При складанні проекту складського комплексу корисно знати функції, які несуть різні зони, вміти оптимізувати їх параметри та місце розташування, визначати ефективність роботи.

Умовно площі складського комплексу можна поділити на частини:

Площі, що безпосередньо використовуються для зберігання товару.

Площі, які не використовуються для зберігання товару.

При плануванні складського комплексу рекомендується притримуватись співвідношення цих площ у відповідності 2:1, не менше.

Ефективність використання складських площ багато в чому залежить від висоти складування, яка має враховувати розміри транспортних одиниць та максимально наближатися до технологічної висоти складу.

В доповнення до площ, що необхідні для проходження через склад товарів, потрібно врахувати низку додаткових потреб в площах:

1. Місце стоянки транспотних засобів, котрі очікують своєї „обробки”.

Місце для паркування автомобілів працівників складу.

Площі для прийняття та обробки кожного виду транспорту.

Складські площі для тимчасового зберігання вхідних та вихідних товарів.

Приміщення для офісів з можливістю підключення комп’ютерів.

Санвузли (туалет і душова) для працівників складу.

Кімната для прийому їжі.

Площі для зберігання піддонів.

Площі для ремонту піддонів.

Площі для зберігання дефектних товарів.

Площі для зберігання відходів.

Площі для технічного обслуговування та зберігання обладнання тощо.

Вихідними даними для визначення площі складського комплексу є номенклатура, властивості та кількість матеріальних цінностей, які необхідно зберігати. Розрахунок площі складу включає наступні процедури:

Визначення корисної площі – площі, на якій безпосередньо будуть зберігатися вантажі.

Оперативної площі – площі до якої відносять приймально-сортувальні, відпускні, вагові площадки, проходи, проїзди тощо.

Конструктивної площі – площі на якій розташовуються перегородки, колони, сходові клітки тощо.

Розрахунок площі складських приміщень може проводитись наступними методами:

Метод навантажень.

Точний метод.

Метод навантажень застосовується для визначення площі універсальних складів або на першій стадії проектування складського комплексу та його приміщень. Розрахунок площі складського приміщення за методом навантажень визначається за допомогою наступної формули:

Нмакс * Кнерів

Пзаг = -----------------------------------------------

НВср * Квик

, де Пзаг – загальна площа складу

Нмакс – максимальна норма зберігання певного товару на складі

Кнерів – коефіцієнт нерівномірності надходження товарів на склад

НВср – середнє розрахункове навантаження на 1 м площі складу

Квик – коефіцієнт використання площі складу

Коефіцієнт нерівномірності надходження товару на склад визначається при допомозі формули:

ОТмакс

Кнерів = --------------------------------

ОТср

, де ОТмакс – максимальний добовий обсяг товару, що надходить на склад

ОТср – середньодобовий обсяг товару, що надходить на склад

Максимальна норма зберігання вантажу на складі вихначається при допомозі формули:

ОТрік

Нмакс = ∑ --------------------------- * Нмакс/доба

360

, де ОТрік – річний обсяг надходження на склад певного товару

Нмакс/доба – максимальна норма запасу певного товару на добу

N – кількість SKU, що надходять на склад і по яких йде сумування

Точний метод використовується при детальному проектуванні складських приміщень. Розрахунок точним методом потребує детальних характеристик товарів, що будуть зберігатися на складі.

Розрахунок площі складу у відповідності з точним методом здійснюється у наступній послідовності:

За каталогом на основі врахування характеристик товарів вибирається складське обладнання.

Визначається потреба щодо кількості такого обладнання.

Визначається корисна площа складського комплексу, виходячи з площі, що займає обладнання.

Розраховується оперативна та конструктивні площі.

На планування та структуру приміщень складського комплексу істотно впливає сам зміст технологічного процесу.

Для виконання технологічних операцій з приймання, зберігання та відправки товару на складах виділяють наступні основні зони:

Зона розвантаження транспортних засобів.

Зона приймання товару за кількістю та якістю.

Зона документального оформлення.товару, що приймається.

Зона основного зберігання товару.

Зона комплектування товару у відповідності із замовленнями.

Зона підготовки товару до фізичного відвантаження.

Зона документального оформлення.товару, що відвантажується.

Зона завантаження транспортних засобів

Слід зазначити, що всі вищеперелічені операційні зони складу повинні бути пов’язані між собою проходами та проїздами.

Загальна площа складського комплексу визначається за формулою:

Пзаг = Пдоп + Прозв + Пдокрозв + Пкорисн + Пкомпл + Пвідв + Пдоквідв + +Пзавант

, де Пдоп – допоміжна площа, що відводиться для проходів та проїздів

Прозв – площа складу, що відведена для розвантаження транспортних засобів

Пдокрозв – площа складу, що відводиться для робочих місць (комп’ютери) працівників складу

Пкорисн – корисна площа, що безпосередньо відведена для зберігання товару

Пкомпл – площа складу, що відведена для комплектування замовлень

Пвідв – площа складу, що відведена для підготовки товару для візичного відвантаження

Пдоквідв – площа для робочих місць працівників складу щодо документального оформлення відвантаження товару

Пзавант – площа для завантаження товару в транспортні засоби.

Слід зазначити, що для розрахунку корисної площі, що буде відведена під основне зберігання товару можна використати наступну формулу:

Трічн * Дзабезп * Кнерівн

Пкорисн = ----------------------------------------------------------------------

Дроб * Воб * Кввос * Вуклад

, де Трічн – прогноз річного товарообігу

Дзабезп – прогноз величини запасів товару (забезпеченість)

Кнерівн – коефіцієнт нерівномірності завантаження складу (зазвичай його беруть від 1,1 до 1,5)

Дроб – кількість робочих днів на рік (зазвичай 254)

Воб – приблизна вартість обєму (1м3) упаковоного товару

Кввос – коефіцієнт використання вантажного обсягу складу, що характеризує щільність та висоту укладання товару (практика показує, якщо: товар на піддонах Кввос = 0,64, якщо товар без піддонів Кввос = 0,67)

Вуклад – висота укладання товару

В загальному випадку, коефіцієнт використання вантажного обсягу складу можна порахувати при допомозі формули:

Тупак

Кввос = -------------------------------

Поблад

, де Тупак – обсяг товару в упаковках, який може бути укладений на даному обладнанні по всій його висоті

Поблад – площа, яку займає проекція зовнішніх контурів несучого обладнання на горизонтальну площину

Необхідну довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт (довжина автомобільної чи залізничної рамп) розраховують при допомозі наступної формули:

Дфронт = ТРк * ДВтр + (ТРк – 1) * ІНТ

, де ТРк – кількість транспортних засобів, що одночасно подаються до складу

ДВтр – довжина транспортної одиниці

ІНТ – інтервал між транспортними засобами

Площа зони розвантаження товарів визначається за формулою:

Трічн * Кнерівн * ЧТрозв * Дрозв

Прозв = ---------------------------------------------------------------------

365 * Кнвнт *100 + Псорт

, де Тріч – річне надходження товару

ЧТрозв – частка товару, що проходить через ділянку зони розвантаження

Дрозв – кількість днів перебування товару в зоні розвантаження

Кнвнт – коефіцієнт розрахункового навантаження на 1м2 площі (для розрахунків приймають: 0,25)

Псорт – площа, що необхідна для зважування, сортування тощо.

Площа зони комплектування замолень визначається за формулою:

Трічн * Кнерівн * ЧТкомпл * Дкомпл

Пкомпл = -------------------------------------------------------------------------------

Дроб * Кнвнт * 100

, де ЧТкомпл – частка товару, що підлягає комплектуванню на складі