Вимоги до оформлення статті

У редакцію надсилаються два примірники рукопису статті українською, англійською та російською мовами загальним обсягом до 10 сторінок (у тому числі список літератури, таблиці (не більше 4), рисунки (не більше 4)), надруковані на білому папері формату А4 (210 мм×297 мм),відповідний файл у текстовому редакторі Word for Windows 6.0, 7.0 та експертне заключення про можливість відкритого опублікування. Текст статті повинен містити ключові слова, а також анотації українською, англійською та російською мовами (від 50 до 100 слів) з перекладами прізвищ авторів та назви статті. Одиниці фізичних величин, які використовуються у публікації, повинні відповідати системі СІ. У кінці рукопису вказуються повна назва організації, в якій виконана робота, та дата відправлення в редакцію. На окремому аркуші надається інформація про авторів (прізвище та ім’я, повна назва організації, посада, вчений ступінь і звання, поштова адреса, телефон, е-mail).

Рукописи, не оформлені належним чином, не приймаються до публікації.

Білет №59
Наукова лексикографія.

Лексикографія, словникарство — розділ мовознавства, пов'язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Відповідно до цього виділяють практичну й теоретичну лексикографію. Тісно пов'язана з лексикологією. Лексикографія виникла з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.

Теоретична лексикографія опрацьовує загальну теорію словників: розробляє принципи відбору лексики, розташування слів і словникових статей, структуру словникової статті (граматичний і фонетичний коментар до слова, виділення і класифікація значень, типи словникових визначень, система ремарок, типи ілюстрацій, подача фразеологізмів, співвідношення лінгвістичної і нелінгвістичної, тобто енциклопедичної, країнознавчої інформації).

Практична лексикографія забезпечує навчання мови - як рідної, так і іноземної, описує й нормалізує рідну мову, дає матеріал для наукового вивчення лексики.

Усі словники поділяють на енциклопедичні й лінгвістичні.

Енциклопедичні словники описують світ, пояснюють явища, поняття, дають бібліографічні довідки про знаменитих (інколи й одіозних) людей, відомості про країни й міста, про видатні події тощо.

До енциклопедичних належать і галузеві термінологічні словники. Так, останнім часом в Україні з'явилася значна кількість таких словників

Білет №60
Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовно-побутового стилів.

Поняття "професійна мова" охоплює три функціональні різновиди літературної мови - офіційно-діловий, науковий, розмовний.

Науковий та офіційно-діловий стилі не допускають уживання художніх засобів мовлення, звуконаслідування слів, вигуків, питальних та окличних речень та ін. Дані стилі розраховані на раціональне, а не емоційне сприйняття. В обох стилях по можливості уникають викладу від першої особи однини (крім документів щодо особового складу) і замінюють її першою особою множини або безособовими конструкціями.

Для цих стилів характерні спільні метатекстові одиниці, за допомоги яких можна:

1) наголосити на чомусь важливому, привернути увагу читачів до важливих фактів

2) пояснити, уточнити, виділити щось

3) поєднати частини інформації

4) вказати на порядок думок і їх зв'язок, послідовність викладу

 5) висловити впевненість або невпевненість (оцінку повідомлюваного)

6) узагальнити, зробити висновок

7) зіставити або протиставити інформацію, вказати на причину (умову) і наслідки

8) зробити критичний аналіз відомого або бажаного

Отже, професійна сфера репрезентує офіційно-діловий і науковий стилі у єдності спільних мовних засобів досягнення комунікативної мети, адже кожна людина, незалежно від фаху, віку, статі, соціального становища, стикається з проблемою написання заяви, службової довідки, листа, виступу. Для забезпечення комунікативної досконалості мовлення кожний фахівець має доцільно послуговуватися мовними засобами різних рівнів. Особливу увагу треба приділяти власне українській термінології, що перебуває у пасивному словнику переважної більшості фахівців.

Основою професійної підготовки є уміння і навички говорити, запитувати, відповідати, аргументувати, переконувати, висловлювати точно і ясно думку, правильно поводити себе в конкретній ситуації. І тут на допомогу прийде розмовний стиль, зокрема його різновид - розмовно-професійний.