Постійного врахування всіх трьох складників неможливе. Важливу роль у

Людському спілкуванні відіграє мова, а точніше мовлення (мовленнєва

Діяльність, що включає і мовленнєву поведінку) є найуніверсальнішим

Засобом комунікації. Саме мовні характеристики акту комунікації вивчені

Мало.

Мовленнєвий етикет, необхідний для досягнення комунікації,

Реалізується спеціальними мовними засобами, скерованими на

З’ясування, підтримання, припинення комунікації. Отже, установлення й

Припинення контакту обов’язково передбачає додержання певних норм

Мовної поведінки (мовленнєвого етикету) співрозмовниками - уваги до

Партнера, урахування його потреб, доброзичливого ставлення. Отже,

Ввічливість є основною рисою мовленнєвого етикету.

Різні мови світу виробили спеціальні лексичні, морфологічні,

Синтаксичні засоби вираження ввічливості, спеціальні етикетні мовні

формули, які становлять мовленнєвий етикет. Це усталені мовні

Формули: звертань і вітань, при підтриманні контакту – формули

Вибачення, прохання, подяки, при припиненні контакту – формули

Прощання, побажання тощо.

У різних сферах людської діяльності етикетні засоби

Використовуються по-різному. Тому як самостійні системи виділяються

такі різновиди етикету:

- військовий етикет

- дипломатичний етикет

- церковний (православний) етикет

- світський етикет

- службовий (діловий) етикет

Етикет – явище національне. Те, що вважається ввічливим

Представниками одного народу, може бути витлумачене як жест

Нечемного відношення до співрозмовника представниками іншого.

Наприклад, відповідно до норм українського мовного етикету при

Зустрічі двох приятелів, які давно не бачилися, абсолютно нормальним є

Поцікавитися, як здоров’я дружини, дітей. Це питання співрозмовник

Розцінює як знак уваги з боку мовця.

85

Проте це зовсім не характерно, наприклад, для мусульманських

Країн. Там подібне питання можна розглядати щонайменше безтактним,

Адже все, що стосується жіночої половини будинку, є заборонною темою

Для обговорення.

У різних народів виробилися різні форми вітання. Давні греки

віталися один з одним словом “Радуйся!”, мешканці сучасної Греції –

“Будь здоровим!”. Араби кажуть: “Мир вам!” або “Мир з тобою!”, а

індіанці племені навахо – “Все гаразд!”. Навіть кількість виразів у тій або

Іншій ситуації у різних національних мовах не збігається. В етикеті деяких

Народів Кавказу (осетинів, абхазців) існує кілька десятків формул вітань: у

Них враховується стать, вік адресата, рід занять на момент вітання тощо.

Неоднаково у різних країнах виражаються згода і незгода. Усіх, хто

Приїздить до Болгарії, наприклад, вражає невідповідність місцевих і

Загальноєвропейських жестів “так” і “ні”: кивок головою згори донизу для

Болгар – жест неґації, а хитання головою з боку в бік – ствердження.

Японці взагалі воліють не вимовляти слово “ні”. Негативне ставлення до

Чого-небудь виражається в них не прямо, а опосередковано.

У кожній країні є вирази вітання і прощання, вибачення і подяки,

Інакше кажучи, мовний етикет є універсальним явищем, але разом з тим

Кожен народ склав власну, національно специфічну систему правила

Мовного поводження. Мовний етикет становить собою не тільки систему

Виразів – стійких етикетних формул, – але й специфіку звичок і звичаїв

Народу.

Визначальними етнопсихологічними особливостями українського

Етикету є передусім доброта, сердечність, простота, щирість і ніжність. На

мовному рівні це виявляється в тому, що:

Стрижневим словом багатьох висловів українського мовленнєвого

етикету є слова з коренем добр-, здоров-: добридень, добрий вечір, на

Існує багато висловів, які первинною своєю семантикою виражають

доброзичливість: будьте щасливі, Боже поможи, дай Боже щастя;

Відсутні інвективи (непристойні, грубі лайки).

Крім цього, мовленнєвий етикет включає ще й соціальномовні

Символи етикетного рівня (наприклад етикетні формули поклону, подання

Руки тощо).

86

Недаремно існує вислів: “Заговори, щоб я тебе побачив”. Отож,

Мовлення (крім зовнішності, манери, стилю поведінки) – це перша ознака

Інтелігентності, освіченості, вихованості.

Уся багата історія культури нашого народу сповнена прикладів

Доброзичливого і приязного ставлення один до одного. У селах ще

Зберігається звичай вітатися навіть із незнайомими людьми. Отож, ми

Маємо багаті й давні традиції, які треба підтримувати і збагачувати в

Сучасних умовах комунікації.

Насамперед варто пам’ятати, що слово – це “річ” матеріальна. Воно

“утворюється” в нашій свідомості у вигляді певних біохімічних процесів,

А у Всесвіті існує як “матеріальна копія”. Бажаючи “доброго дня”, ми

Насамперед посилаємо людині добра й успіхів на весь день. Українську

Доброзичливість яскраво ілюструють давні наші регіональні

відповідники, які існують і дотепер: “Слава Богу” – “Навіки слава” тощо.

У сучасному світі з’являються нові типи комунікації, тип

Демократичного мислення і спілкування. Проте, американський

Прагматизм аж ніяк не може завадити розвиткові нашої давньої

Багатогранної культури. На етапі творення нового суспільства стоїть

Завдання – сформувати мовну особистість.

У поняття мовної особистості входять:

1) оволодіння мовними знаннями;

2) багатий інформаційний запас і бажання його розширювати;

Володіння основами національно-мовленнєвого етикету відповідно

до комунікативного задуму;

Мовленнєва культура.

За словами Демокріта, “слово може більше переконувати, ніж

Золото”. Національний виховний ідеал людини має формуватися на

Народних віруваннях, звичаях, традиціях. Проте цей ідеал не виступає

Ізольовано, він ніяк не заперечує загальнолюдського, а навпаки,

Національний ідеал, апробуючи, поглинаючи загальновизнані цінності

Людської культури, доповнює їх тими рисами, які відповідають духовності

Чи звичаям даного народу.

Коли ми окреслюємо в загальних рисах виховний національний

Ідеал, то пов’язуємо його з християнським виховним ідеалом як із

Релігійних позицій, так і з суто національних.

Виховний ідеал у суспільстві мас суспільну функцію: коригуючу,

Або вдосконалювальну, виправну. Багатолітній супротив чужому насиллю

Призвів до певного негативізму щодо будь-якої влади, до браку

Дисципліни й послуху. А тому сучасна проблема українського виховного

Ідеалу постає двозначно. По-перше, виходячи з ментальності (способу

87

Мислення) нашого народу, зважаючи на його вдачу, необхідно зміцнити

позитивні національні прикмети українства: духовність, доброзичливість,

щедрість, гостинність тощо, та одночасно “послабити” національні хиби

(недисциплінованість____________, необов’язковість, утеча в приватне життя тощо).

“Ніщо не коштує нам так дешево і не цінується так дорого, як

Увічливість”, – писав Сервантес. Отже, перше правило у спілкуванні – це

Доброзичливість, вміння досягти поміркованості навіть у суперечностях,

Побачити себе на місці опонента в розмові, зайняти його позицію. Інколи

Мовчання, чи так звана “теорія паузи”, під час слідкування (особливо у

Вирішенні дискусійних питань) сприяє досягненню більшого