Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Етапи обліку витрат і калькулювання




Формування собівартості продукції (робіт, послуг) організується в розрізі об'єктів кальку­лювання, тобто в розрізі номенклатури продук­ції, що випускається. Основними методологіч­ними проблемами тут є вибір об'єкта калькулю­вання, методу обліку витрат, порядку розподілу непрямих витрат, способу оцінки незавершеного виробництва та готової продукції.

Незалежно від галузевої приналежності та серійності виробництва процес обліку витрат і формування собівартості продукції на підпри­ємствах переважно складається з таких ета­пів:

— збирання, групування і деталізація первин­них витрат на виробництво у процесі виробничої діяльності в розрізі калькуляційних статей, прив'язка (розподіл) прямих витрат до об'єктів обліку витрат і калькулювання;

— локалізація даних про понесені витрати за видами діяльності, виробництвами, структур­ними підрозділами, місцями виникнення витрат, центрами відповідальності, продуктами, робо­тами тощо;

— розподіл загальних витрат підприємства між виробничими підрозділами;

— оцінка відходів, отриманих у процесі ви­робництва та побічної продукції;

— визначення собівартості остаточного браку;

— розподіл виробничих витрат обслуговуючих (допоміжних) виробництв між незакінченою та готовою продукцією (виконаними роботами і по­слугами) та перерозподіл витрат за виробничими підрозділами — споживачами продукції, робіт і послуг обслуговуючих виробництв;

— розподіл загальновиробничих витрат за видами продукції шляхом їх включення до складу її виробничої собівартості в розрізі кожного ви­робничого підрозділу;

— формування виробничої собівартості;

— виявлення та оцінка незавершеного ви­робництва;

— розмежування витрат між готовою продук­цією та незавершеним виробництвом;

— обчислення собівартості всього обсягу то­варної продукції, окремих видів продукції та одиниці продукції;

— розподіл за видами продукції адміністра­тивних і збутових витрат — формування повної собівартості продукції.

Калькуляційна робота організується відповідно до встановленої на підприємстві методології планування та обліку витрат на виробництво і реалізацію продукції. Вона вимагає дотримання загальних принципів, що забезпечують методо­логічну єдність обчислення собівартості продук­ції та можливість використання даних калькуляцій для аналізу та оцінки роботи як усього підприєм­ства, так і його окремих внутрішньовиробничих ланок.

На підприємствах торгівлірозрахунок витрат сконцентровано навколо товарів, що групуються як за найменуваннями, так і за однорідними гру­пами, і навколо витрат обігу торговельного під­приємства. При розрахунку витрат на придбання товарів особлива увага приділяється формуванню первісної вартості, яка може включати не лише купівельну вартість товару, а і транспортно-заго­тівельні витрати, а також на доопрацювання (підготовку) товару до стану, в якому його при­значено (заплановано) до продажу.

При розрахунку (оцінці) сум транспортно-за­готівельних витрат на торговельних підприємс­твах обирається один з установлених методів обліку транспортно-заготівельних витрат: або метод, згідно з яким транспортно-заготівельні витрати відразу включаються до первісної вар­тості товарів із подальшим обліком на рахунках товарних запасів, або метод, згідно з яким транс­портно-заготівельні витрати обліковуються на окремому субрахунку з подальшим їх розподі­лом при вибутті товарних запасів.

При розрахунку (оцінці) витрат на доопрацю­вання (підготовку) товарів до продажу насампе­ред необхідно правильно класифікувати такі витрати для того, щоб до первісної вартості то­варних запасів не було помилково включено витрати, що відносяться до витрат на збут, і навпаки, щоб до витрат на збут не списувалися витрати на підготовку товарів до продажу.

Від правильно організованого обліку витрат, що включаються до первісної вартості, залежить не тільки правильна оцінка витрат стосовно то­варних запасів та результатів від їх реалізації, а і наслідки податкового обліку.

Попередній розрахунок (оцінка) витрат обігу торговельного підприємства необхідний не лише для того, щоб оцінити валові адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні ви­трати, а і для того, щоб оцінити результат реа­лізації найменування (однорідної групи) товару. Для такої оцінки буде потрібний обгрунтований розподіл витрат обігу торговельного підприємс­тва між найменуваннями (однорідними групами) товарів.

Необхідність проведення калькуляційних робіт можна обгрунтувати, зазначивши цілі, принципи та завдання таких робіт.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 433.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...