НА ВИКОНАННЯ РОБІТ (НАДАННЯ ПОСЛУГ)

Виконання робіт або надання послуг — це такий само виробничий процес, як і виробництво продукції. Головна відмінність процесу виробни­цтва робіт і послуг від процесу виробництва готової продукції полягає в тому, що в резуль­таті їх виконання (надання) не створюються ви­роби і здебільшого відсутнє незавершене вироб­ництво. При цьому основною складовою вартості робіт і послуг, як правило, є трудовитрати.

Характерною рисою схеми формування собі­вартості робіт і послуг є те, що рах. 26 «Готова продукція» не використовується для відобра­ження фактичноївиробничої собівартості вико­наних робіт, наданих послуг. Формування вироб­ничої собівартості робіт і послуг відбувається безпосередньо на рах. 23 «Виробництво», звідки така собівартість і списується на собівартість реалізованих робіт і послуг. Схему з викорис­танням рахунків бухгалтерського обліку наве­дено на с. 48 (рис. 7).

Калькулювання собівартості робіт (послуг) звичайно провадиться позамовним методом. Часто підприємства, що виконують роботи чи надають послуги, як правило, виконують замов­лення клієнтів. Але навіть у випадку, коли підпри­ємства пропонують споживачам набір робіт (по­слуг), такі роботи (послуги) є таким самим об'єк­том калькулювання, якби їх було замовлено.

Позамовний метод калькулювання собіварто­сті було докладно описано в попередньому розділі цього спецвипуску.

Як правило, для розрахунку витрат щодо робіт і послуг використовують не калькуляції, а кош­ториси. Кошторис— це документ, що являє собою розрахунок майбутніх витрат на вико­нання робіт або надання послуг. Кошторис за формою дуже нагадує калькуляцію: різниця лише в тому, що калькуляція, як правило, розрахову­ється на одиницю продукту, тоді як кошторис — це розрахунок за видами робіт (послуг), обчис­лених в абсолютному грошовому виразі. Якщо як об'єкт калькулювання розглядати роботу (послугу) в цілому, то можна говорити, що кошто­рис — це і є калькуляція вартості робіт (послуг). Тому один і той самий, по суті, розрахунок вар­тості робіт чи послуг на одних підприємствах може називатися кошторисом, а на інших — калькуляцією.

Для того щоб розрахувати собівартість робіт (послуг), потрібен правильний та повний їх опис. Від цього залежить точність розрахунку витратної частини робіт (послуг). Які у випадку з каль­кулюванням собівартості продукції, точний опис складу робіт (послуг) залежить від знання техно­логічного процесу для виконуваних робіт (послуг, що надаються).

Наприклад, для калькулювання витрат щодо виконання капітального ремонту верстата певної моделі перелік робіт, що здійснюються в межах такого ремонту, має такий вигляд:

Перелік робіт з капітального ремонту верстата

Таблиця 18

Стосовно калькуляції собівартості робіт, наведеної у табл. 18, можна зауважити, що основну частку вартості таких робіт станови­тимуть витрати на оплату праці за виконані роботи. Калькулюванню в цьому випадку під­лягає кожна з робіт, що виконуються під час капітального ремонту. Загальна кошторисна

вартість робіт з капітального ремонту верстата розраховується простим підсумовуванням со­бівартостей усіх робіт із такого ремонту. ■ Існують також різновиди робіт (послуг), матеріальна складова вартості яких є знач­ною. Приклад такої калькуляції наведено в табл. 19:

Таблиця 19

Калькуляція, наведена в табл. 19, це доку­мент не тільки для внутрішнього викорис­тання — такий розрахунок складено і для потен­ційних замовників робіт (послуг). По суті, така калькуляція — це розшифрований прайс-лист (прейскурант цін). Вартість матеріалів, що вклю­чаються до такої калькуляції, — як правило, це їх продажна, а не первісна вартість (собівартість придбання). Матеріали, що є невід'ємною час­тиною робіт, реалізуються у складі таких робіт. Винятком може бути ситуація, коли за домовле­ністю сторін виконавець виконує тільки роботи, для виконання яких матеріали придбаває замов­ник.

Таким чином, калькулювання вартості робіт (послуг) може застосовуватися і для цілей залу­чення покупців, які хочуть знати склад таких робіт (послуг).

При складанні калькуляцій для клієнтів за ти­пом прайс-листа слід розуміти, що такі розрахунки не містять оцінки витрат виконуваних робіт (по­слуг, що надаються). Тому перед складанням калькуляцій — прейскурантів необхідно скласти планову калькуляцію витрат підприємства на виконання робіт (послуг). Варто пам'ятати: хоча витратну частину робіт (послуг) і прибуток від їх реалізації приховано від очей замовників, ціна реалізації робіт (послуг) має покривати не лише прямі витрати, а й накладні витрати — як вироб­ничі, так і невиробничі, і при цьому ще й забез­печити очікуваний рівень прибутку підприємства від реалізації робіт (послуг).

Серед усіх видів робіт особливо слід виділити роботи з виконання ремонтів різного рівня. За­уважимо, що ремонтні роботи різного рівня від­різняються від інших видів робіт тим, що в їх вартості матеріальна складова є значною. Це зумовлено сутністю ремонтних робіт. При каль­кулюванні таких робіт широко застосовується нормування витрат. Якщо підприємство не підпадає під законодавчо встановлені обмеження у правилах ціноутворення, воно має право за­стосовувати норми, розраховані підприємством самостійно, тобто індивідуальні норми.

При капітальному ремонті об'єктів нерухомості виконуються роботи з розбирання будівель та споруд, зі зміни їх конструктивних елементів, зміцнення та підсилення придатних до подальшої експлуатації старих і спорудження нових конс­трукцій, а також оздоблювальні роботи (штука­турні, малярні тощо). Тому при визначенні норм витрат на ремонт, на відміну від нового будівни­цтва, мають ураховуватися не загальнобудівельні розміри та об'єми конструктивних елементів, а фактичніремонтні об'єми будівель чи їх еле­ментів, що підлягають розбиранню, зміні та від­новленню.

На підставі дефектних відомостейпро стан будівель, кошторисів на їх капітальний ремонт і технічних паспортів на ці будівлі встановлю­ється ступінь зносу окремих конструктивних елементів, визначаються види робіт і обсяги ремонту. За цими даними, а також кошторис­ними чи виробничими нормами витрат трудових і грошових витрат на вимірник робіт складають кошториси на капітальний ремонт будівель і споруд.

Розглянемо нормування витрат при виконанні капітальних ремонтів будівель.

Припустимо, що існує певне виробниче підпри­ємство, що має у своєму складі теслярний цех, в якому виготовляються кілька найменувань готових виробів із дерева (дверні блоки, віконні блоки, наличники, плінтуси тощо). Підприємство реалізує готові вироби покупцям і здійснює їх установлення власними силами.

Наприклад, при огляді будівлі замовника під­приємством згідно з дефектною відомістю вста­новлено такі види робіт і обсяги капітального ремонту конструктивних елементів (табл. 20):

Таблиця 20

Виходячи з показників, установлених під час обстеження будівлі, розраховується потреба

в матеріалах та виробах для виконання капі­тального ремонту (табл. 21):

Таблиця 21 Розрахунок потреби в матеріалах та виробах для виконання ремонтних робіт

Ціни, зазначені в розрахунку потреби в мате­ріалах, — відпускні ціни на вироби (без ПДВ).

Ціни на виконання робіт можуть бути нормо­вані на підприємстві, а можуть бути договір­ними.

Доставлення виробів до місця виконання робіт і вивезення сміття здійснюються транспортом підприємства. Кошторис на виконання ремонтних робіт, складений підприємством, має такий ви­гляд (табл. 22):

Таблиця 22

КОШТОРИС на виконання ремонтних робіт

Розрахована таким чином кошторисна вартість робіт з ремонту будівлі виступає як договірна ціна таких робіт.