Тема 41: Окремі види деліктних зобов’язань

1. Відповідальність фізичної чи юридичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником чи іншою особою.

2. Особливості відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування чи їх посадовими особами.

3. Відповідальність за шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

4. Особливості відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину.

5. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою або недієздатною особою.

6. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки:

а) поняття джерела підвищеної небезпеки;

б) суб’єкти відповідальності;

в) особливості відповідальності володільця джерела підвищеної небезпеки;

г) відповідальність за шкоду, заподіяну при зіткненні джерел підвищеної небезпеки.

7. Особливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28 червня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. - № 30. - 1996.

2. Цивільний кодекс України від 16 березня 2004р. //ВВР. - 2003. - № 40-44. – Ст. 356.

3. Кодекс законів про працю України 1971 року // Відомості Верховної Ради України. – 1971. – № 50. – Ст.375.

4. Сімейний кодекс України від 10.01.2002р. // ВВР. - 2002. - № 21-22. - Ст.135.

5. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 //Офіційний вісник України. – 2004. - № 16. – Ст. 1088.

6. Основи законодавства України від 19 листопада 1992 року про охорону здоров’я //ВВР. - 1993. - № 4. - Ст.319.

7. Закон України від 1 грудня 1994 року “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” // ВВР. - 1995.-  №1. - Ст.1.

8. Закон України від 1 грудня 2005 року „Про захист прав споживачів” //ВВР. - 2006. -№7. - Ст.84

9. Закон України від 14 жовтня 1992 рік “Про охорону праці” // ВВР. - 2003. - № 2 - Ст.10.

10. Положення про застосування Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” // Затв. Наказом Мінюсту, Генеральної прокуратури України та Мінфіну України від 4 березня 1996 року.

Судова практика:

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”// Постанови Пленуму Верховного Суду України. К. Юрінком. 1995.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”// Постанови Пленуму Верховного Суду України. К. Юрінком Інтер. 1998.

3. Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду від 1 квітня1994 року “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди” // Арбітражний процесуальний кодекс України. Ужгород. ІВА. 1997.

4. Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду від 29 лютого 1996 року “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди” // Арбітражний процесуальний кодекс України. Ужгород. ІВА. 1997.

Література:

1. Баранова Л.М. Обставини, які звільняють від відповідальності в цивільному праві. Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національна академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 1998. – 18 с.

2. Г. Осетинська. Деякі проблеми відповідальності за завдання моральної шкоди споживачам у сфері надання послуг. // Юридична Україна. – 2004. - № 12. – С. 52.

3. Заїкін Ю. Проблема захисту постраждалих від неякісної продукції та можливі шляхи її вирішення // Предпринимательство, хо-зяйство й право. — 2000. — №5. — С.41-45.

4. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України // За ред. проф. Коссака В.М. – К.: Істина, 2004. – 976 с.

5. Ніжинська І.С. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями службових осіб дізнання і досудового слідства в системі органів внутрішніх справ України: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – К., 2003. – 16 с.

6. Нор В.Т. Имущественная ответственность за неправильные действия должностных лиц. – Львов: Выща школа, – 1974. – 216 с.

7. Письменна О.П. Правовідносини, що виникають у зв’язку з порушенням прав споживачів внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг). Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. – О., 2006. – 19 с.

8. Пендяга Г. Співвідношення відповідальності за шкоду, заподіяної джерелом підвищеної ядерної небезпеки, та спеціального режиму цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду. // Підприємництво, господарство і право. -2006. - № 15.

9. Савицкая А.Н. Возмещение ущерба, причиненного ненадлежащим врачеванием. Львов. “Вища школа”.1982.

10. Савицька А.М. Протиправність - як необхідна підстава відповідальності в зобов’язаннях, що виникають внаслідок заподіяння шкоди. Вісник ЛДУ. Серія юридична.1973.

11. Терещенко Н.В. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний університет внутрішніх справ. – Х., 2003. – 16 с.

12. Флоров М.М. Відшкодування шкоди, завданої органами внутрішніх справ України. Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний університет внутрішніх справ. – Х., 2006. – 21 с.

13. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За ред. Я.М. Шевченко. – Т. 2. Особлива частина. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 408 с.

14. Яновицька Г.Б. Відновлення майнових прав незаконно засуджених і реабілітованих громадян: Монографія. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2006. – 160 с.

15. Яновицька Г.Б. Розмір відшкодування шкоди, завданої незаконними діями правоохоронних органів // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. пр. – Одеса: Юридична література, 2004.- Вип. 23. - С. 330 – 334.

Задача 1.

У ніч на 15 червня 2006 року неповнолітні М. (віком 13 років) та Б. (13 років і 7 місяців) незаконно заволоділи автомобілем "Славута" ЗАЗ-ДЕО, 2000 р., що належав на праві власності Л. Через 5 місяців автомобіль був знайдений на узбіччі траси Київ-Одеса значно пошкодженим.

За фактом незаконного заволодіння була порушена кримінально справа. Згідно з постановою слідчого Бориспільського РУ ГУ МВС України справа щодо неповнолітніх була закрита на підставі п.5 ст.6 КПК України.

Вартість ремонту автомобіля, придбаних деталей та вузлів становить 7 500 грн. обітку, що склало 320 гривень і 580 гривень затрачених на лікування.

Батьки неповнолітніх відмовились добровільно відшкодувати заподіяну шкоду, посилаючись на відсутність їх вини, пов’язаної з пошкодженням автомобіля.

Проаналізуйте ситуацію. Вирішіть спір.

Задача 2.

5 березня 2000 року вироком місцевого суду гр. П. засудили до позбавлення волі за ч. 2 ст. 155.6 КК України строком на три роки з конфіскацією майна.

Постановою апеляційного суду від 29 вересня 2001 року вирок суду було скасовано і справу закрито за відсутності складу злочину.

Однак у гр. П. було конфісковано і реалізовано автомобіль "Нубіра", вартістю 30 тис. грн., конфісковано грошові кошти, вклад до Ощадбанку на суму 10 тис. грн.

Втрачено заробіток за період з 5 березня 2000року по 30 вересня 2001 року у розмірі 18 тис. грн.

Визначте цивільно-правові наслідки даної ситуації

Задача 3.

       20 квітня 2006 року гр. В., повертаючись з роботи, у дворі будинку №4 побачив чоловіка, яки лежав на асфальті. Переконавшись, що у нього відсутні ознаки життя, він повідомив про це працівників міліції. У цей же день гр.. В. затримали, а 23 квітня 2006 року за поданням слідчого він був заарештований Оболонським районним судом м. Києва і йому пред’явили обвинувачення у вчиненні умисного вбивства, передбаченого ч.. 1 ст. 115 КК України.

       21 вересня 2006 р. відносно нього кримінальна справа була закрита за відсутності в його діях злочину. Гр. В, зважаючи на те, що був позбавлений права на навчання (він був студентом ІІ-го курсу ВНЗ) і йому була завдана незаконними діями працівників слідства моральна шкода, звернувся до суду.

Визначте цивільно-правові наслідки даної ситуації.

Задача 4.

13 лютого 2005 року внаслідок зіткнення автомобіля "Славута" ЗАЗ-ДЕО, який належить підприємству "Радіоприлад" та автомобіля "Опель", яким керував власник В. пасажиру останнього гр.М. заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості. За висновком ДАІ дорожньо-транспортна пригода сталась з вини обох водіїв. Однак, ступінь вини водія підприємства при зіткненні автомобілів був значно вищий ніж водія В.

Гр. М., внаслідок ушкодження здоров'я, витратив кошти на лікування та не одержав заробітну плату. Окрім матеріальної шкоди йому було заподіяно фізичні і моральні страждання. Зазначені обставини він підтвердив центром психологічних досліджень НДІ.

Оскільки винні особи відмовились добровільно відшкодувати заподіяну майнову і моральну шкоду , гр. М. звернувся до суду.

Яке рішення має прийняти суд?