










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 237.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...