Припинення і перехід прав на землю

Законодавством України передбачаються певні підстави припинення права власності на землю, використання земель­них ділянок та їх оренди. Згідно з ст. 27 Земельного кодексу право користування земельною ділянкою чи її частиною при­пиняється у разі: добровільної відмови від земельної ділянки; закінчення строку, на який було надано земельну ділян­ку; припинення діяльності підприємства, установи, органі­зації, селянського (фермерського) господарства; систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди та ін.

Право користування орендованою землею припиняється також при розірванні договору оренди землі.

Право колективної і приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі: добровільної відмови від земельної ділянки; відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів; викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб.

Припинення права власності на землю або права користу­вання земельною ділянкою у разі добровільної відмови влас­ника землі або землекористувача проводиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.

У разі виявлення випадків використання землі не за цільо­вим призначенням, нераціонального використання або спо­собами, що призводять до зниження родючості грунтів і за­бруднення, систематичного невнесення платежів за землю органи державного контролю за використанням і охороною земель або фінансові органи письмово попереджують влас­ників землі і землекористувачів про необхідність усунення цих порушень у місячний строк.

Якщо порушення за цей час не будуть усунуті, на правопорушників накладається адміністративне стягнення у встановленому порядку і надається додатково місячний строк для усунення порушень. Якщо порушення і в цей строк не будуть усунуті, вказані органи передають відповідній місцевій Раді народних депутатів або власнику землі, який надав земельну ділянку в користування, акт і свій висновок про необхідність припи­нення права на земельну ділянку.

Місцеві Ради народних депутатів на підставі одержаних матеріалів через уповноважені ними органи звертаються з позовом до суду, арбітражного суду про припинення права власності на земельну ділянку.

При переході права власності на будівлю і споруду разом з ними об'єктами переходить і право власності або право ко­ристування земельною ділянкою без зміни її цільового при­значення і, якщо інше не передбачено у договорі відчужен­ня будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а та­кож при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.

При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і органі­заціям разом з цими об'єктами до них переходить право ко­ристування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазна­чені будівлі та споруди.

Право власності або право користування земельною ділян­кою у перелічених випадках засвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог законодавства.

Вилучення (викуп) земель

Питання вилучення (викупу) земель регулює глава 4 Земель­ного кодексу України. Вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям про­водиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад на­родних депутатів.

Вилучення земель проводиться за рішенням сільської, селищної Ради народних депутатів: із земель сіл і селиш для усіх потреб, за винятком ви­падків, передбачених законодавством; за межами сіл і селиш у разі передачі їх у власність або надання в користування для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарсь­кого використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індиві­дуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, тра­диційних народних промислів, крім випадків, передбачених законодавством.

Вилучення земель (крім ріллі і земельних ділянок, зайня­тих багаторічними насадженнями) у межах міста для усіх потреб провадиться за рішенням міської Ради народних де­путатів, за винятком випадків, передбачених законодав­ством.

Вилучення земель на території району за межами населе­них пунктів для надання їх у тимчасове користування для сільськогосподарського використання в порядку, а також для передачі у власність або надання у користування для ведення селянського (фермерського) господарства провадиться за рішенням районної, міської, в адміністративному підпоряд­куванні якої є район, Ради народних депутатів.

Вилучення земель на території області за межами населе­них пунктів провадиться за рішенням обласної Ради народ­них депутатів у разі їх надання: для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; для будівництва промислових підприємств, інших несільськогосподарських потреб.

У разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення (викуп) земельної ділянки або у разі відмови місцевої Ради народних депутатів у її вилученні ці питання можуть бути вирішені у судовому порядку. При за­доволенні позову рішення суду, арбітражного суду є підставою для відведення ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, що посвідчує право власності або право корис­тування землею.

Викуп земельних ділянок, що перебувають у колективній або приватній власності, для державних і громадських по­треб проводиться Радами народних депутатів за рахунок їх бюджетів.

За межами населених пунктів, крім випадків надання зе­мель для будівництва лінійних об'єктів, вилучення ріллі, зе­мельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями, для несільськогосподарських потреб, земель природоохоронно­го, оздоровчого, рекреаційного призначення, заказників (крім мисливських), курортів, а також лісів першої групи та лісів з особливим режимом лісокористування (лісопарки, лісопаркові частини зелених зон, протиерозійні ліси) для цілей, не пов'язаних із веденням лісового господарства, до­пускається, як виняток, за рішенням Верховної Ради України.

Вилучення ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторіч­ними насадженнями, у межах міст для усіх потреб допус­кається за рішенням Верховної Ради України.

Вилучення особливо цінних продуктивних земель (чорно­земи нееродовані несолонцюваті суглинкові на лесових по­родах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглин­кові грунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середиьоглибокі; підзолисто-дернові суглинкові фунти; торфовища середньоглибокі і глибокі і глибокі осу­шені; коричневі грунти Південного узбережжя Криму; дер­нові глибокі грунти Закарпаття), земель сільськогосподарсь­ких науково-дослідних установ і навчальних закладів для не­сільськогосподарських потреб, крім випадків надання їх для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубо­проводів, нафтових і газових свердловин та виробничих спо­руд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також земель дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів, за­повідників, національних, дендрологічних та меморіальних парків, ботанічних садів, поховань і археологічних пам'яток не допускається.

Законодавством України може бути заборонено вилучення інших особливо цінних продуктивних земель.

Підприємства, установи і організації, заінтересовані у ви­лученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування попередньо узгодити із власниками землі і землекористувачами та місцевими Радами народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те органами дер­жавного управління щодо охорони і використання земель місце розташування об'єкта, розмір ділянки та умови її ви­лучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку те­риторії, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх інших об'єктів, умови проживання населення і охорону навколишнього середови­ща.

Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів прова­диться у встановленому порядку підприємствами, установа­ми і організаціями, заінтересованими у їх відведенні.

Попереднє погодження місць розташування об'єктів, розмірів намічуваних для вилучення (викупу) земельних діля­нок та умов їх відведення проводиться місцевими Радами народних депутатів, які мають право вилучати ці ділянки.

Попереднє погодження місць розташування об'єктів на землях, що вилучаються за рішенням Верховної Ради Украї­ни, а також об'єктів власності інших держав, міжнародних організацій та іноземних юридичних осіб проводиться Вер­ховною Радою України.

Підприємства, установи і організації, заінтересовані у ви­лученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопо­таннями про попереднє погодження місць розташування об'єктів до відповідної місцевої Ради народних депутатів. Клопотання щодо об'єктів, розміщення яких погоджує Вер­ховна Рада України, подаються до обласної, Київської, Се­вастопольської міської Ради народних депутатів.

До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахун­ки.

Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає у місячний строк клопотання і дає підприємству, установі, організації дозвіл на підготовку матеріалів попереднього по­годження місця розташування об'єкта.

Підприємство, установа, організація погоджують найбільш доцільне місце розташування об'єкта, розміри намічуваної для вилучення земельної ділянки та умови її вилучення (ви­купу) із власником землі або землекористувачем, районни­ми (міськими) землевпорядним, природоохоронним і сані­тарним органами, органом охорони культурної спадщини, органом архітектури і подають відповідні матеріали до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає їх і погоджує місце розташування того об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку.

Якщо попереднє погодження місця розташування об'єкта проводиться районною, обласною Радою народних депутатів або Верховною Радою України, сільська, селищна, міська Рада народних депутатів готує свій висновок і подає матер­іали на погодження до районної, міської, в адміністратив­ному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депу­татів.

Районна (міська) Рада народних депутатів розглядає у місячний строк ці матеріали і погоджує місце розташування того об'єкта, під який має право вилучати земельну ділян­ку, або подає свій висновок до обласної Ради народних де­путатів.

Обласна Рада народних депутатів розглядає подані матері­али і погоджує місце розташування об'єкта, під який вилу­чення земельної ділянки проводиться цією Радою.

Матеріали попереднього погодження місця розташування об'єкта, що проводиться Верховною Радою України, пода­ються обласною, Київською, Севастопольською міською Радою народних депутатів із своїм висновком до Кабінету Міністрів України, який розглядає їх у місячний строк і по­дає свої пропозиції до Верховної Ради України.

Матеріали попереднього погодження місця розташуван­ня об'єкта повинні включати: викопіювання з проекту рай­онного планування або проекту планіровки та забудови міста, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Вказуються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відве­дення.