Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ СТАРИЦЬКОГО




Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840 року в селі Кліщинцях, Золотоніського повіту, на Полтавщині, в небагатій дворянській сім'ї. В гімназії М. Старицький багато читав творів російської та світової класики. Познайомився також ширше й з українською літературою, з прозою Марка Вовчка І П. Куліша, романом якого “Чорна рада” дужезахоплювався. На цей час припадають його перші літературні спроби. Це були гумористичні вірші на теми гімназійного життя, написані російською і українською мовами. Уже 1865 року у львівському журналі “Нива” під псевдонімом “Гетьманець” з'являються його переклади віршів Лермонтова, Гейне, байок Крилова, а пізніше він друкує переклади й оригінальні вірші у львівських журналах “Правда” й “Зоря”. На початку сімдесятих років М. Старицький разом з М. Лисенком влаштовує кілька літературних вечорів, а потім організовує український аматорський драматичний гурток, вистави якого з великим успіхом ідуть спершу на домашній сцені, а згодом у київському міському театру. Для цього гуртка Старицький написав оперети “Чорноморці” (за п'єсою “Чорноморський побит” Я. Кухаренка) та “Різдвяна ніч” (за повістю “Ніч під різдво” М. Гоголя), яка пізніше була поширена і перероблена на оперу, а також оригінальний водевіль “Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка”. Поряд з цим Старицький розгортає видавничу діяльність. У першій половині сімдесятих та на початку вісімдесятих років у Києві виходять окремими книжками його переклади, переробки, інсценізації та оригінальні твори. З цих видань на особливу увагу заслуговує альманах “Рада”, що, за визначенням І. Франка, був “мов перший весняний грім по довгих місяцях морозу, сльоти та занепаду”, тобто після так званого Емського акту 1876 року, яким заборонялося не тільки українське друковане слово, а й театральні вистави та концерти українською мовою. З літа 1883 року на чолі трупи став М. Старицький, який вклав в організацію української театральної справи великі кошти. У трупі Старицького брали участь видатні українські артисти: М. Л. Кропивницький, М. К. Садовський, І. К. Карпенко-Карий, П. К. Саксаганський, М. К. Заньковецька, М. К. Садовська, Г.П. Затиркевич та інші. М. Старицький віддав понад десять років праці як керівник і режисер трупи, з якою він побував у багатьох містах — у Києві, Харкові, Одесі, Москві, Петербурзі, Варшаві, Вільно, Мінську та інших. В 1908 році вийшла його збірка “Поезії”. Помер М. П. Старицький 27 квітня 1904 року і похований у Києві на Байковому кладовищі.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 266.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...