Дкомпл – кількість днів перебування товару в зоні комплектування

Площа зони завантаження товарів визначається за формулою:

Трічн * Кнерівн * ЧТзаввнт * Дзавант

Прозв = ---------------------------------------------------------------------

365 * Кнвнт *100 + Псорт

, де ЧТзавант – частка товару, що проходить через ділянку зони завантаження

Дзавант – кількість днів перебування товару в зоні завантаження

Розміри проходів та проїздів в складських приміщеннях визначають залежно від габаритів товару, що зберігається та габаритів підйомно-транспортних засобів. В абсолютних величинах ширина головних проїздів (проходів) приймається від 3,5 м до 4,0 м, а ширина бокових проїздів (проходів) від 1,5 м до 2,0 м. Висота складських приміщень від рівня підлоги до затяжки ферм або крокв становить від 3,5 м до 5,5 м.

Запитання до аудиторії: Чому, на Вашу думку, є власне такі норми?

Площі документального розвантаженн та документального відвантаження розраховуються із кількості працюючих на цих ділянках. Нормативи є наступні:

Якщо в приміщенні немає комп’ютерної техніки, то по 4 м2 на одного працівника.

Якщо в приміщенні є комп’ютерна техніка, то по 6 м2 на одне робоче місце.

Для визначення ефективності використання складських площ використовують коефіцієнт корисно використовуваної площі, що визначається при допомозі формули:

Пкорисн

Ккп = -----------------------------

Пзаг

На практиці вирішуються більш глобальні питання, наприклад, питання щодо вибору між власним чи орендованим новим розподільчим центром, котрий був би спроможним забезпечувати задоволення потреб споживачів при мінімальних транспортних затратах щодо співпраці цього розподільчого центру з постачальниками та споживачами (тобто здійснити розрахунок його місцезнаходження).

Для виконання першої частини поставленого завдання щодо вибору між власним чи орендованим приміщенням, нам потрібно порівняти затрати щодо зберігання товарів у власному складському приміщенні та в орендованому. Слід зазаначити, що затрати щодо зберігання товару у (в):

1. Власному складському приміщенні визначається за формулою:

Звс = ЗЗвс + ПЗвс

, де ЗЗвс – змінні затрати власного складу

ПЗвс – постійні затрати власного складу

2. Орендованому складському приміщенні визначається за формулою:

Зос = ДВос * Дроб * Пос

          , де ДВос – добова вартість використання одиниці площі орендованого складу

Дроб – кількість робочих днів, протягом яких склад використовується

Пос – орієнтовна площа орендованого складу

Слід зазначити, що змінні затрати для власного складського приміщення прив’язують до величини товорооборобу та визначаєть при допомозі формули:

ЗЗвс = ПВто * Трічн

, де ПВто – питома вартість товаропереробки на власному складі

     Трічн – орієнтовне (прогнозне) значення товарообороту складу

Отже, виходячи із вищевикладеного, нам потрібно занати:

· Для власного складу:

O По-перше, величину постійних затрат власного складу.

O По-друге, питому вартість товаропереробки на власному складі.

O По-третє, орієнтовне (прогнозне) значення товарообороту складу після введення в експлуатацію.

· Для орендованого складу:

O По-перше, орієнтовну площу орендованого складського приміщення розподільчого центру.

O По-друге, кількість робочих днів, протягом яких це складське приміщення буде використовуватись.

O По-третє, добова вартість використання одиниці орендованої вантажної площі.

Як бачимо, із вище переліченого можна було б математичними підрахунками порівняти ці затрати, але для орендованого складського приміщення ми не знаємо, яку ж площу нам портібно.

Слід зазаначити, що потрібну площу орендованого складського приміщення можна знайти при допомозі наступної формули:

                                                               Трічн

                                 Пос = Дзабезп * ----------- * НВср

                                                                 Дроб

, де Дзабезп – кількість днів забезпеченості – дні протягом яких можна торгувати товаром, що є на орендованому складі.

      НВср – навантаження на 1кв.м площі при зберігання товару в орендованому складському приміщенні.

Управління залишками (запасами).

Залишки (запаси) – це певна кількість матеріалу чи товару, яка використовується підприємством для задоволення попиту споживачів. Спеціалісти з логістики за даними щодо потреби споживачів (вид товару, розмір його партії, періодичності поставок, бажаного часу поставки тощо) розробляють оптимальний графік розподілу та доставки товару, схему його проміжного зберігання.

У логістиці досягається оптимального співвідношення в задовленні суперечливих вимог окремих підрозділів підприємства (відділу маркетингу, відділу продаж, виробництва, складу, доставки тощо).

Наприклад, принципи принципи відділу продаж передбачають високу ритмічність, надійність та регулярність постачання мінімально необхідної кількості товару в розрізі SKU кожному із споживачів.

Оперативно-виробниче планування грунтується на принципі зниження затрат при збільшення розмірів партій товарів, що виготовляються, зменшенні кількості переналаштувань у тезнологічному процесі.

Управління таранспортом вимагає якомога більшого обсягу разових поставок товару, що неминуче тягне за собою зниження ритмічності постачань, збільшення складських запасів і в постачальників, і в їх споживачів.

Мінімізація витрат на складування товару пов’язана із зменшенням запасів (водночас знижується ступінь надійності функціонування усієї мережі збуту підприємства, виникають великі втрати, погіршуються конкурентні позиції підприєммтва).

В логістиці товари розглядаються в наступних станах:

· Стаціонарний стан – на складі, в резерві або іншому місці зберігання;

· Рухомий стан – переміщення з одного місця в інше при допомозі транспорту.

Останнім часом ососбливу увагу приділяють створенню практичних прийомів, котрі зменшують або ліквідовують залишки, в більшості випадків шляхом зменшення або ліквідації невизначеностей, котрі роблять їх необхідними.

Запитання до аудиторії: Чому, на Вашу думку, приділяється така особлива увага?

Покращення комунікацій та координації діяльності всіх підрозділів підприємства, а також координація діяльності підприємства з її постачальниками та споживачами може значно знизити невизначеність. Характерні заходи включають наступне:

Покращення точності прогнозів шляхом розробки більш вдосконалених моделей для прогнозування і шляхом покращення комунікацій між менеджерами ланцюга постачань та персоналом відділу маркетингу та відділу продаж.

2. Обмін інформацією про ланцюг постачань з продавцями, третіми особами, що забезпечують транспортні послуги, та іншими постачальниками;

3. Об’єднання багатьох місць зберігання товару та зменшення різновиду товару;

Відкладання виробництва товару по індивідуальному замовленню на нижчі ланки ланцюга постачань.

Протягом останнього часу логістичне мислення з приводу переміщення товару зазнало важливих змін, і логістика звернулась до неперервних потоків: рух комплектуючих або товарів описують як неперервне переміщення через систему каналів (труб різних діаметрів) із змінною швидкістю, що дозволяє пристосуватися до коливання попиту.

Слід зазначити, що коливання попиту – це реальність, до якої більшість підприємств повинні пристосуватись в процесі управління своєю логістикою. Добре сплановані та виконувані процеси логістики можуть зменшити, але не ліквідувати повністю невизначеності часу на виконання нового замовлення. Аналогічні невизначеності, пов’язані з якістю продукції, комплектацією замовлень, пошкодженням товару тощо, можуть бути в значній мірі зменшені ефективним управлінням.

Логістичні канали створюються таким чином, щоб товари могли безперешкодно переходити від виробника до кінцевого споживача. Проте, в де-яких випадках необхідно створити умови для їх руху, хоча й значно меншого, в протилежному напрямку.

Запитання для аудиторії: Якщо покупець не задоволений купівлею бракованого товару, то:

· Чи в праві магазин не прийняти (прийняти) його?

Система складування передбачає оптимальне розміщення товару на складі та раціональне управління його залишками. У процесі розробки системи складування необхідно враховувати всі взаємозв’язки та взаємозалежності між зовнішніми (вхідні та вихідні) та внутрішніми (суто складськими) матеріальними потоками.

Управління залишками – головний елемент логістики, який повинен бути об’єднаний в єдину систему для досягнення певного рівня в обслуговуванні споживачів. Цей процес полягає у вирішенні наступних задач: