Документація з кадрово-контрактних питань.

До документації з кадрово-контрактних питань належать:

Резюме – документ щодо особового складу, адресований роботодавцеві, у якому в стислій формі подаються особисті, освітні та професійні відомості про особу, що бажає зайняти певну вакансію.Особа, яка пише резюме, повинна донести до роботодавця інформацію про свої здібності, знання та практичні навички і переконати його у своїй перспективності.

Характеристика – це документ, у якому сформульовано офіційну (громадську) думку про працівника, співробітника, члена організації і докладно викладено її в офіційній формі за підписами представників адміністрації, відділу кадрів, керівника підрозділу та ін.Характеристика видається на прохання працівника.

Лист – це узагальнена назва різноманітних за змістом документів, які служать засобом спілкування між установами, організаціями, підприємствами та приватними особами. Через листування ведуться ділові переговори, з’ясовуються поточні питання між підприємствами, викладаються претензії.

Рекомендаційний лист – це вид листа, який за функціональними ознаками належить до листів, що не вимагають відповіді.Логічними елементами змісту службового листа є: вступ, докази, висновки. Вступ повинен містити виклад причин і безпосередню мету написання листа. У доказах викладається історія питання, наводяться факти, посилання на законодавство, цифрові дані, робляться логічні висновки. Висновок – головний логічний елемент листа, у якому викладається суть питання, основна думка документа: пропозиція, згода, відмова.

Заява – документ щодо особового складу, який містить прохання особи або установи щодо здійснення своїх прав або захисту інтересів.Розрізняють такі види заяв:– особиста заява, яка містить прохання (звертання) до керівної посадової особи, пишеться власноруч в одному примірнику ;

– службова заява, що укладається посадовою особою від власного імені або від організації (підприємства, об’єднання), яку він репрезентує, до посадової особи іншої організації, установи тощо.

Різновидами заяви є: заява-зобов’язання (прохання на подання позики); заява про відкриття рахунка, про прийняття на роботу, позовна заява тощо.

Автобіографія – це документ щодо особового складу, в якому особа повідомляє основні факти своєї біографії. Документ, як правило, пишеться власноруч. Характер тексту автобіографії розповідний, виклад відомостей хронологічний. Кожне наступне повідомлення починається з нового абзацу.

Трудова угода – це документ, яким затверджуються взаємовідносини між установою (організацією, фірмою тощо) і працівником, який до цього часу не належав до її штату.

Трудовий договір – це письмова угода двох чи кількох організацій або юридичних і фізичних осіб з організаціями про встановлення, зміну чи припинення господарських взаємовідносин

Стратегії поведінки під час ділової бесіди.

Ділова бесіда – це цілеспрямоване спілкування з передбачуваним або попередньо запланованим результатом (пр. прийняття плану дій із діловим партнером, співбесіда з роботодавцем).

Аби досягти успіху під час бесіди треба:

• Ретельно готуватися до бесіди;

• Бути уважним і тактовним до співрозмовника;

• Постійно стимулювати у співрозмовника зацікавленість розмовою;

• Вміти слухати співбесідника, враховувати його погляди, думки і докази;

• Стежити за реакцією партнера й відповідно корегувати свої дії;

• Висловлювати свої думки точно, логічно, переконливо;

• Створювати атмосферу довіри, щоби привернути до себе співрозмовника.

Щоб бесіда була ефективною, не можна:

• Перебивати співрозмовника;

• Різко прискорювати темп бесіди;

• Негативно оцінювати особистість співрозмовника;

• Підкреслювати відмінність між особою та співрозмовником;

• Зменшувати дистанцію;

Зазвичай бесіда складається з таких етапів:

• Визначення місця й часу зустрічі;

• Обмін думками та пропозиціями;

• Закінчення бесіди;

Під час бесіди слід триматися скромно, але впевнено. Не варто розмовляти уривчасто, ви маєте бути спокійним, чемним, щоби створити психологічно сприятливу атмосферу довіри, доброзичливості.

Термін як інструмент когнітивної діяльності

Термінологія становить ядро мови професійної комунікації. Вона концентрує в собі її основні ознаки і властивості.

В терміні органічно втілений зв'язок з професійним знанням і професійною діяльністю.

Особливість термінів полягає в тому, що в них закріплений результат не пасивного, а живого, активного відображення, у зміст якого включена людська практика, професійна діяльність. Саме у такій свідомо вибудовуваній фахівцями термінології необхідний особливий механізм орієнтування. Цей механізм природним чином актуалізований у внутрішній формі терміна, яка дозволяє зрозуміти його зміст без контексту і поза контекстом.

Ознаки терміна:(за Шевчук-Клименко)
1) Системність: кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має терміноологічне значення, а за межами своєї термінологічної діяльності може мати зовсім інше значення.
2) Точність: термін повинен якнайповніше й найточніше передавати зміст поняття, яке він позначає, неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями.
3) Прагнення до однозначності у межах своєї терміносистеми: якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів - однозначні, це зумовлено їх призначенням, але повністю усунути багатозначність не вдається.
4) Наявність дефініції: кожний науковий термін має дефініцію (означення), яка чітко окреслює, обмежує його значення.

Кодифікація термінів - систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.